Справа № 522/21978/24-Е
Провадження № 2/127/4675/25
(ЗАОЧНЕ)
11.12.2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гондарук В.В.,
з участю представника позивача - адвоката Мельника М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, у якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №10/07/2024 від 10.07.2024 у розмірі 4180 доларів США та пеню за порушення строків повернення грошових коштів за договором позики №10/07/2024 від 10.07.2024 у розмірі 350,72 доларів США.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.07.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики №10/07/2024 від 10.07.2024, який підписано власноруч сторонами Договору. Укладання Договору було здійснено в присутності двох свідків, що передбачено п. 4.5. Договору та підтверджується окремим документом, а саме свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За умовами договору позивач надав у власність відповідачу позику - грошові кошти в сумі 4180 доларів США у готівковій формі, а відповідач зобов'язаний повернути позику у строк до 31.10.2024 в іноземній валюті - долар США. Факт отримання позики відповідачем підтверджується розпискою від 10.07.2024, в якій зазначається, що відповідач на підставі Договору одержав в борг грошові кошти в загальному розмірі 4180 доларів США у готівковій формі. Відповідач не повернув позивачу грошові кошти у визначений строк.
Крім того, в п. 3.1. Договору сторони узгодили, що у разі неповернення повного розміру позики позикодавцю у строк до 31.10.2024, на позичальника покладається обов'язок з виплати 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення. Пунктом 3.1. Договору визначається штрафна санкція (пеня), яка розраховується від суми відсотків річних, проте за кожен день прострочення, що відповідно до ЦК України є пенею. Відповідно до розрахунку 3% річних від простроченої суми заборгованості станом на 02.12.2024 є: сума санкції = С х 3 х Д: 365: 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, з 01/11/2024 до 02/12/2024 (період розрахунку) 4180,00 х 3 % х 32 : 366: 100 = 10,96 доларів США. 10,96 х 32 (календарні дні) = 350,72 доларів США - це нарахована пеня яка підлягає стягненню з відповідача.
Представник позивача - адвокат Мельник М.С.в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з мотивів викладених у позові, просив позовні вимоги задоволити, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 10.07.2024, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір позики №10/07/2024, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, позичальник передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 4180 доларів США у готівковій формі. Позика передається позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою, що підтверджується складеною позичальником розпискою. Позика за цим договором є безвідсотковою. Сторони дійшли згоди щодо відсутності відсотків, комісій та інших платежів за факт користування позикою.
Відповідно до п. 2 Договору позики №10/07/2024 від 10.07.2024 позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у розмірі 4180 доларів США у строк до 31.10.2024 в іноземній валюті - долар США.
Згідно з п. 3.1. Договору позики №10/07/2024 від 10.07.2024 сторони узгодили, що у разі неповернення повного розміру позики позикодавцю у строк до 31.10.2024, на позичальника покладається обов'язок з виплати 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.
Укладання Договору було здійснено в присутності двох свідків, що передбачено п. 4.5 Договору позики №10/07/2024 від 10.07.2024, а саме свідків: ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: НОМЕР_3 та ОСОБА_4 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , засоби зв'язку: НОМЕР_6 .
Крім того, до матеріалів справи додано розписку від 10.07.2024. відповідно до якої ОСОБА_2 дає розписку ОСОБА_1 про те, що на підставі Договору позики №10/07/2024 від 10.07.2024 одержав в борг грошові кошти в загальному розмірі 4180 доларів США у готівковій формі без нарахування процентів. Підтвердив, що дані кошти були передані йому 10.07.2024. Зобов'язався повернути у повному обсязі взяті у борг кошти в строк, встановлений у Договорі позики №10/07/2024 від 10.07.2024, а саме до 31.10.2024 в іноземній валюті - долар США.
У встановлений строк повернення позики, а саме до 31.10.2024 відповідач позичені кошти позивачу не повернув.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема, з правочинів та договорів.
Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 525, 526, 599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Таким чином, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Матеріали справи не місять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 написав розписку під тиском чи не розуміючи значення своїх дій. Також договір позики від 10.07.2024 не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.
Оригінал розписки від 10.07.2024 міститься в матеріалах справи (а.с. 83-84), тому наявність даної розписки у позивача свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики та є належним доказом передачі коштів позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 .
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що кошти, отримані у позику, не повернуті відповідачем та, враховуючи встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, наявні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості у валюті, визначеній договором позики.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 01.11.2024 до 02.12.2024 за порушення строків повернення грошових коштів за договором позики №10/07/2024 від 10.07.2024 у розмірі 350,72 доларів США, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 3.1. Договору позики №10/07/2024 від 10.07.2024 сторони узгодили, що у разі неповернення повного розміру позики позикодавцю у строк до 31.10.2024, на позичальника покладається обов'язок з виплати 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.
Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене, виходячи з вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що в даному випадку відповідач звільнений від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення в період дії в Україні воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково (на 92,25%), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1392,64 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 11, 15, 16, 202, 525, 526, 599, 611, 1046, 1048-1050 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-282, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №10/07/2024 від 10.07.2024 у розмірі 4180 (чотири тисячі сто вісімдесят) доларів США та 1392,64 грн. понесеного судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 .
Повний текст рішення суду складено 16.12.2025.
Суддя: