Справа №:755/21789/25
Провадження №: 1-кс/755/4261/25
"12" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000211 від 17.09.2025 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Джанкой АР Крим, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , колишнього дільничного інспектора міліції Джанкойського міськрайонного відділу ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Слідчий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу № 139 о/с Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому університеті від 28.07.2003 року був прийнятий на службу та зарахований курсантом Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому університеті, прийнявши присягу працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до змісту якої він урочисто присягнув залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Після чого, ОСОБА_4 відповідно до наказу № 295 МВС від 17.03.2004 року був зарахований курсантом Донецького юридичного інституту МВС України при Донецькому національному університеті та відповідно до наказу № 827 МВС від 27.09.2005 року був зарахований курсантом Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ. В подальшому, відповідно до наказу № 111 о/с Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ від 23.06.2007 року у зв'язку з черговим випуском курсантів ОСОБА_4 було відряджено для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим та відповідно до наказу Донецького юридичного інституту № 110 о/с від 23.06.2007 року останньому було присвоєно спеціальне звання «лейтенант міліції». Після чого, 24.07.2007 року наказом ГУ МВС України в АР Крим його було призначено на посаду «дільничного інспектора міліції Джанкойського міськрайонного відділу ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим».
У подальшому, в лютому - квітні 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливим, у невстановленому місці, невстановленими особами ОСОБА_4 запропоновано перейти до незаконно створеного «Міністерства внутрішніх справ Республіки Крим» (мовою оригіналу: «Министерства внутренних дел по Республике Крым»), яке увійшло до складу «Міністерства внутрішніх справ рф», та обійняти одну з посад у незаконно утвореному «Міжмуніципальному відділу МВС Росії «Джанкойський»» (мовою оригіналу - «Межмуниципальном отделе МВД России «Джанкойский»»).
ОСОБА_4 , будучи громадянином України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність створення окупаційною владою рф так званого «Міністерства внутрішніх справ Республіки Крим», та призначення ОСОБА_8 на посаду «тимчасово виконуючого обов'язки міністра» незаконно створеного «Міністерства внутрішніх справ Республіки Крим», а також проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, наслідком якого стало відокремлення вказаних адміністративно-територіальних одиниць та приєднання їх до складу рф, маючи на меті сприяти представникам рф у проведенні підривної діяльності на території України та подальшої окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, погодився на незаконну пропозицію продовжити роботу у незаконно утвореному «Міжмуніципальному відділу МВС Росії «Джанкойський»», який розташований за адресою: вул. Толстого, буд. 5, м. Джанкой, АР Крим, Україна, без підпорядкування Міністру внутрішніх справ України.
У подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи свої дії, направлені на проведення підривної діяльності проти України, діючи добровільно та умисно в інтересах рф на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, не пізніше 28.11.2018 року (встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не представилось можливим) обійняв посаду т.зв. «заступника начальника поліції (з охорони громадського порядку) Міжмуніципальному відділі МВС Росії «Джанкойський»» (мовою оригіналу: «заместителя начальника полиции (по охороне общественного порядка) Межмуниципальном отделе МВД России «Джанкойский»»). Після чого, ОСОБА_4 знаходячись на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, не пізніше 06.05.2021 року (встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не представилось можливим), за власною згодою був призначений представниками держави окупанта на посаду т.в.о. начальника незаконно утвореного «Міжмуніципальному відділу МВС Росії «Джанкойський»» (мовою оригіналу: «врио начальника Межмуниципальном отделе МВД России «Джанкойский»»), який розташований за адресою: вул. Толстого, буд. 5, м. Джанкой, АР Крим, Україна.
Отже, допомога ОСОБА_4 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні органів внутрішніх справ рф та придушення спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя призвела до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, а саме: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Крім цього, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що 24.02.2022 року рф здійснила збройну агресію та військове вторгнення в Україну, перебуваючи на посадах в незаконних правоохоронних органах створених окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим, не відмовляючись від злочинного умислу спрямованого на реалізацію окупаційної політики рф, основною метою якої є завдання шкоди інтересам України та її територіальній цілісності, недопущення повернення Конституційно визначених територій України, з власної ініціативи за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, проте не пізніше 25.07.2023 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливим, добровільно вирішив зайняти посаду в незаконних правоохоронних органах створених на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим.
