16.12.2025
Справа № 696/844/25
Провадження № 2/696/636/25
16 грудня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Кам'янського районного суду Черкаської від 19 серпня 2025 року в справі № 696/844/25, яким позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 102612841 від 03 жовтня 2023 року в розмірі 32 900 (тридцять дві тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 21 900 (двадцять одна тисяча дев'ятсот) грн. 00 коп., заборгованість за комісією - 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а також витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. При цьому просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2025 року клопотання клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення від 19 серпня 2025 року в справі № 696/844/25 задоволено: поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду та призначено судове засідання з розгляду заяви на 28 жовтня 2025 року.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено: скасовано заочне рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2025 року по цивільній справі № 696/844/25 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 18 листопада 2025 року.
Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Геріх О.І. надіслала до суду відзив, в якому вказала, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме визнає тіло кредиту в сумі 10 000,00 грн., щодо стягнення з нього відсотків та комісії заперечує, оскільки він, як військовослужбовець, який брав участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини, має пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Окрім того, відповідач є студентом денної форми навчання, а відтак не має змоги працювати і мати доходи, тому стягнення витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7 000,00 грн матиме для нього надмірний тягар, зазначена сума є завищеною і не відповідає критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, а тому є підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_2 надіслав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов'язань по кредитному договору, а тому відповідно до чинного законодавства вважає, що усі дії позивача є правомірними та позивач стягує з відповідача лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість по комісії.
Вказав, що відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити тіло кредиту та комісію за надання кредиту, а від сплати заборгованості за відсотками підлягає звільненню. Вважає, що позивач надав усі необхідні докази щодо понесених судових витрат та такі витрати є документально підтвердженими й доведеними.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій до суду заяві представник ОСОБА_2 просив провести розгляд даної справи без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10 000,00 грн., заборгованість за комісією - 1 000,00 грн., щодо стягнення відсотків зазначив, що відповідач відповідно до чинного законодавства підлягає звільненню від їх сплати. При цьому просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що сума та вид виконаних робіт є співмірними та відповідають критерію розумності і дійсної вартості наданих послуг, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Геріх О.І. надіслала суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі сторони позивача та врахувати обставини, які викладені у відзиві.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
03 жовтня 2023 року між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102612841, згідно з яким відповідач отримав кредит в сумі 10 000,00 грн. строком на 93 дні (06 жовтня 2023 року - день завершення пільгового періоду; 04 січня 2024 року - останній день строку кредитування). Денна процентна ставка: протягом пільгового періоду - 1,25%, протягом поточного періоду - 3,00%. Комісія за надання кредиту: 10% від суми кредиту (а.с. 5 (на звороті) - 10).
Водночас 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 підписав додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 102612841, в якому зазначений графік платежів за договором про споживчий кредит № 102612841 від 03 жовтня 2023 року (а.с. 11).
Окрім того, 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву на кредит № 102612841, паспорт споживчого кредиту № 102612841, заяву на отримання кредиту № 102612841 (а.с. 11 (на звороті) - 14).
Із довідки б/н від 14 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 підписав договір із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «385673» (а.с. 13 (на звороті)).
Як вбачається з платіжного доручення 73712666, ТОВ «Мілоан» 03 жовтня 2023 року перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 кошти в сумі 10 000,00 грн. (а.с. 15).
Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 102612841 від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 станом на 20 травня 2025 року має заборгованість в сумі 32 900,00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 21 900 грн., прострочена заборгованість за комісіями - 1 000,00 грн. (а.с. 16 (на звороті)).
28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, на підставі якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача (а.с. 17-21).
З додатку до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т вбачається, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» затверджено акт приймання-передачі Реєстру боржників (а.с. 22 (на звороті)).
Водночас із додатку до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т вбачається, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» затверджено акт повернення права вимоги (а.с. 23).
Окрім того, із додатку до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т вбачається, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» затверджено форму повідомлення боржників про відступлення прав вимоги (а.с. 23 (на звороті) - 24).
