Справа № 569/25999/25
1-кп/569/2539/25
16 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рівне кримінальне провадження №12025181010002030 від 08.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 345 КК України,
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки такий закінчується, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України залишились незмінними. Обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений та його захисник просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слід задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний час доби.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, зазначені у статті 178 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначено у частині другій ст. 181 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.
Так, за приписами частини першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та зважає на те, що злочини, за якими обвинувачуються ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до нетяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк до п'яти років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено.
За таких підстав, суд вважає доцільним продовжити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 314-316, 369, 376 КПК України, суд-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 13 лютого 2026 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, а саме: 1) прибувати до за кожною вимогою до суду; 2) не залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги; 3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 5) носити електронний засіб контролю; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Встановити строк дії ухвали та покладених обов'язків з 16 грудня 2025 року по 13 лютого 2026 року.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Рівненському РУП ГУНП в Рівненській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Рівненської окружної прокуратури.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1