Справа №591/9964/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/478/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - зміну запобіжного заходу
Іменем України
27 листопада 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/9964/25 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2025 щодо відмови у задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою із заставою в розмірі 792 240 грн, оскільки існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, враховуючи посаду, яку він обіймає та фактичні обставини вчинення інкримінованого правопорушення, свідоме невиконання останнім 16.09.2025 умов цілодобового домашнього арешту з метою відчуження належного йому т/з, який був обізнаний про звернення слідчого з клопотанням про арешт вказаного т/з, зниження його вартості в день відчуження, що підтверджується поясненнями ОСОБА_11
18.09.2025 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на тримання під вартою, погодженим із прокурором Сумської обласної прокуратури, звернувся слідчий в ОВС СУ ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 13.09.2025 відносно ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності з'являтись до слідчого, прокурора, суду та до медичного закладу за місцем роботи з метою проведення невідкладних та запланованих хірургічних операцій (з попереднім попередженням слідчого або прокурора), з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
16.09.2025 ОСОБА_8 не виконав покладені на нього вказаною ухвалою слідчого судді обов'язки, безпідставно залишивши місце постійного проживання, тому з метою запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, які не зникли та не зменшилися, слідчий просив змінити відносно ОСОБА_8 запобіжний захід на тримання під вартою із правом внесення застави.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2025 відмовлено слідчому у задоволенні вказаного клопотання. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що повідомлена ОСОБА_8 підозра є обґрунтованою, існують ризики, на які вказував слідчий, однак стороною обвинувачення не надано доказів порушення ОСОБА_8 умов застосованого до нього запобіжного заходу та відчуження т/з із метою уникнення його арешту і можливої конфіскації, внаслідок чого відсутні підстави для застосування до останнього найсуворішого запобіжного заходу.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу, доводи підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, згідно ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Обґрунтованість підозри ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється і наявні в матеріалах докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення кримінальних правопорушень є завданням подальшого досудового розслідування.
Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 200 КПК).
Відповідно ч. 2 ст. 200 КПК, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Тобто, зміна запобіжного заходу щодо підозрюваного допускається за наявності на те передбачених законом підстав, зокрема, наявності нових обставин. Обов'язковою умовою зміни запобіжного заходу на більш тяжкий є доведеність того, що раніше застосований запобіжний захід не забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного/обвинуваченого і наявна об'єктивна необхідність в застосуванні більш суворого запобіжного заходу.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим в ОВС СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025200000000131 від 19.08.2025 за ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК, в якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 13.09.2025 відносно ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання за виключенням необхідності з'являтись до слідчого, прокурора, суду та до медичного закладу за місцем роботи з метою проведення невідкладних та запланованих хірургічних операцій (з попереднім попередженням слідчого або прокурора) з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій ставив питання про скасування цього рішення слідчого судді та постановлення апеляційним судом нової ухвали, якої застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 242 240 грн.
Але 18.09.2025 слідчий в ОВС СУ ГУНП в Сумській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 792 240 грн, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_8 порушив покладені на нього ухвалою слідчого судді від 13.09.2025 обов'язків, а саме залишення місця проживання для відчуження автомобіля з метою уникнення його арешту.
31.10.2025 колегія суддів Сумського апеляційного суду за наслідками апеляційної скарги прокурора ОСОБА_7 , яку задовольнила частково, ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 13.09.2025 відносно ОСОБА_8 скасувала у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановила нову ухвалу, якою у свою чергу клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області задовольнила частково, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло з 19:00 до 06:00 ранку наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, ухвалою апеляційного суду на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_8 були покладені обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії провадження); не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії провадження); повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд (залежно від стадії провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и) або інший документ(и), що дає право виїзду за межі України.
Відповідно ст. 205 КПК, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Разом з тим, колегія суддів ураховує той факт, що станом на 16.09.2025 ухвала слідчого судді суду першої інстанції від 13.09.2025, хоч і підлягала виконанню, але не набрала законної сили, а 31.10.2025 взагалі була скасована апеляційним судом.
Здійснивши розгляд клопотання слідчого та відмовивши у його задоволенні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність порушення підозрюваним умов застосованого до нього запобіжного заходу.
Вказане рішення слідчого судді відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином умотивовано та грунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, під час розгляду клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу в суді першої інстанції було установлено, що стороною обвинувачення в межах заявленого клопотання не надано доказів того, що ОСОБА_8 покинув житло без дозволу слідчого. Не надано таких і під час апеляційного перегляду.
З пояснень підозрюваного ОСОБА_8 як в суді першої, так і апеляційної інстанції убачається, що він залишив житло з дозволу слідчого для здійснення планової операції, після якої дійсно заїхав до Глухівського відділу управління ДМС в Сумській області для здачі на зберігання свого паспорту на виконання ухвали слідчого судді від 13.09.2025, а також до ТСЦ 5941, де підписав договір купівлі-продажу авто і поїхав до дому, що не може розцінюватися на час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді як порушення ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків, а саме таке порушення носить формальний характер.
Що стосується підстав відчуження ОСОБА_8 т/з, то колегія суддів не уповноважена надати їм правову оцінку, оскільки переглядає в межах апеляційної процедури виключно підстави для зміни запобіжного заходу і не вирішує правомірність дій підозрюваного стосовно свого майна, оскільки враховуючи положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно яких кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яких заборон щодо розпорядження своїм майном відносно ОСОБА_8 на той час встановлено не було.
Оскаржувана ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2025 відносно ОСОБА_18 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4