Справа № 761/4158/23
Провадження № 2/761/990/2025
(заочне)
04 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Мальцева Д.О.,
при секретарі: Губенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,-
У лютому 2023 року представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» суму боргу у вигляді інфляційних втрат за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 01.12.2019 року по 30.11.2022 року в розмірі 195 065,07 грн.,
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 01.02.2019 року по 30.11.2022 року в розмірі 39 013,01 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що 25.09.2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06/2992к-07 (далі - «Кредитний договір»), за яким було отримано кредит на споживчі цілі у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 11,95% річних з кінцевим терміном повернення до 24.09.2027 року. За умовами договору, позичальник зобов'язався належно оформити заставу в забезпечення повернення кредиту, процентів, а також неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених договором, витрат, пов'язаних зі зверненням банку до суду. В порушення умов договору, відповідач не проводила сплату відсотків за користування кредитом та не повертала кредит в розмірі та на умовах визначених договором. У зв'язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору, Банк був змушений звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02.07.2009 року по справі № 2-2959/2009 позовну заяву Банку було задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 433 477,94 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн., витрати ІТЗ 30 грн. всього 435 207,94 коп.
На виконання зазначеного рішення, судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 вказаної вище суми боргу.
Вказаний виконавчий лист неодноразово направлявся на виконання до відділу державної виконавчої служби. Станом на день подачі позовної заяви виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 виконавчий лист втрачено, що підтверджується відповіддю Іванківського міжрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області від 07.05.2018 року, зі змісту якої вбачається, що 28.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП№НОМЕР_2 на підставі п.9 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». В зв'язку з втратою виконавчого листа АТ «Універсал Банк» звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва в межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання з заявою про видачу дублікату виконавчого документу. На день подачі позову, згідно витягу АСВП відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк».
Оскільки, вищевказане рішення суду не виконано, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідач на користь АТ «Універсал Банк» інфляційні витрати АТ «Універсал Банк» за час прострочення виконання грошових зобов'язань за останні три роки за період з 01.12.2019 р. по 30.11.2022 р. у розмірі 195 065,07 грн., три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за останні три роки за період з 01.12.2019 року по 30.11.2022 р. у розмірі 39 013,01 грн., а також судові витрати.
Від відповідача відзив не надходив.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2023 року матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О.
02.05.2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі розпорядження № 01-08-2071 від 18.06.2025 року, щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/4158/23 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
19.06.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами позовного провадження в загальному порядку.
Протокольною ухвалою суду від 22.09.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а також зазначив, що проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату місце та час судового розгляду була повідомлена належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити розгляд у заочному порядку за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06/2992к-07 (далі - «Кредитний договір»), за яким було отримано кредит на споживчі цілі у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 11,95% річних з кінцевим терміном повернення до 24.09.2027 року. За умовами договору, позичальник зобов'язався належно оформити заставу в забезпечення повернення кредиту, процентів, а також неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених договором, витрат, пов'язаних зі зверненням банку до суду. В порушення умов договору, відповідач не проводила сплату відсотків за користування кредитом та не повертала кредит в розмірі та на умовах визначених договором. У зв'язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору, Банк був змушений звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02.07.2009 року по справі № 2-2959/2009 позовну заяву Банку було задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 433 477,94 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн., витрати ІТЗ 30 грн. всього 435 207,94 коп.
На виконання зазначеного рішення, судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 вказаної вище суми боргу.
Вказаний виконавчий лист неодноразово направлявся на виконання до відділу державної виконавчої служби. Станом на день подачі позовної заяви виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 виконавчий лист втрачено, що підтверджується відповіддю Іванківського міжрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області від 07.05.2018 року, зі змісту якої вбачається, що 28.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП№НОМЕР_2 на підставі п.9 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». В зв'язку з втратою виконавчого листа АТ «Універсал Банк» звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва в межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання з заявою про видачу дублікату виконавчого документу. На день подачі позову, згідно витягу АСВП відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк».
Як випливає із змісту ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з договору. До виконання договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На день звернення до суду, з даним позовом вищевказане рішення Шевченківського районного суду міста Києва не виконано, у зв'язку з чим AT «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача інфляційні збитки та три проценти річних за період з 01.12.2019 року по 30.11.2022 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (відповідно до постанов Верховного Суду України: від 04.07.2011 року №13/210/10, від 23.09.2015 року № 6-1206цс15, від 02.09.2015 року № 6-369цс15 та від 25.05.2016 року № 6-157цс16).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30 листопада 2022 року:
*інфляційні збитки становлять суму в розмірі - 195 065,07 грн, три проценти річних становлять суму в розмірі - 39 013,01 грн. Разом - 195 065,07 грн.
Відповідно до п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3%; річних на всю суму позики, яка відповідно до вимог законодавства підлягає списанню позикодавцем, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення суму боргу у вигляді інфляційних втрат за час прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 195 065,07, а також трьох відсотків річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 39 013,01 грн., є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Слід відмовити у стягненні судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 92 Конституції України, ст.ст. 4, 6, 11, 319, 322, 526, 625, 629, 714, п. 15 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя