Справа № 712/16566/25
Провадження № 2/712/6055/25
16 грудня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк Алла Олександрівна, про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на дату смерті,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на дату смерті.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина. Позивач є спадкоємцем за законом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено через наявність реєстрації із спадкоємцем на момент відкриття спадщини братат позивача ОСОБА_2 . Останній фактично не проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, оскільки з 2001 року виїхав до рф і з того часу його місце проживання не відоме. Просить встановити факт постійного непроживання відповідача зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. (ч.4 ст.177 ЦПК України).
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а саме - не додано квитанцію про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Справа про спадкування не стосується порушення прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією в ухвалі ВП ВС від 04 червня 2025 року справа № 905/1426/23.
Вказані в ухвалі вимоги оплати судового збору у встановленому законом розмірі не можуть вважатись надмірним формалізмом, оскільки відкриття провадження без дотримання встановленого цивільним процесуальним законом порядку пред'явлення позову призведе до обмеження принципів змагальності та рівності сторін.
Враховуючи вказані принципи, а також положення ст. 175 та 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви , суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні про відкриття провадження за позовною заявою. Вибіркове надання судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового є неприпустимим.
Крім того, відповідності до частини 3 п. 4, ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Ефективний спосіб захисту - це такий, що дозволяє поновити порушене право або отримати компенсацію, якщо поновлення неможливе. Він має бути повним, тобто досягати мети правосуддя та забезпечувати процесуальну економію. Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (Постанова ВП ВС, 22.09.2022, справа N 462/5368/16-ц).
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивачем не вказано конкретно, яке його суб'єктивне право порушене, внаслідок чого суб'єктивне право позивача зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У позовній заяві не зазначено конкретно, для поновлення якого цивільного права позивачем обраний спосіб захисту про встановлення факту проживання сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позов пред'явлений з приводу встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 09 квітня 2025 року у справі № 305/2221/21 (провадження № 61-3777св24) позовні вимоги про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, не відповідають належному способу захисту. Верховний Суд звертає увагу на те, що ефективним способом захисту прав позивачки є визнання права власності на спадкове майно, однак таких вимог остання не заявляла. За таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачкою способу захисту, оскільки він не відновлює будь-яких порушених прав та інтересів позивачки і не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України. До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 та від 02 квітня 2025 року у справі № 751/344/23.
Факти, про які позивач просить ухвалити рішення у цій справі щодо постійного непроживання відповідача із спадкодавцем та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, підлягають встановленню при розгляді позову про визнання права власності на спадщину.
Суд звертає увагу, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18).
Крім того, до правової позиції Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2023 року у справі № 641/5425/21 (провадження № 61-2699св23) у справах про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та надання додаткового строку для прийняття спадщини у разі наявності спору належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачеві час, достатній для усунення вищезазначених недоліків шляхом оформлення позовної заяви з дотриманням вимог, викладених у статтях 175 і 177ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст.185 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.95, ст.175, ст.177, ст.185, ст.189, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк Алла Олександрівна, про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на дату смерті.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) ( ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України) та апеляційному оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/ .
Суддя: Олена МАРЦІШЕВСЬКА