Із додатку № 5 до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т вбачається, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» затверджено акт приймання-передачі документації боржників (а.с. 24 (на звороті)). Згідно з додатком № 6 до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» погоджено гарантійний лист (а.с. 25).
28 травня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписали акт приймання-передачі Реєстру боржників від 28 травня 2024 року до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року (а.с. 26).
04 лютого 2025 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписали додаткову угоду № 1 до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року (а.с. 26 (на звороті) - 27).
Із платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 2259 від 28 травня 2024 року вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало кошти ТОВ «Мілоан» за договором відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року (а.с. 27 (на звороті)).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року (у новій редакції згідно з додатковою угодою № 1 від 04 лютого 2025 року) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 32 900,00 грн. (а.с. 28).
13 травня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит капітал» зверталося до відповідача із претензією про погашення заборгованості в сумі 32 900,00 грн. (а.с. 28 (на звороті)).
Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості.
Згідно з положеннями ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплптити.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року в справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20); до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 102612841 від 03 жовтня 2023 року підтверджується копією договору про відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», витягом з реєстру прав вимог від 04 лютого 2025 року до договору про відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року.
Відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню грошових коштів не виконав в строки, передбачені договором, чим порушив вимоги укладеного договору про споживчий кредит.
Суд, оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту в сумі 10 000,00 грн.
Щодо відсотків за користування кредитними коштами та комісії, суд зазначає таке.
Відповідач не визнає та заперечує проти стягнення з нього відсотків та комісії за означеним кредитним договором, з огляду на його статус військовослужбовця та положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року № 1357-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15 такого змісту: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».
Пункт 15 ст. 14 з останніми змінами, внесеними згідно із Законом № 4213-IX від 14 січня 2025 року, викладений у такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.».
Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.
Підпунктом 1 п. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Як вбачається з наданої відповідачем ОСОБА_1 довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 вересня 2025 року № 5/1/25/4089, він з 07 жовтня 2021 року по 21 травня 2024 року проходив строкову військову службу, звільнений на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20 травня 2024 року № 149, які вислужили строки військової служби, встановлені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до Указу Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 (а.с. 84).
Окрім того, ОСОБА_1 надав суду військовий квиток серії НОМЕР_3 від 04 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу і направлений у військову частину 07 жовтня 2021 року (а.с. 86), а також посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 22 лютого 2024 року, яке дійсне на всій території України безтерміново (а.с. 85).
Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, який брав участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини, під час дії особливого періоду поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 комісії та відсотків за користування кредитом відсутні.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат з судового збору та на професійну правничу допомогу, суд дійшов до такого.
За правилами ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат на правничу допомогу: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, на підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало копії таких документів: ордер № 1370094 від 06 травня 2025 року (а.с. 32); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29 вересня 2012 року (а.с. 30); договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06 травня 2025 року (а.с. 31 (на звороті)); акт № 539 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 20 травня 2025 року як додаток до договору про надання правової (правничої) допомоги від 06 травня 2025 року, в якому погоджено вартість наданих послуг в сумі 7 000,00 грн. (а.с. 32 (на звороті)); детальний опис наданих послуг до акту № 539 від 20 травня 2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06 травня 2025 року (а.с. 33).
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст.141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Сторона відповідача просить врахувати, що сума витрат за надання професійної правничої допомоги є занадто завищеною та не відповідає критеріям розумності розміру таких витрат, не заперечував щодо стягнення таких витрат у розмірі 2 000,00 грн.
З огляду на характер правовідносин у цій справі, враховуючи клопотання сторони відповідача, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 000,00 грн., оскільки витрати саме на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 202,18 грн. (10000,00х2422,40/11000,00).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 89, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102612841 від 03 жовтня 2023 року в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 202 (дві тисячі двісті дві ) грн. 18 (вісімнадцять) коп.
В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя Н.А. Білопольська