Справа № 133/3265/24
Провадження № 22-ц/801/2740/2025
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач:Стадник І. М.
Іменем України
16 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.
з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2
апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бедіна Сергія Михайловича
на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Пєтухової Н.О.,
у справі №133/3265/24
за позовом ОСОБА_1 (позивач)
до ОСОБА_2 (відповідач)
за участі органу опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради (третя особа)
про визначення місця проживання дитини, -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в районний суд з позовом ОСОБА_2 , за участі третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради про визначення місця проживання дитини, яким просила визначити місцем проживання сина ОСОБА_3 разом з нею.
В обґрунтування вимог посилалась на те, що вони з відповідачем є батьками ОСОБА_3 , 2012 року народження, і рішенням Козятинського міськрайонного суду від 05.07.2018 між ними розірвано шлюб .
Вважає, що в найкращих інтересах дитини буде визначення його місця проживання разом з матір'ю, яка може забезпечити більш сприятливі умови для проживання та виховання сина.
В ході розгляду судом справи відповідачем подано заяву про забезпечення доказів шляхом призначення судово-психологічної експертизи.
Рішення суду першої інстанції
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року заява забезпечення доказів залишена без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
26 листопада 2025 року представник позивача адвокат Бедін С.М., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та призначити у справі судово-психологічну експертизу.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом спору є визначення місця проживання малолітньої дитини, тобто фактично йдеться про захист його прав та інтересів. При цьому судом не взято до уваги, що малолітня дитина, яка є особою з інвалідністю, на даний час проживає з батьком - відповідачем по справі. А тому для з'ясування психоемоційного стану хлопчика, та можливого негативного психологічного пливу батька на дитину (оскільки про це вказується психологом комунального закладу де вчилась дитина) необхідно призначити судово-психологічну експертизу.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просив залишити без змін ухвалу суду, а апеляційну скаргу без задоволення.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду 28 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 грудня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бедін С.М. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених в ній і просив задовольнити скаргу.
Представник органу опіки та піклування, повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом призначення судово-психологічної експертизи суд першої інстанції виходив з того, що питання, які вносились на вирішення експертизи направлені на з'ясування та дослідження не дитини, а сторони відповідача ОСОБА_2 - батька дитини. Тоді як предметом розгляду у даній справі є визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком чи матір'ю, а судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до пункту четвертого частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже обов'язку сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається, право подавати докази, кореспондує обов'язок суду сприяти реалізації цих прав і обов'язків.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Порядок призначення експертизи судом регулюється § 6 глави 5 розділу І ЦПК України.
За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За приписами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно частини першої статті 104 ЦПК України експерти за призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За змістом ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради про визначення місця проживання дитини, у якому просила визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею, матір'ю дитини.
В матеріалах справи міститься судове рішення Вінницького апеляційного суду від 05 березня 2025 року, яким встановлено, що малолітній ОСОБА_4 проживає з батьком - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обґрунтовуючи заяву про призначення судово-психологічної експертизи, сторона позивача посилалась на характеристику, видану КЗ «Ліцей №1 ім. Т.Г.Шевченка Козятинської міської ради», у якій йдеться про те, що батько дитини з'явився у житті дитини раптово, у червні 2024 року і заборонив ОСОБА_5 відвідувати шкільного психолога, хоча дитина мала велике бажання спілкуватися з психологом та покращувати свій емоційний стан. Хлопчик не мав особливого бажання ходити до батька, а коли повертався від батька, то був більш агресивним ніж завжди. Але в ОСОБА_5 був великий страх, що батька "заберуть" у лави ЗСУ, і це було основною причиною того, що хлопчик погодився проживати з батьком". А тому, для з'ясування психоемоційного стану ОСОБА_5 та можливого негативного психологічного впливу батька на дитину у справі необхідно призначити проведення судово-психологічної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька дитини ОСОБА_2 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя його сина - ОСОБА_3 ?
яким чином можуть вплинути умови виховання батька дитини - ОСОБА_2 на психологічний стан та розвиток його сина - ОСОБА_3 ?
чи має залежність оцінка сімейної ситуації неповнолітнім ОСОБА_4 від впливу з боку його батька - ОСОБА_2 ?
Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Так, предметом дослідження судово-психологічної експертизи є питання, що пов'язані з психічними властивостями й особливостями особи; питання, що стосуються впливу на психіку різноманітних умов і пов'язаних з ними станів людини в момент певної події; питання, пов'язані із особливостями перебігу психічних процесів у даної особи.
Згідно розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач, малолітні, неповнолітні, дорослого та похилого віку).
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п. 6.3 Рекомендацій).
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей (п. 6.4 Рекомендацій).
Відтак, судово-психологічна експертиза в галузі цивільного судочинства застосовується у випадках визначення місця проживання дитини, порядку участі у вихованні батька, який проживає окремо, доцільності усиновлення, позбавлення чи обмеження батьківських прав, поновлення в батьківських правах, встановлення опіки та піклування тощо для встановлення реального ставлення та прихильності дитини до кожного з батьків (чи опікунів), впливу особистісних якостей батьків чи опікунів, їх реального ставлення до дитини, стилю виховання та інших психологічних чинників на всебічний розвиток дитини. Вирішення такого роду запитань може бути досягнуто тільки за допомогою використання спеціальних психологічних знань та проведення судово-психологічної чи комплексної експертизи, оскільки для прийняття правильного рішення буває недостатньо наявних у справі доказів, а відповіді дитини не завжди полегшують вирішення спору.
Стаття 171 СК України закріплює, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 727/3856/18 наголошено, що враховуючи думку дитини, суди повинні розуміти, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини (зокрема, дитина тривалий час проживає з матір'ю, яка чинить перешкоди в спілкування батька з дочкою, що призвело до такого негативного наслідку, як втрата сталих емоційних зв'язків батька та дитини).
Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про відмову в призначенні судово-психологічної експертизи.
Посилаючись на те, що питання, які вносились на вирішення експертизи направлені на з'ясування та дослідження не дитини, а його батька, суд не врахував, що між сторонами виник спір щодо того, з ким із батьків слід визначити постійне місце проживання їхнього спільного малолітнього сина. Вирішення даного спору судом, потребує з'ясування психологічних особливостей як сторін, так і їхньої дитини, особливостей їхніх взаємовідносин та прихильності дитини до кожного з батьків. Встановлення даних обставин буде сприяти суду в можливості урахувати найкращі інтереси для дитини при вирішення справи.
Крім того, поза увагою суду залишилось те, що питання, з яких має бути проведена експертиза, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України).
Таким чином, з врахуванням підстав і предмету заявленого позову, для об'єктивного вирішення якого необхідні спеціальні знання у галузі психології, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення заява про забезпечення доказів шляхом призначення у справі судово-психологічної експертизи, що сприятиме реалізації завдань цивільного судочинства.
Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до частини 4 статті 116 ЦПК України забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. Отже компетентним судом з розгляду даного питання є суд першої інстанції, а не апеляційний суд.
При таких обставинах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бедіна Сергія Михайловича задовольнити частково.
Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий І.М. Стадник
Судді М.В. Матківська
В.В. Сопрун