печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32182/25-а
пр. 2-а-274/25
24 вересня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент патрульної поліції), в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 5103065 від 30.06.2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначає, що 30.06.2025 року в місті Києві по Васильківська, 8, інспектором роти № 1 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коморним Владиславом Петровичем (далі по тексту - інспектор Коморний В.П.) було винесено постанову серії ЕНА № 5103065 від 30.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Позивач зазначає, 30.06.2025 року він рухався на транспортному засобі Toyota Rav-4 Hybrid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у місті Києві на вул. Васильківська, 8. З метою здійснення повороту направо перелаштувався у крайню праву смугу, яка призначена для руху маршрутних ТЗ та увімкнув сигнал правого повороту, показуючи свій намір здійснити поворот. Після короткочасного виїзду на смугу для маршрутних ТЗ одразу перелаштувався у середню смугу для звичайних транспортних засобів та продовжив рух. Після цього позивача зупинили працівники поліції, які вказали на можливе порушення - виїзд на смугу для маршрутних ТЗ. На їхню вимогу ОСОБА_1 , дотримуючись вимог ПДР, здійснив перелаштування через розрив суцільної лінії та зробив зупинку на смузі для маршрутних ТЗ, виключно за вказівкою працівників поліції.
Позивач наголошує, що зупинка на зазначеній смузі була здійснена не з власної ініціативи, а виключно відповідно до законної вимоги працівників поліції. Під час зупинки працівники поліції повідомили його, що підставою для зупинки стало нібито допущене ним порушення, а саме, зупинка на смузі, призначеній для руху маршрутних транспортних засобів. Не погоджуючись із зазначеним твердженням, позивач одразу повідомив інспектора, що не вчиняв жодного порушення Правил дорожнього руху та просив надати докази його правопорушення, зокрема, відеофіксацію чи фото фіксацію, проте інспектор зазначив, що надати такі докази неможливо.
Крім того, розуміючи, що інспектор намагається винести незаконну постанову про адміністративне правопорушення, позивач скористався своїм законним правом на захист і заявив клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю залучення адвоката. Однак, на його клопотання було безпідставно відмовлено, що позивач вважає порушенням його права на захист відповідно до Конституції України та норм КУпАП.
Враховуючи вище викладене, вважає, що постанова серії ЕНА № 5103065 від 30.06.2025 року є незаконною та такою, що винесена з порушенням прав позивача як особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2025 року відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та призначено розгляд справи по суті на 24.09.2025 року.
15.09.2025 року Департамент патрульної поліції подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Щодо відеозапису події відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, тому у Департаменті патрульної поліції відсутня можливість надати фото та відеоматеріали, на підставі яких була винесена постанова із незалежних від відповідача причин. Вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним, тому оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.
18.09.2025 року представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, у якому просив позов задовольнити. Указував, що постанова серії ЕНА № 5103065 була винесена ще 30.06.2025 року, а строк зберігання відповідного відеозапису сплив 29.07.2025 року. Важливо, що строк зберігання відеозапису фактично співпадав зі строком, відведеним судом для подання відзиву, а від моменту відкриття провадження до закінчення строку його зберігання у відповідача було достатньо часу для подання відзиву разом із усіма належними доказами. Незважаючи на це, відповідач не скористався своїм правом і не надав відео вчасно. Така поведінка свідчить про недобросовісне ставлення відповідача до виконання процесуальних обов'язків та підтверджує, що поданий ним із порушенням строків відзив не може бути врахований у даному судовому провадженні.
Позивач у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив відмовити в задоволенні позову.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.06.2025 року в місті Києві по Васильківська, 8, інспектором роти № 1 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коморним В.П. було винесено постанову серії ЕНА № 5103065 від 30.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
У постанові зазначено, що 30.06.2025 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Rav-4 Hybrid, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у місті Києві на вул. Васильківська, 8, здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 чим порушив п. 17.1 ПДР.
Вжитий у процесуальній нормі ч. 1 ст. 2 КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем до відзиву не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу правопорушення та вини позивача у його вчиненні.
Враховуючи наведене, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5103065 від 30.06.2025 року підлягає задоволенню.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати суд відносить на рахунок держави.
Керуючись статтями 7, 183, 222, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 72-78, 132, 139, 192, 193, 194, 229, 241- 244, 246, 250, 257, 263, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5103065 від 30.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 680, 00 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 06.10.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