Справа № 569/12776/25
01 серпня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Крижова О. Г., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
За ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
20 червня 2025 року старшим оперуповноважений відділу протидії корупції Рівненського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майором поліції Тимощуком Олександром Ігоровичем, керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання корупції», з додержанням вимог ст. ст. 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено Протокол №6/2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 , яка порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Як зазначено в протоколі, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.03.2022 № 617 о/с, капрала поліції Панчук Марину Петрівну, призначено інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Національної поліції України.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 30.04.2022 № 583 о/с, капралу поліції Панчук Марині Петрівні, присвоєно спеціальне звання «лейтенант поліції».
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 31.07.2024 № 1564 о/с, лейтенанту поліції Панчук Марині Петрівні, присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант поліції».
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХП від 23.12.1993, працівники Національної поліції відносяться до правоохоронних органів України.
Згідно із підпунктом «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції, суб'єктами, на яких поширюється дія вказаного Закону, є поліцейські.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присяту поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції, і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
27.04.2020 ОСОБА_1 склала Присягу на вірність Українському народові та на час несвоєчасної подачі декларації перебувала на посаді інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПІ в Рівненській області ДПП у спеціальному званні «лейтенант поліції».
Відповідно до частини 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Згідно із частиною 1 статі 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-" пункту 2 частини першої статті з цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно пункту 1 розділу 11 Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21 (талі - Порядок № 449/21) передбачено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.
Згідно підпункту і пункту 2 розділу |1 Порядку № 449/21, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.
Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Разом з цим, 12.10.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-IX, яким відновлено декларування та функції НАЗК. Одночасно стартувала й кампанія декларування за 2021-2022 роки, яка тривала по 31 січня 2024 року.
ОСОБА_2 у період часу з 12.10.2023, тобто з дня відновлення декларування по 23 год. 59 хв. 59 с. 31.01.2024 не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.
Опрацюванням публічно-доступної частини ITC «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» встановлено, що ОСОБА_1 шорічну декларацію за 2021 рік подала лише 01.02.2024 о 08 годині 34 хвилини.
Вхід до реєстру ОСОБА_3 , для подання декларації «щорічна за 2021 рік» виконала лише 01.02.2024 о 08 год. 23 хв.
Згідно інформації наданої Департаментом цивільного захисту та охорони здоров?я населення Рівненської ОДА від 27.05.2025 вих. № 2535/03.2-12/25,
ОСОБА_1 у період з 12.10.2023 по 31.01.2024 включно на стаціонарному, чи амбулаторному лікуванні не перебувала та у лікувально-профілактичні заклади області за медичною допомогою не зверталася.
Згідно листа УА ГУНІЇ в Рівненській області № 91664-2025 від 14.05.2025 ОСОБА_1 у період з 12.10.2023 по 13.05.2025 перетин державного кордону не здійснювала.
Відтак, під час розгляду вказаних матеріалів не встановлено будь-яких підстав та поважних причин, які б об?єктивно перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства - декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, за формою, що визначається Національним агентством.
Таким чином, у Протоколі від 20.06.2025 року №6/2025 зазначено, що ОСОБА_1 , будучи відповідно до Закону України «Про запобігання корупцій, суб?єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов?язані з корупцією, у порушення вимоги частини і статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подала, без поважних причин, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, за формою, що визначається Національним агентством, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП не визнала, зазначила, що умислу щодо несвоєчасного подання декларації не мала.
Захисник адвокат Бевз Тетяна Сергіївна в судовому засіданні позицію ОСОБА_1 підтримала, зазначила що декларація за 2021 рік була подана 29 січня 2023 року о 16:40 хв., однак помилково було зазначено вид декларації «Кандидата на посаду» замість «Щорічна». 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 увійшла до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щоб подати виправлену декларацію, оскільки їй повідомили, що неправильно вказано вид декларації. Проте, змінити тип декларації наразі неможливо, а лише подати декларацію правильного типу, створивши її заново, що і зробила ОСОБА_1 01 лютого 2024 року. Зі змісту декларацій, поданих 29 січня 2023 року та 01 лютого 2024 року вбачається, що вони ідентичні. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила всі необхіднії дії для своєчасного подання декларації, та вважала поданою її своєчасно. ОСОБА_1 не мала умислу на внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей або несвоєчасного подання декларації, а помилка у зазначенні виду декларації за 2021 рік була технічною та жодним чином не вплинула на її зміст.
Прокурор в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією та просив суд притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1ст.172-6 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом та інше.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідност. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Основною і обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 01.02.2024 о 08:34 ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.
Також, з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що 14 грудня 2023 року в період часу з 12:33:54 по 13:01:09 ОСОБА_1 було заповнено розділи декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), накладено ЕЦП та 14 грудня 2023 року о 13:01:09 подання виправленої декларації підтверджено ЕЦП, документ подано.
Таким чином, 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 було подано щорічну декларацію за 2022 рік.
Що стосується подання декларації за 2021 рік, варто зазначити, що така декларація була подана 29 січня 2023 року о 16:40 хв., однак помилково було зазначено вид декларації «Кандидата на посаду» замість «Щорічна». Із копії декларації вбачається, що її дані повністю відповідають декларації за 2021 рік, яка подана 01 лютого 2024 року.
01 лютого 2024 року ОСОБА_1 увійшла до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щоб подати виправлену декларацію, оскільки їй повідомили, що неправильно вказано вид декларації.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила всі необхіднії дії для своєчасного подання декларації, та вважала поданою її своєчасно.
ОСОБА_1 не мала умислу на внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей або несвоєчасного подання декларації, а помилка у зазначенні виду декларації за 2021 рік була технічною та жодним чином не вплинула на її зміст та не спричинила обставин того, що не може бути проведена повна перевірка декларації чи на її результати.
Незважаючи на те, що декларація за 2021 рік була подана 29 січня 2023 року, а 01 лютого 2024 року було виправлено вид декларації та повторно відправлено, так як змінити тип декларації наразі неможливо а лише подати декларацію правильного типу, створивши її заново, такі дії ОСОБА_1 уповноваженими особами НАЗК кваліфіковані за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Однак, диспозицією ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Кожний склад правопорушення обов'язково складається з таких елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність особи за вчинене нею діяння.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП характеризується виключно виною у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.
Інтелектуальна ознака прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та у передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони конкретного правопорушення, а й повне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу на вчинення правопорушення.
Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків свого діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна суб'єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків.
Вольова ознака прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.
Аналіз вищевикладеного, дає підстави дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, об'єктивною стороною якого є наявність прямого умислу на несвоєчасне подання декларації без поважних причин.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП судом має бути встановлено за наслідками розгляду справи, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов'язок подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) у певний строк, проте усвідомлено без наявності на те поважних причин вирішила її не подавати і умисно не подала таку декларацію.
На відсутність у ОСОБА_1 умислу на неподання декларації, вказує той факт, що 14.12.2023 нею було здійснено вхід у систему, заповнено, підписано та подано відповідну щорічну декларацію за 2021 рік.
Зазначені обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 , як об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, так і суб'єктивної сторони у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд у рішенні від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» та рішенні від 6 грудня 1998 року «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Враховуючи вищевикладене, в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відтак, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 172-6,247,283-284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Рівненського міського суду Крижова О.Г.