Справа №760/4381/24
2/760/4637/25
16 грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Козленко Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом, в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 31 614 грн 64 коп. та 3028 грн судового збору.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначав, що розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 530 від 08 серпня 2014 року ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» було визначено балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_3, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7
Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 з 02.12.2020.
02.12.2020 між ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» та відповідачем укладено договори на надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території № ІЗУ ГШ2-142/1/У, № ІЗУ ГШ2-142/1/Д, № ІЗУ ГШ2-142/1/К.
Відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але сплачує за них не в повному обсязі. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати наданих житлово-комунальних послуг у розмірі 31 614 грн 64 коп.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд, вивчивши письмові докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 530 від 08 серпня 2014 року ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» було визначено балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_8, АДРЕСА_5 .
Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 з 02.12.2020.
02.12.2020 між ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» та відповідачем укладено договори на надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території № ІЗУ ГШ2-142/1/У, № ІЗУ ГШ2-142/1/Д, № ІЗУ ГШ2-142/1/К.
Відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але сплачує за них не в повному обсязі. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати наданих житлово-комунальних послуг у розмірі 31 614 грн 64 коп.
Суд вважає, що вимоги позивач ґрунтуються на законі.
Відповідно до статтей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Згідно з пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав.
Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.
З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість в сумі 31 614,64 грн.
Відповідач, не сплативши у строк вартість послуг, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Питання судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 35932425) заборгованість у розмірі 31 614 грн 64 коп. та 3028 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Г.О. Козленко