Номер провадження: 33/813/2387/25
Номер справи місцевого суду: 522/17823/25
Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.
Доповідач Котелевський Р. І.
16.12.2025 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду Котелевського Р.І., перевіривши в порядку підготовки до апеляційного розгляду матеріали справи за апеляційною скаргою захисника Барвенка Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 21.10.2025 року,
встановив:
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 21.10.2025 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також стягнутий судовий збір у сумі 650,60 грн.
Не погодившись із постановою суду, захисник Барвенко Я.В. подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши в порядку підготовки до апеляційного розгляду матеріали справи, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від розгляду даної справи з таких підстав.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
У даній справі, апеляційна скарга в інтересах ОСОБА_1 , подана його захисником - адвокатом Барвенко Ярославом Віталійовичем.
Водночас головуючому судді відомо, що адвокат Барвенко Я.В. працює в адвокатському об'єднанні «Нікітінський і партнери», співзасновником якого є дружина головуючого судді ОСОБА_2 - Котелевська Тетяна Миколаївна.
Вказані обставини, на переконання головуючого судді, можуть викликати у сторонніх спостерігачів сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Котелевського Р.І. під час розгляду даної справи.
Діючий КУпАП не містить норми, яка передбачає вирішення питань, пов'язаних із заявленим відводом або самовідводом.
Водночас п.4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Враховуючи існуючи в даній справі обставини та положення діючого законодавства, вважаю за необхідне застосувати аналогію права та заявити собі самовідвід від розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, а матеріали справи №33/813/2387/20 передати до апарату Одеського апеляційного суду, для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду.
Керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст. 75, 80, 401 КПК України, суддя,
постановив:
Заявити собі самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (провадження в суді апеляційної інстанції №33/813/2387/25).
Матеріали справи №33/813/2387/25 передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого перерозподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський