Справа №:369/13931/25
Провадження №: 2/755/15874/25
"16" грудня 2025 р.суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
04.08.2025 року шляхом формування документів в системі «Електронний суд» до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2025 року справу передано на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського районного суду м. Києва від 21.11.2025 року справу передано в провадження судді Марфіної Н.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін для усунення виявлених недоліків.
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача адвокат Тихоненко М.О. отримала копію ухвали суду від 25.11.2025 року про залишення позову без руху в особистому електронному кабінеті системи «Електронний суд» 26.11.2025 року.
Відповідно останнім днем для усунення недоліків позовної заяви було 08.12.2025 року, з урахуванням вихідних днів.
16.12.2025 року в суді зареєстровано заяву адвоката Тихоненко М.О. про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла до суду на адресу електронної пошти і до якої додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 02.12.2025 року.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.02.2025 року в справі №944/6062/23 зробив наступні висновки:
- 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку;
- Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система;
- Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів;
- Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
- Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом;
- Частинами п'ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;
- Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;
- Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням;
- Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява про забезпечення позову в цій справі надіслана представником ОСОБА_1 - адвокатом Ловінською С. С. на електронну адресу суду першої інстанції. В заяві адвокат Ловінська С. С. вказала про наявність в неї електронного кабінету ЄСІТС. До заяви додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет»;
- Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку;
- Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку;
- Отже адвокат Ловінська С. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1, могла подати заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету);
- Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України;
- Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником;
- У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду;
- Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
- Отже, надіславши заяву про забезпечення позову електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Ловінської С. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1, використала спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством;
- Суд першої інстанції, врахувавши вказані норми, правильно визначився із процесуальним наслідком розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ловінської С. С. та правильно повернув її без розгляду відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України.
У даній справі адвокат Тихоненко М.О., як представник позивача, звернувся до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви шляхом її направлення на електронну адресу суду, до якої додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Водночас, адвокат може звертатись до суду із заявами по суті справи чи з процесуальних питань лише у два способи: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд».
Ураховуючи положення ст.ст. 14, 43, 183 ЦПК України заява адвоката Тихоненко М.О. про усунення недоліків позовної заяви має бути повернута заявнику без розгляду згідно вимог ч. 4 ст. 183 ЦПК України, оскільки заява не відповідає вимогам законодавства щодо порядку її подання та підписання особою, яка має статус адвоката.
Ураховуючи викладене (оскільки заява адвоката про усунення недоліків позовної заяви підлягає поверненню заявнику без розгляду), позивачем у встановлений судом термін не виконано вимог ухвали суду про залишення позову без руху, що обумовлює необхідність повернення позову позивачу.
За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Оскільки в установлений судом термін позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд приходить до висновку про необхідність визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 183, 185, 259-261, 353-355 ЦПК України, -
Заяву представника позивача адвоката Тихоненко М.О. від 02.12.2025 року про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка надійшла на електронну адресу суду і була зареєстрована в суді 16.12.2025 року (Вх. №ЕП-14320) - повернути заявнику без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - вважати не поданою та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 16.12.2025 року.
Суддя -