Номер провадження: 11-сс/813/2399/25
Справа № 947/29269/25 1-кс/947/17668/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, в рамках кримінального провадження № 12025160000000843, внесеного до ЄРДР 05 серпня 2025 року ,-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» до 17 січня 2026 року включно без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, які не зменшилися та продовжують існувати, тому є необхідність подальшого тримання під вартою підозрюваного.Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, свідчить про виключний випадок, що дозволяє не визначати розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій вказують на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, з огляду на наступне:
- при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не взято до уваги, той факт, що прокурором не надано жодного доказу, того, що підозрюваний може вчиняти дії, передбачені пунктами 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України. У свою чергу, ОСОБА_8 визнає обставини, викладені у підозрі, сприяє розкриттю кримінального правопорушення;
- слідчий суддя залишив поза увагою, що підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки - одружений, має малолітню доньку, офіційно працевлаштований в ТОВ «Стілтим».
Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Позиції учасників судового розгляду.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, ухвалу суду першої інстанції вважав законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжено слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому цим Кодексом.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 3 та 5 ст. 199 КПК України).
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, так і в ухвалі про продовження запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає відомості про: кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; запобіжний захід, який застосовується (ч. 1 ст. 196 КПК України).
Колегія суддів установила, що слідчий суддя вирішив правильно всі питання, що підлягали з'ясуванню під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою.
Відповідно до клопотання у проваджені СУ ГУНП в Одеській областізнаходяться матеріали кримінального провадження № 12025160000000843, внесені до ЄРДР 05 серпня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ст. 348, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 07 серпня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України - вбивство та замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2025 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 жовтня 2025 року включно, без визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 19 листопада 2025 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 05 лютого 2026 року.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 до 17 січня 2026 року без визначення розміру застави.
Оскільки в апеляційній скарзі сторони захисту не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді у цій частині та констатує, що підозра пред'явлена ОСОБА_8 , яка після застосування запобіжного заходу не змінювалась, є обґрунтованою.
В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку, що наявні ризики переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення або спотворення будь-якого із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та законного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд погоджується із мотивами ухвали слідчого судді щодо висновку про те, що не зменшилися та продовжують існувати вищевказані ризики, які обумовлені: тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення; характер та ступень суспільної небезпеки інкримінованого кримінального правопорушення - посягання на нормальну діяльність працівників правоохоронного органу, а також фактичні обставини справи - здійснення чотирьох пострілів з револьверу в сторону потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , внаслідок чого настала смерть ОСОБА_10 ; дані про особу підозрюваного, який у віці 45 років, з середньою освітою, одружений, має дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими доказами, продовження існування встановлених при застосуванні запобіжного заходу ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована. Й сторона захисту не навела фактів, які б вказували, що ймовірність настання ризиків відсутня.
Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_8 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
Тому, колегія суддів відхиляє аргументи щодо недоведеності продовження існування ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.
Колегія суддів також враховує, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
Тому, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що продовження строку дії виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст.404 КПК України, оцінивши у сукупності доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга захисника не містить переконливих доводів зворотного. У зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.
В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, в рамках кримінального провадження № 12025160000000843, внесеного до ЄРДР 05 серпня 2025 року ,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4