Справа № 761/7536/25
Провадження № 3/761/2205/2025
16 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №236694 від 02.02.2025, водій ОСОБА_1 02 лютого 2025 року о 15 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Олександра Довженка, 12, керував автомобілем «BMW X7», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановлений законом порядку на місці зупинки або у кабінеті лікаря-нарколога відмовився. Таким чином, порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні вищезазначеного правопорушення не визнав, пояснивши, що працівниками поліції формально роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, проте не доведено до відома порядок проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням ст. 266 КУпАП. При цьому, працівниками поліції не було роз'яснено порядок та наслідки перевірки ознак алкогольного сп'яніння, порядок дій та права у разі незгоди з оглядом за допомогою приладу «Drager Alkotest». Крім того, він не розумів ані своїх прав та обов'язків, ані наслідків та юридичного статусу проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, ані порядку проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я, але він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі. Працівниками поліції не було видано відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про недотримання процедури оформлення протоколу за ст. 130 КУпАП. Вважає, що направлення на огляд водія транспортного засобу, яке міститься в матеріалах справи, складено штучно з метою додання до справи, а не з метою вручення йому, оскільки, це направлення не містить його підпису про вручення. Так як, працівники поліції йому не було видано відповідне направлення, він був змушений самостійно звернутися для проходження медичного огляду в КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» 02.02.2025 о 17-25 год., тобто не пізніше двох годин з моменту його зупинки, де за результатами огляду було складено Акт №000425, в якому було встановлено, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок).
За змістом ч.ч. 2-4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу 1 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу 1 Інструкції).
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 7 розділу 1 Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Водночас, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що вищевказаними приписами передбачена чітка процедура направлення водія на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або незгоди водія з його результатами, такий огляд, відповідно до приписів закону, проводиться в закладах охорони здоров'я. Іншого порядку не існує.
Згідно ст. 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №236694 від 02.02.2025; картку обліку адміністративного правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2025; копію постанови молодшого лейтенанта поліції батальйону 3 роти 7 Управління патрульної поліції в м. Києві Барчука О.С. серії ЕНА №3991198 від 02.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП (водій керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, після зупинки на вимогу поліцейського водій не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії), відеозапис з місця виявлення адміністративного правопорушення, зафіксований на боді камери №472014, 477765, 470659, 476818.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів або пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я. Однак, ОСОБА_1 від прямої відповіді щодо надання згоди на проведення такого огляду різноманітно ухилявся. На відеозаписі (в проміжок часу 16:02:27), коли працівники поліції останній раз запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння, зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив: «Я твереза людина, я не буду цього робити принципово, я поїду і сам здам». На що працівники поліції повідомили, що на огляд він може проїхати лише з ними.
Зважаючи на висловлену ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було повідомлено про наслідки такої відмови, а саме складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Матеріали справи повністю підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Щодо висновку медичного огляду, проведеного з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, виданого КМНКЛ «Соціотерапія», який долучений до матеріалів справи за клопотанням ОСОБА_1 , зазначається, що 02.02.2025 о 17-20 год. ОСОБА_1 звернувся самостійно до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, і за результатами проведення якого встановлено відсутність ознак сп'яніння. Суд не приймає цей висновок до уваги з наступних підстав.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Факт відмови від проходження на стан сп'яніння, як вже зазначалося вище, зафіксовано на відеозаписі, який, в розумінні ст.251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
А тому, водій ОСОБА_1 зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Доводи ОСОБА_1 та його адвоката Гайдаша О.В, викладені, як в письмових запереченнях у вигляді клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, так і в судовому засіданні, щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються зібраними у справі доказами та розцінюються судом як метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Даючи оцінку іншим доводам, викладеним стороною захисту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки, судом не було виявлено порушень з боку поліцейських при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також не встановлено недотримання вимог ст.ст. 254, 255, 256, 268 КУпАП, відповідних Порядку та Інструкції, суд визнає наявні докази належними, допустимими та достовірними. Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як, він, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, а також той факт, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'янінні, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що за своїм правовим змістом є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання прокурора без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу держаної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови через Шевченківський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: