Справа № 761/36667/24
Провадження № 2-а/761/315/2025
31 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У жовтні 2024 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов, у якому позивач просив суд скасувати постанову серії 2КІ№0000653493 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також стягнути судові витрати.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , 18.09.2024 приїхав на обстеження до хірурга-офтальмолога у військовий шпиталь та припаркував авто на місці для паркування, яке розташоване на бульварі Лесі Українки (від вул.Генерала Алмазова до вул. Басейної). Після того, як позивач вийшов з військового госпіталю, він помітив, що під лобовим склом його автомобіля розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності згідно постанови серії 2КІ №0000653493. Сама постанова у позивача відсутня. За розміщенням повідомлення позивача про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу зв'язку з неоплатою коштів за платне паркування. На позивача накладено штраф у розмірі 700 гривень. Однак позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено того, що позивач порушив правила паркування, оскільки на фотографіях, додатних до матеріалів справи, не вбачається факту вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, враховуючи, що на момент паркування транспортного засобу не було зарезервованих місць для безкоштовного паркування, діюче законодавство не встановлює обов'язку розміщувати під лобовим склом документ, що дає змогу ідентифіукувати власника транспортного засобу, як учасника бойових дій, оскільки в такому випадку позивач мав правом скористатись можливістю припаркуватись на зарезервованих Оператором місцях, отже на думку позивача в його діях відсутня вина та відповідно склад адміністративного правопорушення. Таким чином, постанова серії 2КІ № 0000653493 підлягає скасуванню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
01.10.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
22.10.2024 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про усунення недоліків визначених ухвалою суду від 01.10.2024 року.
23.10.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва відкрито провадження по справі, призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами позовного провадження в спрощеному порядку з повідомлення сторін, учасникам справи встановлено строки для надання заяв по суті справи.
23.10.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постанову серії 2КІ №0000653493.
29.11.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача, вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що 18.09.2024 року Головним спеціалістом-інспектор з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шокал Данил Васильович склав постанову про накладення адміністративного стягнення, по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) Серія 2КІ №0000653493 за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 700,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Як зазначено в постанові, транспортний засіб Renault Captur, номерний знак RF5278TD 18/09/2024 року о 14 год 06 хв на бульварі Лесі Українки (від вул. Генерала Алмазова до вул. Басейної), в м.Києві залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування, чим порушено вимоги дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України.
Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал ParkUP. Адреса вебсайту в мережі інтернет з матеріалами kyiv.digital/penalty/chek, ідентифікатор для доступу до інформації на веб сайті - номер постанови.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 Правил.
Разом із тим, п. 1.9 Правил зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак 5.43 «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Табличка 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також зі знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Відповідно до матеріалів фотофіксації правопорушення, транспортний засіб RENAULT CAPTUR д.н.з. НОМЕР_1 припаркований в зоні дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14.
Відповідно до п. 8.2 Правил дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою. Згідно з приміткою до ст. 152-1 КУпАП місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Як зазначає позивач він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , а тому вказана обставина надає йому право користуватись місцями для паркування, розміщеними на платних парковках, безкоштовно.
Відповідно до п. 2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 (далі - Правила паркування) дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики.
Відповідно до п. 26 Правил паркування користувач зобов'язаний після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Згідно з приміткою до ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до п. 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва правом безкоштовного паркування користуються:
- ветерани Великої Вітчизняної та інших локальних воєн;
- особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняних до них, а також члени сімей загиблих (померлих) осіб (виключивши звідти: «що мали статус учасника бойових дій»), які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів
Відповідно до 17.11.3 Правил благоустрою міста Києва оператор на майданчиках платного паркування автотранспортних засобів на автостоянках повинен забезпечити резервування, спеціальних місць для паркування в обсязі 10 відсотків від загальної кількості, але не менше одного місця для паркування автомобілів та інших автотранспортних засобів, які перевозять інвалідів, з їх позначенням відповідними розмітками або іншими інформаційними покажчиками. При облаштування спеціальних місць (у разі можливості) передбачати їх резервування на відстані не більш як 50 метрів перед входом до будівлі, а біля житлових будинків - не більш як за 100 метрів. На зарезервованих спеціальних місцях паркування пільгами користуються особи, визначені в ч. 3 п. 17.11.1 цих Правил.
Відповідно до п. 22 Правил паркування на майданчиках для паркування обов'язково облаштовуються місця (в обсязі не менше 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру, позначені дорожніми знаками та дорожньою розміткою для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Відстань від в'їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів.
На місцях для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», та місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, не можуть бути розміщені інші транспортні засоби.
У разі паркування на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, інших транспортних засобів користувачі цих засобів несуть відповідальність згідно із законодавством.
Отже, виходячи зі змісту положень Правил благоустрою міста Києва та Правил паркування, учасники бойових дій мають право на безкоштовне паркування на зарезервованих для автомобілів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». При цьому, дане право забезпечується шляхом заборони розміщення на таких місцях інших транспортних засобів і встановленням адміністративної відповідальності за таке розміщення.
Відповідно до п. 26 Правил паркування користувач зобов'язаний:
- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
- сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
- розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Відповідно до п. 4 Правил паркування транспортних засобів документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування - паркувальний талон або фіскальний чек, які посвідчують сплату вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
Відповідно до п. 26 Правил паркування транспортних засобів користувач зобов'язаний розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Враховуючи, що документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування та документ, який дає право на пільгу виконують ідентичні функції в контексті притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а саме - виключають адміністративну відповідальність, суд вважає, що доводи позивача і відповідача доцільно розглядати з урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України.
Враховуючи наведе суд дійшов висновку, що саме на зарезервованих спеціальних місцях для паркування користуються пільгами особи, визначені в ч. 3 п. 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, а саме учасники бойових дій, тому паркування учасники бойових дій мають право здійснювати безоплатно у відведених спеціальних місцях для паркування. При цьому, наявність у позивача посвідчення учасника бойових дій не звільняє його від обов'язку дотримання правил дорожнього руху і не надає безумовних пільг, в тому числі при паркуванні на не спеціально зарезервованому місці.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив паркування поза межами зарезервованих спеціальних місць для паркування та не забезпечив розміщення документу, який дає право на пільгу під лобовим склом. Тобто, позивач добровільно не скористався своїм правом на пільгу, а тому його права діями Інспектора не порушені.
Позивач зазначає про відсутність зарезервованих місць для безкоштовного паркування, однак на підтвердження цього не надано жодного доказу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 219 КУпАП інспектори з паркування розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП.
З метою забезпечення належного виконання ст. 219 КУпАП рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю
Частина 2 статті 9 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення п. 5.43, 7.14 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 152 -1 КУпАП.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Постанова від 18.09.2024 р. серії 2КІ № 0000653493 повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства, винесена на підставі належних і допустимих доказів та не порушує права позивача, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування - відсутні.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанову з дотримання вимог закону, суд дійшов висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст.7, 14-2, 152-1, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 279-1, 283, 284 КУПАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: