15.12.25
33/812/530/25
Справа № 489/6903/25
Провадження № 33/812/530/25
Іменем України
10 грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Чистою В.В.
за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Бойченка Геннадія Анатолійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бойченка Геннадія Анатолійовича на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425550 від 17.08.2025, о 01 годині цього дня, водій ОСОБА_1 , рухаючись на перехресті проспекту Богоявленського та вул. Будівельників в м. Миколаєві, керувала ТЗ MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, порушення координації рухів. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, однак від проходження огляду вона відмовилась. Оглядом у закладі охорони здоров'я в КНП «МОЦПЗ» МОР встановлено стан алкогольного сп'яніння 1,77 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9.а ПДР України.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425560 від 17.08.2025 року о 01 годині цього дня, водій ОСОБА_1 , рухаючись на перехресті проспекту Богоявленського та вул. Будівельників в м. Миколаєві, керуючи ТЗ MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, не відреагувала на дорожню обстановку, не була уважною та допустила наїзд на перешкоди - стовбур дерева та електричний стовп. Внаслідок наїзду транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 12.1 та 2.3.б ПДР.
Постановою судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 124 та 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
22 листопада 2025 адвокат Бойченко Г.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу на постанову суду.
В апеляційній скарзі просив постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Посилався на те, що протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП складено з порушенням вимог статті 256 КУпАП, оскільки він не містить даних про місце та час вчинення адміністративного правопорушення.
Оскільки внаслідок ДТП ОСОБА_1 зверталась до КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», де їй було встановлено діагноз - забій колінного суглобу, то на місце ДТП повинна була викликатись слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій.
Протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП мають право складати лише уповноважені на те особи Національної поліції України, однак до матеріалів справи не долучено посадової інструкції чи будь-якого іншого доказу наявності таких повноважень у ОСОБА_2 , яким був складений протокол.
Також доданий до протоколу відеозапис не містить фіксації руху транспортного засобу та не підтверджує факту керування ним саме водійкою ОСОБА_1 . Крім того, відеозапис не містить інформації щодо прибуття працівників поліції на місце ДТП, а саме до 01 год 04 хв 18 серпня 2025 року, тому не дає достатньої змоги встановити час отримання поліцейськими інформації про подію ДТП.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а висновок медичного огляду не є таким доказом оскільки отриманий з порушенням вимог щодо його проведення. Так у висновку зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведено лікарем ОСОБА_3 , однак з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що: перед проведенням огляду лікар не отримав інформовану згоду пацієнта на медичне втручання; лікар надав ОСОБА_1 ємність для забору сечі, яка у подальшому була передана нею медичній працівниці, однак на запит адвоката КНП «МОЦПЗ» повідомило, що під час проведення медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 зразки біологічного матеріалу для проведення лабораторного дослідження не відбирались; огляд ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820 був проведений іншим працівником, а не лікарем ОСОБА_3 .
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (частина 1 статті 251 КУпАП).
Пленум Верховного Суду України у пункті 7 Постанови № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Правила дорожнього руху України (надалі - ПДР України) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.3).
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425550 від 17.08.2025 складений про те, що цього дня о 01 годині водійка ОСОБА_1 , рухаючись на перехресті проспекту Богоявленського та вул. Будівельників в м. Миколаєві, керувала ТЗ MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, порушення координації рухів. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, однак від проходження огляду вона відмовилась. Оглядом у закладі охорони здоров'я в КНП «МОЦПЗ» МОР встановлено стан алкогольного сп'яніння 1,77 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9.а ПДР України.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425560 від 17.08.2025 року складений про те, що водійка ОСОБА_1 , рухаючись на перехресті проспекту Богоявленського та вул. Будівельників в м. Миколаєві, керуючи ТЗ MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, не відреагувала на дорожню обстановку, не була уважною та допустила наїзд на перешкоди - стовбур дерева та електричний стовп. Внаслідок наїзду транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 12.1 та 2.3.б ПДР.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівники поліції прибули на місце ДТП за участі автомобіля MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_2 , який є пошкодженим внаслідок контактування зі стовбуром дерева та електричним стовпом. Присутній на місці ДТП чоловік, який представився як власник транспортного засобу ОСОБА_4 , повідомив працівникам поліції про те, що за кермом транспортного засобу перебувала дівчина. У подальшому, під час спілкування телефоном з невстановленою особою ОСОБА_4 повідомив «Оля сіла за руль моєї машини і в'їхалала у стовп». На уточнююче запитання «Вона за кермом була?» відповів «Да. Вона поїхала, я збоку сидів і в'їхала у стовп». На запитання «Навіщо ти їй давав кермо п'яній» відповів «Сиділи так, вона сказала «Я їду». Іду та й їду. У подальшому на запитання працівника поліції «Навіщо ти її за кермо пустив?» ОСОБА_4 відповів, що ОСОБА_1 на цьому наполягала, тому сіла і поїхала.
