Справа № 700/1215/25
Номер провадження 2-н/700/61/25
про відмову у видачі судового наказу
16 грудня 2025 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,
Заявник ТОВ «Холд Лімітед» в особі представника Тітаренка І.А. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду та просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 11720,71 грн, 3 % річних у сумі 652,19 грн, інфляційних втрат 2238,59 грн та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 грн.
Заява мотивована тим, що ТОВ «Черкасигаз збут» є надавачем послуг з постачання природного газу побутовим споживачам, зокрема ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , для використання в побуті), яка оплату за послуги газопостачання здійснювала не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений ТОВ «Черкасигаз збут» природний газ. ТОВ «Черкасигаз збут» на підставі Договору про відступлення права вимоги від 05 липня 2024 року № 05/07-24 відступило ТОВ «Холд Лімітед» право вимоги заборгованостей, строк оплати яких настав, які виникли за договорами постачання природного газу, укладеними між ТОВ «Черкасигаз збут» та побутовими споживачами за переліком та в сумах, які зазначені у додатку 1 до цього договору.
Вивчивши зміст вказаної заяви та додані до неї документи, вважаю, що наявні підстави для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу.
Згідно частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу має відповідати статті 163 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Із змісту заяви вбачається, що в порушення умов Типового договору та Правил постачання Боржник оплату за послуги з газопостачання здійснювала не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений Постачальником ТОВ «Черкасигаз збут» природний газ в сумі 11720,71 грн, в період з 01.05.2021 по 30.04.2022 р., яка на дату подання заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний раз в добровільному порядку Боржником не сплачена. Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення прав на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, просили, з урахуванням норм ст. ст. 257, 261, 263 ЦК України, Постанов КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020, "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) на всій території України з 12.03.2020 по 20.06.2023 було встановлено карантин, Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" внесено зміни щодо строків давності, не застосовувати строки позовної давності до вимог Заявника.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність, за нормами статті 257 ЦПК України, встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для предявлення позову в суд за такою вимогою.
Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.
Так, заявником надано розрахунок заборгованості на лютий 2025 року, в якому зазначено період нарахування основного боргу за спожитий природний газ з травня 2021 року по квітень 2022 року, включно, та нарахування боргу починається не з нульового показника, а з суми 102,57 грн, що виходить за межі загальної позовної давності, оскільки станом на лютий 2022 року вже існувала заборгованість, при цьому загальні вимоги товариства включають і даний борг також.
Доводи (обгрунтування) заяви про видачу судового наказу про те, що у зв'язку із запровадженими карантинними обмеженнями та введенням воєнного стану відбувалося зупинення перебігу строку позовної давності, є такими не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Встановлення обставин зупинення перебігу строку позовної давності виходить за межі інституту наказаного провадження. Так, статті 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин зупинення позовної давності.
Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Так, при вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Ураховуючи викладене, вважаю, що у даному випадку наявні правові підстави для відмови у видачі судового наказу з тих підстав, що вимогу пред'явлено за період, що виходить за межі загального строку позовної давності.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження, та, відповідно, доводити факт переривання строку позовної давності, у разі подання боржником заяви про застосування позовної давності та/або продовження позовної давності на період дії карантину. Та, згідно частини 2 статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з вказаних підстав, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні. Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, сплачена сума судового збору заявнику не повертається. Водночас, у разі пред'явлення заявником позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 165, 258, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику ТОВ «Холд Лімітед» право звернення з тими самими вимогами в порядку позовного провадження. Та те, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Наталія БЕСАРАБ