Справа № 752/3478/22
Провадження №: 1-кп/752/1974/24
01.10.2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12021100010002318 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
встановила:
в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 , розуміючи тяжкість покарання за інкримінований йому злочин може ухилитися від суду та впливати на потерпілих та свідків, а ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу не зменшились. Прокурор вказує, що обвинувачений не має стійких соціальних зв?язків, не має постійного місця проживання, постійного джерела доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КК України, а тому інші більш м'які запобіжні заходи застосовані бути не можуть. Зазначив, що тяжкість вчиненого злочину, вказує на доцільність застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_7 заперечував щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою,
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Заслухавши сторін та подане клопотання прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею.
При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я двох осіб. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, обставини вчинення злочину, відсутність даних про наявність будь-яких, в тому числі і стійких соціальних зв"язків, постійного місця проживання, місця роботи, офіційного доходу, колегія суддів вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, можливість незаконно вплинути на свідків та потерпілих.
Колегія суддів вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду із врахуванням військового стану в Україні та наявності ряду тимчасово окупованих територій, які не підконтрольні органам державної влади, що може сприяти ухиленню останнього від явки до суду та ускладнить здійснення судом контролю за виконанням обвинуваченими своїх обов'язків.
Раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованим та співмірним пред'явленому ОСОБА_5 обвинуваченню, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним та необхідним.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "с" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Отже, зі спливом часу суд повинен більш ретельно розглядати підстави для тримання особи під вартою та надавати додаткову оцінку можливості застосуванню альтернативних запобіжних заходів у співставленні з гарантіями презумпції невинуватості.
Розглядаючи можливість застосування альтернативних більш м'яких запобіжних заходів, колегія суддів враховує, що обвинувачений вже тривалий час тримається під вартою та обвинувачується у замаху на умисне вбивство двох осіб.
Тому, хоча положення статті 183 КПК України дають колегії суддів право не визначати розмір застави у цьому випадку, колегія суддів вважає можливим визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі, передбаченому законом для тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , а саме 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у разі внесення може в достатній мірі гарантувати поведінку обвинуваченого. Підстав для призначення застави у меншому розмірі колегія суддів не вбачає, з урахуванням підстав наведених вище, а саме наявних ризиків.
Водночас, колегія суддів вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, або на інші більш м'які запобіжні заходи на даному етапі відсутні, оскільки не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Із врахуванням викладеного суд вважає за доцільне клопотання прокурора про продовження тримання під вартою задовольнити частково та продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177,178, 182, 183, 331 КПК України, колегія суддів,
постановила:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) діб до 29.11.2024 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 01.10.2024 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у вигляді 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Призначення платежу - застава.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ Київський слідчий ізолятор.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ Київський слідчий ізолятор негайно має здійснити розпорядження про звільнення особи з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити в СІЗО.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3