Справа № 139/815/25
Провадження № 2/139/500/25
16 грудня 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок,
24.11.2025 до суду надійшла позовна заява, подана представником позивача - адвокатом Солоненком Б.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до відповідача -Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, про визнання в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 права на завершення приватизації трьох земельних ділянок: площею 0,3000 га, кадастровий номер 0522882800:01:007:0019, площею 0,0561 га, кадастровий номер 0522882800:01:008:0046 та площею 0,0375 га, кадастровий номер 0522882800:01:008:0047, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території села Жван Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, шляхом здійснення усіх необхідних дій, пов'язаних з їх приватизацією, у тому числі державної реєстрації права власності та одержання документів на своє ім'я, що посвідчують таке право. Підставою для звернення до суду з цим позовом представник позивача зазначив неможливість спадкоємця оформити свої спадкові права із-за відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про зареєстроване за спадкодавцем право власності на спадкове майно. У зв'язку з цим приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Доля Т.І. відмовила спадкоємцю у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що надала роз'яснення № 185/01-16 від 10.09.2025 (а. с. 67).
Ухвалою від 25.11.2025 (а. с. 71, 72) позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вказаною ухвалою, за клопотанням позивача (а. с. 72), в приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Долі Т.І. витребувано спадкову справу № 37/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка надійшла до суду 01.12.2025 (а. с. 76).
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися. 16.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без їх участі (а. с. 82, 83); позовні вимоги підтримують в заявленому розмірі.
Відповідач копію ухвали від 25.11.2025 та доданих до неї матеріалів отримав 26.11.2025 (а. с. 75), відзиву на позовну заяву не подав. 12.12.2025 до суду надійшла заява відповідача (а. с. 80), у якій він позовні вимоги визнає та просить справу розглянути без участі представника відповідача - Мурованокуриловецької селищної ради.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з неявкою в підготовче судове засідання 16.12.2025 всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Враховуючи, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України, всебічно перевіривши у відповідності до норм матеріального права обставини, на яких вони ґрунтуються, з'ясувавши на їх основі правовідносини, що виникли, проаналізувавши законодавчі акти, які їх регулюють, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.11.2019 виконавчим комітетом Жванської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (а. с. 14) підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Жван Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_2 .
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Архівним витягом Мурованокуриловецького архівосховища Архівного відділу Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області від 18.03.2025 № 436 (а. с. 32) підтверджується, що рішенням виконавчого комітету Жванської сільської ради від 20.02.1997 № 6 «Про заяви громадян про передачу у приватну власність земельних ділянок, що раніше були надані їм для користування» ОСОБА_2 виділено дві земельні ділянки: площею 0,2500 - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,46 га - для ведення особистого підсобного господарства.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ч. ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини (ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України).
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 11.02.2020 № 59358476 (а. с. 17) підтверджується, що 19.11.2018 ОСОБА_2 склав заповіт. Відповідно до зазначеного заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Жванської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за № 135 (зворот а. с. 77), ОСОБА_2 заповів своїй онуці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,4658 га, що належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 506817. 10.06.2020 приватний нотаріус Мурованокуриловецького районного округу Вінницької області видав Багнюк А.О. свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку (а. с. 20).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, і батьки (ст. 1261 ЦК України).
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 12.10.1974 Жванським сільським ЗАГС Мурованокуриловецького району Вінницької області (а. с. 15) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 06.11.1994 Жванською сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області (а. с. 16) підтверджується, що позивач є дочкою померлого ОСОБА_2 , а тому має право спадкувати за законом у першій черзі спадкоємців.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно довідки Жванського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 01-7/209 від 18.09.2025 (а. с. 21): 1) спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 , яка на день смерті спадкодавця разом з ним проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Тому вона вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки матеріали справи не містять доказів відмови від неї; 2) інформацією про інших спадкоємців старостинський округ не володіє.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59358458 від 11.02.2020 (а. с. 78), витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 59358543 від 11.02.2020 (а. с. 19) та роз'яснення приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Долі Т.І. № 185/01-16 від 10.09.2025 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 67) вбачається, що спадкування після смерті ОСОБА_2 майна, яке є предметом даного позову, здійснюється за законом у межах спадкової справи № 37/2020, заведеної 11.02.2020.
