Справа № 127/37792/25
Провадження №11-сс/801/1013/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівці - Лази, Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2025, якою клопотання старшого слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_8 , тобто до 07:37 год. 30 січня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, -
встановив:
02.12.2025 приблизно о 02 годині 50 хвилин інженер БПЛА БПОП (стрілецький) ГУНП у Вінницькій області, капітан поліції ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні АЗС «ОККО» у м. Жмеринка по вул. Київська 32, разом з раніше знайомим йому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після раптово виниклого конфлікту, спровокованого ОСОБА_10 , умисно наніс останньому кілька ударів кулаками обох рук в обличчя, від чого ОСОБА_10 впав на підлогу.
В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_8 сів на підлогу в вищевказаному приміщенні АЗС, зафіксувавши голову ОСОБА_10 між своїми ногами, та не зважаючи на спроби ОСОБА_11 перешкодити конфлікту, наніс ОСОБА_10 близько 18 ударів кулаками обох рук в голову, та близько 3 ударів ліктем правої руки в тулуб ОСОБА_10 .
В подальшому ОСОБА_8 підвівся на ноги і в положенні стоячи, не зважаючи на спроби присутніх на АЗС осіб перешкодити конфлікту, умисно наніс три удари лівою ногою в голову лежачого ОСОБА_10 та 5 ударів правою ногою в тулуб останнього.
Після прибуття до приміщення АЗС двох співробітників поліції, незважаючи на вимоги припинити протиправні дії, ОСОБА_8 умисно, в присутності співробітників поліції та інших осіб, наніс два удари ногою в голову ОСОБА_11 , внаслідок чого останній впав на спину.
Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, умисно, не зважаючи на присутність співробітників поліції, підійшов до лежачого на підлозі ОСОБА_10 та наніс останньому два удари в голову правою ногою та два удари в голову лівою ногою.
В результаті спричинених ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , останній помер.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Старший слідчий в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_9 03.12.2025 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025240040005243 від 02.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2025 клопотання слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком тримання під вартою протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 07:37 год. 30 січня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалу мотивовано тим, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Не погодившись з прийнятим рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт. В разі залишення ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити йому розмір застави в межах статті - 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на даний момент не проведені ні судове медична експертиза, ні зібрані усі докази по справі. Вважаємо, що кваліфікація по справі є не остаточною та може бути змінена в подальшому. Окрім того, звертаю увагу суду, що наразі йдеться лише щодо застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування.
Підозрюваний є раніше не судимою особою, на утриманні є малолітня дитина, більше 20 років пропрацював в правоохоронних органах, має численні подяки та ордени.
В судовому засіданні прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та в чому полягає недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Сторона захисту вважає, що жодних обґрунтованих підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором не надано.
В клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутнє питання визначення розміру застави. Так само і в рішенні суду до підозрюваного при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою додатково не визначено розмір застави.
Сторона захисту вважає, що дане рішення є незаконним і підлягає зміні.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту з підстав викладених в ній та просили задовольнити її в повному об'ємі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників провадження, оглянувши матеріали судового провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного - не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - відповідно до ст. 12 КК України тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років.
02 грудня 2025 року о 07 год. 37 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02 грудня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Стаття 177 КПК України передбачає що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», слідчий суддя, при ухваленні рішення, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, особу підозрюваного у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що слідчий в клопотанні про обрання запобіжного заходу та прокурор в судовому засіданні довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та про існування ризиків, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Також апеляційний суд бере до уваги стадію даного судового провадження на якій суд першої інстанції обрав запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , задля запобігання впливу на свідків та реалізації принципу змагальності сторін під час судового розгляду.
Слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд першої інстанції також врахував вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.
Також суд першої інстанції зазначив, що підозрюваний ОСОБА_8 має зареєстроване та постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утримані неповнолітню дитину, нагороджений рядом нагород за захист Батьківщини, однак зазначені посилання сторони захисту судом першої інстанції до уваги не прийнято, оскільки наявність таких обставин хоч і мають значення, проте не спростовують наявності ризиків про які зазначено вище та наявність яких доведена прокурором.
Вирішення питання про визначення підозрюваному застави або ж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відноситься до повноважень слідчого судді, який приймає відповідне рішення за наслідками розгляду клопотання та встановлення наявності чи відсутності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який вчинено із застосуванням насильства і який спричинив загибель людини, слідчий суддя цілком правомірно ,в межах своїх дискреційних повноважень не визначив підозрюваному розмір застави.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про особу, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на переконання апеляційного суду, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного щодо запобігання встановленим ризикам.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2025, якою клопотання старшого слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_8 , тобто до 07:37 год. 30 січня 2026 року, в межах строку досудового розслідування - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4