Справа № 761/50844/25
Провадження № 2/761/13582/2025
11 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зобов'язання вчинити дії, визнання батьківства,-
В грудні 2025 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та впливу на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
На цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67 цс 20 (пункт 58); постанова Великої Палата Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, провадження № 14-182цс21, яка стосується саме поділу нерухомого майна подружжя (пункти 23-27, 36).
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить: зобов'язати ОСОБА_2 вчинити дії та подати до Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву, у якій зазначити батьком дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); визнати батьком дитини - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
У частинах першій, третій статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі
№ 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».
Так, зміст позовної заяви свідчить, що позивачем не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких звертаються до суду та обґрунтовують свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або обставин, які свідчать на підтвердження дійсної неможливості отримання таких доказів, а також на підставі якої правової норми визначається той спосіб захисту прав, який позивач просить застосувати, тобто, які саме суб'єктивні права позивача порушені, якими саме діями відповідача з приводу даного предмету спору та з якими правовими наслідками.
Варто зазначити, що статтею 129 СК України унормовано, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженою жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
При цьому, відповідно до ст. 134 Сімейного Кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п.1.5 розділу I Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії (скасування) є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії (скасування), внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії (скасування) за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України
Відтак, належним способом захисту прав позивача є звернення до суду з позовом на підставі ст. 129 СК України до ОСОБА_3 , який записаний батьком дитини, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.
Тому, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, позовні вимоги та підстави позову у відповідності зі ст. 16 ЦК України, зазначити, в чому полягає порушення прав та інтересів позивача з посиланням на норми матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву з доказами надати для суду та доказ направлення відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зобов'язання чинити дії, визнання батьківства, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.