Ухвала від 16.12.2025 по справі 760/33415/25

Справа №760/33415/25 2-з/760/329/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Солом'янського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на: 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 ; 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 ; на 1/6 частку квартири АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 ; 1/6 частку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:537:0007 площею 0,0821 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1350333480000), яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та зареєстрована за ОСОБА_3 ; 1/6 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3221484301:01:025:0016 площею 0,15 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 220292732214), яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована за ОСОБА_4 .

Заява мотивована тим, що ним подано до суду позов про витребування із чужого незаконного володіння вищевказаного майна, що було набуте відповідачем ОСОБА_2 у період шлюбу зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що 04 квітня 2024 року між ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 3221484301:01:025:0016, яку ОСОБА_6 через 10 днів відчужила, на підставі договору купівлі-продажу від 13 квітня 2024 року, ОСОБА_4 .

Крім того, 14 квітня 2024 року між ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,0821 га з кадастровим номером 8000000000:72:537:0007.

Так, після смерті чоловіка (спадкодавця) ОСОБА_2 відчужила вищевказані об'єкти нерухомості на користь своєї дочки, ОСОБА_3 , за договорами дарування. При цьому, одну із земельних ділянок ОСОБА_3 вже відчужила третій особі, що свідчить про те, що майно, яке вже перейшло до складу спадщини, було приховано та незаконно виведено з володіння спадкоємця.

Викладене дає підстави вважати, що існує реальний ризик подальшого вибуття іншого нерухомого майна зі складу потенційної спадкової маси. Зокрема, ОСОБА_2 , володіючи інформацією про склад спадщини, замість забезпечення її збереження, здійснює дії, спрямовані на приховування та подальше вибуття такого майна.

Враховуючи наведене, що позивач як спадкоємець першої черги має законне та обґрунтоване право на спірне майно, а відповідачем здійснюються дії щодо приховування такого майна та його відчуження, що може призвести до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також до неможливості ефективного захисту порушених прав позивача, він звернувся до суду з указаною заявою, яку просив задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявником подано позов про витребування часток майна із чужого незаконного володіння, на які він має право як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження заявника він є сином померлого ОСОБА_5 .

З долучених до позовної заяви Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 19 листопада 2025 року, договорів купівлі-продажу квартир і земельних ділянок вбачається, що у період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . ОСОБА_2 набула право власності на три квартири та дві земельних ділянки.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

У подальшому, 04 квітня 2024 року між ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 3221484301:01:025:0016, яку ОСОБА_6 відчужила, на підставі договору купівлі-продажу від 13 квітня 2024 року, ОСОБА_4 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірних об'єктів нерухомого майна право власності на них зареєстроване за ОСОБА_3 .

Ураховуючи вищевикладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, що спірне майно входить до спадкової маси, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 , яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпоряджаються на власний розсуд, без врахування права заявника на спадкування частки у такому майні, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на спірне нерухоме майно.

До такого висновку суд приходить, виходячи із того, що вимоги, які містяться в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту є обґрунтованими, законними та співмірними із викладеними позовними вимогами, які заявник заявляє у позовній заяві, та з урахуванням того, що спір виник саме стосовно вказаного майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Враховуючи вище викладене, характер спору, що виник, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на:

- 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 ;

- 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 ;

- 1/6 частку квартири АДРЕСА_3 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 ;

-1/6 частку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:537:0007 площею 0,0821 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1350333480000), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 ;

- 1/6 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3221484301:01:025:0016 площею 0,15 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 220292732214), розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_7 .

Зазначити дані заявника (позивача) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Зазначити дані відповідачів:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 .

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна

Попередній документ
132623620
Наступний документ
132623622
Інформація про рішення:
№ рішення: 132623621
№ справи: 760/33415/25
Дата рішення: 16.12.2025
Дата публікації: 18.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.03.2026)
Результат розгляду: закрито провадження
Дата надходження: 01.12.2025
Предмет позову: про витребування майна із чужого незаконного володіння
Розклад засідань:
17.03.2026 10:00 Солом'янський районний суд міста Києва