Ухвала від 16.12.2025 по справі 703/4700/25

Справа № 703/4700/25

6/703/116/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Волосовського В.В.

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сміла заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 19 листопада 2025 року у справі № 703/4700/25, провадження № 2/703/1672/25 за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2025 року у справі № 703/4700/25, провадження № 2/703/1672/25 за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви вказала, що на даний час вона позбавлена можливості сплатити всю заборгованість, що стягнута з неї вказаним рішенням суду одним платежем, оскільки вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, єдиним джерелом його доходу є пенсія у розмірі 4041 грн. на місяць, якої ледве вистачає для задоволення найнеобхідніших потреб (оплата комунальних послуг, придбання ліків та базових продуктів харчування). Відтак, вказує, що сума заборгованості у розмірі 17118 грн. 27 коп., визначена до стягнення з неї вказаним рішенням суду є завеликою, непідйомною та фінансово обтяжливою. Такі обставини ставлять її в скрутне фінансове становище. Вказав, що не має наміру ухилятись від виконання рішення, однак не в змозі сплатити заборгованість у вказаному розмірі одним платежем, а тому змушена просити суд розстрочити її сплату. За вказаних обставин, просить розстрочити виконання вказаного рішення суду про стягнення з неї заборгованості на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з дня винесення рішення, при цьому вказує, що має змогу вносити щомісячні платежі у максимальному розмірі 1000 грн.

В судове засідання учасники справи не з'явилися.

Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутність сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2025 року у справі № 703/4700/25, провадження № 2/703/1672/25 позов АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20 грудня 2023 року, яка станом на 11 травня 2025 року становить 17118 грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., а всього - 20146 грн. 27 коп.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Поряд з цим, згідно частин 1, 3, 4, 5статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочення виконання рішення суду це надання боржнику можливості виконання рішення по частинах у певні строки.

Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Так, заявник ОСОБА_2 стверджує, що єдиним джерелом її доходу є пенсія у розмірі 4041,03 грн. на місяць. При цьому зазначила, що за станом здоров'я та в силу свого віку вона позбавлена можливості працювати та отримувати додаткові доходи. На підтвердження вказаних обставин, заявником надано копію довідки про доходи видану ГУ ПФУ в Черкаській області № 1803 від 01.10.2025 року за період з квітня по жовтень 2025 року.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

У відповідності до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити заборгованість в розмірі 17118 грн. 27 коп., визначену до стягнення з неї вказаним рішенням суду, в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є мізерним, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду рівними платежами по 1000 грн. щомісяця.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно. Водночас, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, оскільки заявник просить розстрочити рішення суду на строк, що перевищує межі строку, встановленого вимогами частини п'ятої статті 435 ЦПК України. Вказана норма процесуального закону не ставить в залежність початок перебігу річного строку для розстрочення виконання судового рішення з моментом постановлення ухвали про розстрочку виконання рішення, а чітко встановлює, що такий строк не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, виконання якого заявник просить розстрочити.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника сплатити на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 17118 грн. 27 коп., шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2025 року в частині стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20 грудня 2023 року, що становить 17118 грн. 27 коп., терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили ухвали суду, із сплатою рівними частинами, тобто по 1426 грн. 52 коп. щомісяця, починаючи з 16 грудня 2025 року, але не пізніше останнього числа кожного місяця з кінцевим строком повної сплати до 30 листопада 2026 року включно, з правом дострокової сплати.

На підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.55,260,435,446 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 19 листопада 2025 року у справі № 703/4700/25, провадження № 2/703/1672/25 за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2025 року у справі № 703/4700/25, провадження № 2/703/1672/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20 грудня 2023 року, станом на 11 травня 2025 року, в розмірі 17118 грн. 27 коп., на строк 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили вказаним рішенням суду, із сплатою заборгованості рівними частинами, тобто по 1426 грн. 52 коп. щомісяця, починаючи з 16 грудня 2025 року, але не пізніше останнього числа кожного місяця з кінцевим строком повної сплати до 30 листопада 2026 року включно, з правом дострокової сплати.

В решті клопотання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.В. Волосовський

Попередній документ
132622320
Наступний документ
132622322
Інформація про рішення:
№ рішення: 132622321
№ справи: 703/4700/25
Дата рішення: 16.12.2025
Дата публікації: 18.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.11.2025)
Дата надходження: 22.07.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
03.09.2025 10:00 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
25.09.2025 10:30 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
22.10.2025 11:00 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
19.11.2025 11:00 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
16.12.2025 10:10 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області