Справа № 127/37546/25
Провадження №11-сс/801/1001/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 01.12.2025 року у кримінальному провадженні №12025020010001498 від 29.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 01.12.2025 року клопотання старшого слідчого слідчого відділення Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи, тобто з 23:15 год. 29.11.2025 року.
Встановлено строк дії ухвали суду до 23:15 год. 28.01.2026 року включно.
Згідно клопотання встановлено наступне.
ОСОБА_7 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, востаннє засуджений вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 18.10.2021, будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб, 29.11.2025, близько 19.00 год., маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, зайшов до приміщення кав'ярні «Рай кава», що по проспекту Коцюбинського, 76, в місті Вінниці, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_10 ».
Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужими грошовими коштами, діючи повторно, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, відкрито, дістав зі своєї сумочки пристрій, призначений для стрільби шумовими патронами, який ззовні схожий на вогнепальну зброю, та дістав патрон до патронника, демонстративно тримаючи цей пристрій в руках та спрямовуючи його в бік потерпілої ОСОБА_11 , тобто створюючи таким чином загрозу нанесення цим пристроєм тілесних ушкоджень потерпілій, яка сприйняла цю загрозу, як реальну та відчула страх за своє життя та здоров'я, після чого висунув вимогу, щодо передання йому грошових коштів, які знаходились в касі кав'ярні.
Переживаючи за своє життя та здоров'я ОСОБА_11 , будучи в шоковому стані, почала вмовляти ОСОБА_7 не заподіювати їй шкоду та покинути приміщення кав'ярні.
Після чого ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своєї вимоги щодо передачі грошових коштів, розуміючи свою перевагу у фізичній силі, з метою сприйняття його погроз як реальних, вчиняючи таким чином психологічне та фізичне насильство, зайшов за барну стійку та підійшов до потерпілої в притул, тримаючи пістолет в руках, відчинив шухляду каси, звідки заволодів грошовими коштами в сумі одна тисяча шістсот гривень, які поклав до кишені своєї куртки в яку був одягнутий.
Заволодівши зазначеним грошовими коштами ОСОБА_7 залишив місце скоєння злочину та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ФОП « ОСОБА_10 » матеріальної шкоди на суму одна тисяча шістсот гривень.
В подальшому, ОСОБА_7 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, востаннє вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 18.10.2021, будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб, 29.11.2025, близько 20.10 год., маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, зайшов до приміщення кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по вулиці Пирогова, 23, в місті Вінниці, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_12 ».
Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужими грошовими коштами, діючи повторно, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, відкрито, дістав зі своєї сумочки пристрій, призначений для стрільби шумовими патронами, який ззовні схожий на вогнепальну зброю, та дістав патрон до патронника, з метою сприйняття його погроз як реальних, вчиняючи таким чином психологічне та фізичне насильство, демонстративно тримаючи цей пристрій в руках та спрямовуючи його в бік потерпілої ОСОБА_13 , тобто створюючи таким чином загрозу нанесення цим пристроєм тілесних ушкоджень потерпілій, яка сприйняла цю загрозу як реальну та відчула страх за своє життя та здоров'я, після чого висунув вимогу, щодо передання йому грошових коштів, які знаходились в касі кав'ярні.
Переживаючи за своє життя та здоров'я ОСОБА_13 , будучи в шоковому стані, відчинила шухляду каси, звідки дістала грошові кошти в сумі одна тисяча п'ятсот гривень, які передала ОСОБА_7 , який в свою чергу поклав їх до кишені своєї куртки в яку був одягнутий.
Заволодівши зазначеним грошовими коштами ОСОБА_7 залишив місце скоєння злочину та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ФОП « ОСОБА_12 » матеріальної шкоди на суму одна тисяча п'ятсот гривень.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2025 року, постановити нову ухвалу, обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 .
В разі якщо суд дійде до висновку про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_7 визначити розмір застави.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що судом не в повній мірі врахована особа підозрюваного, який має постійне місце проживання, сприяв органам досудового розслідування у встановлені обставин справи, незважаючи на те, що являється раніше судимим підозрюваний жодного разу не ухилявся від явки до правоохоронних органів.
Недоведено прокурором необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Суд не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України та не врахував положення Європейської конвенції з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, застосувавши до ОСОБА_14 найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також суд не визначив розмір застави.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
В кримінальному провадженні №12025020010001498 від 29.11.2025 ОСОБА_7 30.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше судимий, неодружений, має дітей, які перебувають на утриманні в його колишньої дружини, що свідчить про відсутність соціальних зв'язки, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, та дійшов вірного висновку, що підозрюваний може переховуватись від слідчого, прокурора та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити нове кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Крім того, з пояснень прокурора під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 18.09.2025 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 187 КК України, а 29.11.2025 року вчинив аналогічний злочин за ст. 187 КК України.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Твердження апеляційної скарги захисника, що слідчим суддею не враховано всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України є необгрунтованими.
Посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язного з триманням під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту є безпідставними.
Вказуючи про доцільність застосування іншого запобіжного заходу, захисник фактично погоджується з наявністю ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Твердження захисника ОСОБА_6 щодо визначення розміру застави не заслуговують на увагу.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд в дотримання вимог п.1 ч.4 ст.183КПК України врахував те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 вчинено з погрозою застосування насильства, та прийняв законне рішення про застосування запобіжного заходу без визначення застави
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2025 року про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4