Справа № 559/2650/25
Провадження № 2/559/1083/2025
15 грудня 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
І. Стислий виклад позиції позивача.
Представник ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 16.09.2024 між ТзОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №496935-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 13000 грн. на умовах платності та зворотності. Видача кредиту здійснювалася шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , вказану при заповненні анкетних даних. Також, 16.09.2024 між ТзОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання кредиту, згідно якої товариство надає позичальнику додатково кредит у розмірі 3000 грн. тобто загальна сума отриманого кредиту склала 16 000 грн., строк кредитування 113днів. До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.05.2025 заборгованість по кредитному договору становить 45280 грн., що складається з наступного: 16000 грн. - заборгованість за кредитом, 18080 грн. - заборгованість за відсотками, 8000грн. - заборгованість за штрафами, 3200 - сума прострочених платежів за комісією. Враховуючи наведене просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 45280 грн. та 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
14.07.2025 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів, які надійшли на адресу суду 28.11.2025.
Позивач просить розгляд справи проводити у його відсутності, про що вказав у своїй позовній заяві.
Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження отримав 26.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подав, заяв та клопотань до суду не надходило, а встановлений для цього законом строк минув, отож підстав для відкладення справи немає.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 16.09.2024 між ТзОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №496935-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 13 000 грн., строком на 16 тижнів, термін дії договору до 06.01.2025, на умовах сплати процентів за користування кредитом: стандартна процентна ставка 1,0% в день (фіксована ставка), комісія за надання кредиту складає - 2600 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 26 311,90 грн. (а.с.18-20).
Сторонами в п. 4.2.2 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів із врахуванням того, що позичальник буде його дотримуватися, і при цьому застосовуватиметься знижена процентна ставка (а.с.18 зворот).
Також, в матеріалах справи міститься, Анкета клієнта, Пропозиція (оферта) укласти Договір про надання кредиту, Прийняття (акцепт) пропозиції укласти Договір та Паспорт споживчого кредиту, які підписані ОСОБА_1 та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, що свідчать про свідоме та особисте рішення позивальника укласти вказаний вище договір (а.с.15-17,21,24).
З візуальної форми послідовності дій клієнта встановлено, що ОСОБА_1 16.09.2024 о 17:21:03год. підписав одноразовим електронним ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту, а о 17:21:42 год. цього ж дня підписав Договір (а.с.35-36).
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 13000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с.39).
Також, 16.09.2024 між ТзОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №496935-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», згідно якої сума кредиту була збільшена на 3 000 грн., після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого кредиту склала 16000 грн. За зміну умов договору позичальник зобов'язаний був сплатити комісію в розмірі 600 грн, кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї угоди становить 113днів. Сторонами в п. 6.1. Додаткової угоди також погоджено новий «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником коштів. (а.с.29-34).
З візуальної форми послідовності дій клієнта встановлено, що ОСОБА_1 16.09.2024 о 18:17:04 год. підписав одноразовим електронним ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту, а о 18:17:42 год. цього ж дня підписав Додаткову угоду (а.с.37).
Відповідно до умов зазначеної угоди ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу додатковий кредит в розмірі 3000 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою АТ «Таскомбанк»(а.с.40).
Належність банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на дану картку переказу у розмірі 13000 грн. 16.09.2024 о 17:31год. та у розмірі 3000грн 16.09.2024 о 18:17 год. та користувався кредитною карткою підтверджується інформаційною довідкою від 24.11.2025 , наданою АТ «Сенс банк» (а.с.66-67).
З виписки по картковому рахунку боржника вбачається, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався кредитною карткою та отримував кредитні кошти (а.с.12-13).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 28.05.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором №496935-КС-003 про надання кредиту від 16.09.2024, яка становить 45280 грн., що складається з наступного: 16000 грн. - заборгованість за кредитом, 18080 грн. - заборгованість за відсотками, 8000грн. - заборгованість за штрафами, 3200 - сума прострочених платежів за комісією. (а.с.14).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Суд робить висновок, що 16.09.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням Договору про надання кредиту №496935-КС-003. ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні договору позики, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі, однак не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку. Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 16000 грн, нарахованих відсотків у розмірі 18080 грн (16000 х1% /100 х113 днів) та заборгованості по комісії у розмірі 3200 грн.(2600грн. за Договором та 600 грн. за Додатковою угодою) повністю відповідають умовам Договору про надання кредиту та його строку дії та за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Відтак, в цій частині суд позовні вимоги у розмірі 37280грн. задовольняє
5.2.Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафів за прострочення виконання зобов'язання, суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи, що кредитний договір було укладено 16.09.2024, тобто під час дії воєнного стану, суд вважає, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8000 грн. суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
5.3 В підсумку суд позовні вимоги задовольняє частково.
5.4 Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1994,41 грн.(37280 грн. х 2422,40 грн./ 45280 грн.)
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -
позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором про надання кредиту №496935-КС-003 від 16.09.2024 у розмірі 37280 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят) гривень 74 копійки, з яких: 16000 грн. - заборгованість за кредитом, 18080 грн. - заборгованість за відсотками, 3200 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
В решті в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1994 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 41 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239, електронна адреса office@bizpozyka.com.
Представник позивача: адвокат Памірський Максим Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3
Суддя О.Ю. Жуковська