При з'ясуванні працівником поліції напрямку руху транспортного засобу ОСОБА_4 також повідомляє, що за кермом авто їхала ОСОБА_1 .
Також під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_4 повідомив, що ДТП трапилось близько першої години ночі.
ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції неодноразово зазначала, що вона не була за кермом транспортного засобу, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці ДТП відмовилась. Проте погодилась пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Будучи доставленою до медичного закладу, ОСОБА_1 здала біологічний матеріал - сечу та пройшла огляд за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820. Тестування за допомогою газоаналізатора вказало на стан алкогольного сп'яніння 1, 77 проміле.
Результат тестування ОСОБА_1 не заперечувала, однак неодноразово заявляла, що не керувала транспортним засобом.
Оформлення ДТП відбувається протягом періоду часу з 01 год 04 хв до 03 год 42 хв.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2,3 «б» Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1.-12.3 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Отже, наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що водійка ОСОБА_1 не виконала вимог пункту 2.3 б Правил дорожнього руху України, була не достатньо уважною та, керуючи транспортним засобом, здійснила ДТП - контактування зі стовбуром дерева та електричним стовпом.
При цьому факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не зважаючи на невизнання нею своєї вини, підтверджуються матеріалами справи.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Також підтверджуються самою ОСОБА_1 , яка підписала обидва протоколи без будь-яких зауважень.
Доводи апеляційної скарги про порушення, допущені при складанні протоколів, на висновки суду не впливають, оскільки обставини ДТП та перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння повністю підтверджуються матеріалами справи, які чітко, послідовно та однозначно підтверджують обставини події та вказують на склад адміністративних правопорушень.
Порушень огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння при розгляді справи не виявлено, оскільки з відеозапису чітко вбачається проходження водійкою огляду та результат тестування - 1,77 проміле. При цьому суд критично оцінює твердження апелянта про те, що газоаналізатор Алкотест 6820 при огляді ОСОБА_1 проводився іншим працівником, а не лікарем ОСОБА_3 .
При цьому суд критично оцінює довід апелянта про те, що згідно відповіді КНП «МОЦПЗ» МОР зразки біологічного матеріалу для проведення лабораторного дослідження у ОСОБА_1 не відбирались, тоді як з відеозапису вбачається відбір біоматеріалу - сечі. Такий довід не спростовує факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, який був підтверджений за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820.
Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_5 подав календарний план циклу тематичного удосконалення «Сучасної методики проведення профілактичних наркологічних оглядів та експертизи станів сп'яніння», які проходив лікар-нарколог ОСОБА_6 під час навчання. При цьому захисник посилався на те, що внаслідок навчання за таким планом лікар не набув навиків відбору зразків та їх використання. Цей довід є неспроможним, оскільки як встановлено судом, стан сп'яніння ОСОБА_1 встановлено не на підставі відібраного біологічного матеріалу - сечі, а за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820.
Таким чином, викладені на обґрунтування апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних у справі доказів, не дають жодних сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події.
У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП, є доведеною "поза розумним сумнівом".
Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Бойченка Геннадія Анатолійовича, подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Тищук