Скадкоємець ОСОБА_2 - його дочка ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500, виділену ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Жванської сільської ради від 20.02.1997 № 6 «Про заяви громадян про передачу у приватну власність земельних ділянок, що раніше були надані їм для користування» оформила у встановленому законом порядку.
При тому, право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,46 га, виділену ОСОБА_2 зазначеним рішенням виконавчого комітету Жванської сільської ради, ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити в позасудовому порядку.
На заяву від 20.11.2025 ОСОБА_1 отримала відповідь Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області від 21.11.2025 № 02-13/3188 (а. с. 66), у якій зазначено, що за спадкодавцем не було зареєстроване право власності на земельну ділянку і йому не видавався державний акт про право власності на землю.
На усне звернення до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Долі Т.І. ОСОБА_1 отримала відповідь № 185/01-16 від 10.09.2025, у якій зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видати неможливо, тому що на ОСОБА_2 не було видано правовстановлюючих документів на зазначене спадкове майно і у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про зареєстроване право власності ОСОБА_2 на спадкове майно (а. с. 67).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Стаття 6 Земельного кодексу України № 561 від 18.12.1990, який був чинний на час видання рішення виконавчого комітету Жванської сільської ради від 20.02.1997 № 6 передбачала, що громадяни України мали право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Передача земельних ділянок у власність громадян провадилася місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передавалися у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного ст. ст. 56, 67 цього Кодексу. Стаття 67 зазначеного Кодексу передбачала, що громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач. Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу - 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара. Стаття 56 даного Кодексу передбачала, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара. Збільшення розмірів земельних ділянок до 2 гектарів може провадитись за погодженням з обласною Радою народних депутатів.
Абзацами 1, 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у тексті - ЗК України) зазначено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
В абзаці 1 п. 1 декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» зазначено, що сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.
На підставі наведених законодавчих норм і зазначеного рішення виконавчого комітету Жванської сільської ради ОСОБА_1 замовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яку виготовив ФОП ОСОБА_4 (а. с. 33 - 40). Після виготовлення технічної документації зазначені земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі та їм присвоєно кадастрові номери 0522882800:01:007:0019, 0522882800:01:008:0046, 0522882800:01:008:0047 (а. с. 41 - 61).
Рішенням 70 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 29.08.2025 № 3521 затверджено технічну документацію із землеустрою, виготовлену на замовлення ОСОБА_1 , щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які були передані ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, код КВЦПЗ (01.03), розташовані за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Жван, площею 0,0561 га, кадастровий номер 0522882800:01:008:0046, площею 0,0375 га, кадастровий номер 0522882800:01:008:0047, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0522882800:01:007:0019.
Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ч. 1 ст. 392 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває такого права у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Отже, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства, то спадкоємець має право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.
Таким чином, позивач довів факт смерті спадкодавця, склад спадкового майна, своє право спадкувати за законом, факт прийняття ним спадщини і відсутність іншого, ніж судовий, способу захисту своїх прав спадкоємця.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 по справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) зробила наступний висновок у подібних правовідносинах: «Земельний кодекс України встановлює, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку».
Враховуючи наведене, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання відповідає вимогам закону, не порушує його та інших осіб права чи законні інтереси, відсутність у спадкоємця іншого, ніж судовий, способу захисту своїх прав, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 право на завершення приватизації земельних ділянок, що знаходяться на території Жванського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за три позовні вимоги у сумі 3633,60 грн (а. с. 11).
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем не заявлено клопотання про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору у зв'язку з визнанням відповідачем позову, тому суд залишає за ним сплачений судовий збір. Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду не надано.
Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216 - 1218, 1220, 1223, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 81, 125, 126, 152 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 197 - 198, 200, 211, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , право на завершення приватизації земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території с. Жван Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, площею 0,3000 га, кадастровий номер 0522882800:01:007:0019, площею 0,0561 га, кадастровий номер 0522882800:01:008:0046, площею 0,0375 га, кадастровий номер 0522882800:01:008:0047, шляхом здійснення нею усіх необхідних дій, пов'язаних з приватизацією цих земельних ділянок, в тому числі державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки та отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності на дані земельні ділянки.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Мурованокуриловецька селищна ради Могилів-Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, селище Муровані Курилівці, вулиця Соборна, будинок 45.
Суддя Тарас ЛІЩИНА