Справа № 761/22623/25
Провадження № 2-з/761/418/2025
15 грудня 2025 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, орган опіки та піклування Солом'янської районної державної адміністрації в м.Києві про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, -
У грудні 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва за надійшла заява представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Дубчак Л.С.. про забезпечення зустрічного позову шляхом встановлення обов'язку (зобов'язання) ОСОБА_2 : передати дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на першу половину зимових шкільних канікул 2025/2026 навчального року з 25 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року включно, а також на першу половину зимових шкільних канікул інших років, до набрання законної сили рішенням в даній цивільній справі № 761/22623/25, матері ОСОБА_1 для спільного проведення часу та відпочинку, в тому числі за межами місця проживання матері, без присутності батька; передати дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на весняні шкільні канікули 2026 року (2025/2026 навчального року) з 23 по 29 березня 2026 року включно, а також на весняні канікули інших років, до набрання законної сили рішенням в даній цивільній справі № 761/22623/25, матері ОСОБА_1 для спільного проведення часу та відпочинку дитини, в тому числі за межами місця проживання матері, без присутності батька; - передати дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на літні канікули 2025/2026 навчального року з 01 червня по 15 липня 2026 року включно, а також на літні канікули інших років з 01 червня по 15 липня відповідного року включно, до набрання законної сили рішенням в даній цивільній справі № 761/22623/25, матері ОСОБА_1 для спільного проведення часу та відпочинку дитини, в тому числі за межами місця проживання матері, без присутності батька; передати дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в день народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також інших років, до набрання законної сили рішенням в даній цивільній справі № 761/22623/25, на період з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин матері ОСОБА_1 для спільного проведення часу та відпочинку дитини, в тому числі за межами місця проживання матері, без присутності батька; передати дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в день народження матері ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інших років, до набрання законної сили рішенням в даній цивільній справі № 761/22623/25, на період з 17 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин матері ОСОБА_1 для спільного проведення часу та відпочинку дитини, в тому числі за межами місця проживання матері, без присутності батька; не чинити матері - ОСОБА_1 перешкод у контакті з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом спілкування матері з дочкою засобами телефонного та будь-якого іншого зв'язку, що не передбачає особистого фізичного контакту, без присутності батька та баби ОСОБА_4 до набрання законної сили рішенням в даній цивільній справі № 761/22623/25.
Заява мотивована тим, що починаючи з травня 2025 року ОСОБА_1 позбавлена будь-якого контакту не лише особисто за фізичної присутності, але й дистанційно засобами телефонного зв'язку, з дочкою через постійне чинення перешкод ОСОБА_2 . Звертає увагу, що відповідач не виконує ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року про забезпечення зустрічного позову в справі № 761/22623/25, яка набрала законної сили, якою передбачено, що тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей матері ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без присутності батька ОСОБА_2 , виключно за бажанням дитини кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 год. до 17 год. за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 або в інших місцях за взаємною згодою, бажанням матері і дитини. Відсутність тривалого контакту матері та дитини може унеможливити виконання судового рішення про визначення місця проживання дитини, у разі задоволення зустрічного позову. Вважає, що забезпечення позову у спорах між батьками щодо визначення місця проживання дитини - це підтримання емоційного зв'язку з тим з батьків, з ким діти не проживають, для чого такі особи повинні мати можливість регулярного спілкування з дитиною з огляду на потреби й інтереси дітей.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Згідно вимог п.4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, які стосуються місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вирішенням якого позивач і відповідач звернулись до суду з позовом.
Між тим, за змістом заяви про забезпечення позову вбачається про необхідність забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача передавати матері дитину на канікули, дні народження та інші свята, не чинити перешкоди в контакті з дочкою.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
При цьому, визначення графіку спілкування дитини з матір'ю є окремим предметом судового розгляду, ухвалення судом такого рішення можливе за результатом розгляду відповідних вимог.
Відтак, визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини з матір'ю є підміною рішення суду, ухваленого в порядку ст. 159 СК України.
Крім цього, встановлення графіку спілкування дитини з матір'ю не є співмірним заходом забезпечення позову про визначення місця проживання дитини та у разі ймовірного задоволення позовних вимог про визначення місця проживання дитини з матір'ю незабезпечення такого позову шляхом визначення часу спілкування матері і дитини не буде перешкодою до виконання рішення про визначення місця проживання дочки.
Варто також зазначити, що відповідно до ст.. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Тобто, визначення часу спілкування батьків, які проживають окремо від дитини, з дитиною, є окремим предметом правовідносин, який передбачає певний порядок вирішення цього питання не шляхом забезпечення іншого позову, а шляхом звернення до органу опіки та піклування, який визначає час та спосіб участі матерібатька у вихованні дитини, в тому числі проведення канікул, інших свят.
Суд приймає до уваги, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з матір'ю.
Водночас, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст. 150 ЦПК України).
Забезпечення проведення довготривалих канікул та спільного проведення часу за місцем фактичного проживання матері у визначений в заяві про забезпечення позову час призведе до фактичної передачі дитині матері, що на час розгляду справи судом за своїм змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з нею.
Судом також враховано наявність ухвали суду від 18.08.2025 р., якою вже було забезпечено позов ОСОБА_1 , а саме: тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей матері ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без присутності батька ОСОБА_2 , виключно за бажанням дитини кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 год. до 17 год. за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 або в інших місцях за взаємною згодою, бажанням матері і дитини. Зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити надання дитини ОСОБА_3 для зустрічі дитини з матір'ю у встановлений судом графік побачень.
Варто роз'яснити, що у разі невиконання вказаної узвали суду в добровільному порядку заявник не позбавлена можливості пред'явити ухвалу суду до примусового виконання в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Крім цього, захід забезпечення у виді зобов'язання відповідача передавати матері дитину на канікули, дні народження та інші свята, з урахуванням теперішнього місця проживання дитини з батьком після повномасштабного вторгнення рф (більше ніж три роки), вік дитини (11 повних років), без урахуванням згоди дитини буде порушувати її права.
При цьому, захід забезпечення позову у вигляді не чинити матері - ОСОБА_1 перешкод у контакті з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом спілкування матері з дочкою засобами телефонного та будь-якого іншого зв'язку, що не передбачає особистого фізичного контакту, без присутності батька до набрання законної сили рішенням в даній цивільній справі № 761/22623/25 є співмірним заходом забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дитини, а тому в цій частині заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача про забезпечення позову у цивільній справі №761/22623/25, - задовольнити частково.
Тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів законної сили, забезпечити позов шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 не чинити матері - ОСОБА_1 перешкоди у контакті з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом спілкування матері з дочкою засобами телефонного та будь-якого іншого зв'язку, що не передбачає особистого фізичного контакту, без присутності батька.
В іншій частині,- заява задоволенню не підлягає.
Дані про позивача (за зустрічним позовом ): ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Дані про відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: Андрій Осаулов