Реалізовуючи свій злочинний умисел на зайняття посади в незаконних правоохоронних органах створених на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, ОСОБА_4 за невстановлених обставин, маючи достатній рівень освіти та спеціальних знань, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, не пізніше 25.07.2023 року (встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не представилось можливим), за власною згодою був призначений представниками держави окупанта на посаду т.зв. начальника незаконно утвореного «відділу МВС Росії по м. Євпаторії» (мовою оригіналу - «отдела МВД России по г. Евпатории»), тобто добровільно обійняв посаду у незаконному правоохоронному органі, який було створено окупаційною владою рф з метою реалізації власної окупаційної політики на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим за адресою: вул. Пушкіна, 3, м. Євпаторія, АР Крим, Україна.
Перебуваючи на вказаній посаді громадянин України ОСОБА_4 до теперішнього часу виконує покладені на нього обов'язки у незаконно створеному окупаційною владою рф правоохоронному органі, діяльність якого направлена на забезпечення встановленого державою окупантом правопорядку та забезпечення реалізації окупаційної політики, що завдає шкоди інтересам державної безпеки України та унеможливлює забезпечення її територіальної цілісності та недоторканності.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
10.09.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
31.10.2025 року складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
10.09.2025 року в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» № 185 (8110) та 10.09.2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
31.10.2025 року в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» № 222 (8147) та 31.10.2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Крім цього, на виконання вимог ст. 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, повістки на 10.09.2025 року, 15.09.2025 року, 16.09.2025 року, 17.09.2025 року та 31.10.2025 року про виклик його до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 для вручення письмового повідомлення про підозру (повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру), а також проведення за його участі інших слідчих (процесуальних) дій опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження: № 182 (8107) від 05.09.2025 року, № 185 (8110) від 10.09.2025 року, № 220 (8145) від 29.10.2025 року та 04.09.2025 року, 10.09.2025 року, 28.10.2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Також, 11.09.2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про його виклики до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.09.2025 року, 16.09.2025 року та 17.09.2025 року в період часу з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій, надіслано за допомогою програми-месенджера «WhatsApp» та «Viber», які зареєстровані на його номер телефону НОМЕР_2 , при цьому повідомлення з прикріпленим повним текстом повідомлення про підозру та повістками про його виклики було доставлено, відкрито й переглянуто останнім, про що свідчить наявність двох «галочок» у нижньому правому куті біля кожного з надісланих файлів у програмі «WhatsApp», а також отримання відповіді на повідомлення від ОСОБА_4 .
Крім цього, 11.09.2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про його виклики до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.09.2025 року, 16.09.2025 року та 17.09.2025 року в період часу з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій, надіслано за допомогою поштової скриньки на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка встановлена як засіб зв'язку, що має приналежність до ОСОБА_4 .
У свою чергу, 31.10.2025 року повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, також надіслано за допомогою програми-месенджера «WhatsApp», «Telegram» та «Viber», які зареєстровані на номер телефону НОМЕР_2 , який встановлений як засіб зв'язку, що має приналежність до ОСОБА_4 .
Однак, останній на виклики не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав. У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що останній переховується від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до відомостей з ДПС України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08.11.2017 року по 31.10.2025 року відомостей стосовно ОСОБА_4 в базі даних не виявлено.
17.09.2025 року ОСОБА_4 оголошено у розшук.
17.09.2025 року з матеріалів кримінального провадження № 42017000000001114 від 11.04.2017 року виділено матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_4 в окреме провадження за № 22025011000000211 від 17.09.2025 року.
23.10.2025 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 22025011000000211 від 17.09.2025 року за ч. 1 ст. 111 КК України та № 22025011000000231 від 16.10.2025 року за ч. 7 ст. 111-1 КК України, об'єднанні в одне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 22025011000000211.
Викладені обставини та повідомлені ОСОБА_4 підозри підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження.
Крім того, в клопотанні слідчого зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, зазначено, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний в судове засідання не з'явився, проте був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 135 КПК України, шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, тому суд вважає за можливе провести судовий розгляд указаного клопотання у відсутність підозрюваного.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який добровільно погодився на співпрацю з представниками окупаційної влади, має стійкі зв'язки з представниками окупаційної адміністрації, в той же час перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим, не виїхав з неї до теперішнього часу, та не з'явився на виклики слідчого, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим, а усвідомлення підозрюваним цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1,п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт заст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
При цьому слідчий суддя роз'яснює, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Джанкой АР Крим, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , колишнього дільничного інспектора міліції Джанкойського міськрайонного відділу ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: