Справа № 555/2250/25
Номер провадження 2/555/621/25
09 грудня 2025 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельничук Н. В.
при секретарі Стасюк І. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася із позовом про визнання права власності на спадкове майно. Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Адамівка Березнівського району Рівненської області помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельних ділянок розташованих на території, Соснівської селищної ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю І-РВ N?003181 виданого Соснівською селищною Радою народних депутатів 23 січня 2001 року та державного акту на право приватної власності на землю І-РВ N?003048 виданого Соснівською селищною Радою народних депутатів 09 липня 2001 року, що належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого фактично прийняла його дружина ОСОБА_3 , однак не оформила свої права - померла.
Відповідно до довідки з місця проживання та про склад сім?ї, виданої Соснівською селищною радою Рівненського району Рівненської області 30 вересня 2025 року за N?83 встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Крім неї за вищевказаною адресою станом на 25 січня 2011 року проживала дочка: ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину.
Нотаріально оформити свої права на спадщину за законом не має можливості через те, що відсутні оригінали державних актів 1-РВ N?003181, 1-РВ N?003048 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території: Соснівської селищної ради.
Клопотання, процесуальні дії у справі.
03 жовтня 2025 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про проведення розгляду справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов.
Представник Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу за їх відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до ч.2 ст.191, ч.3 ст.223 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, при цьому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, в т.ч. якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Адамівка Березнівського району Рівненської області помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельних ділянок розташованих на території, Соснівської селищної ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю І-РВ N?003181 виданого Соснівською селищною Радою народних депутатів 23 січня 2001 року та державного акту на право приватної власності на землю І-РВ N?003048 виданого Соснівською селищною Радою народних депутатів 09 липня 2001 року, що належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого фактично прийняла його дружина ОСОБА_3 , однак не оформила свої права - померла.
Відповідно до довідки з місця проживання та про склад сім?ї, виданої Соснівською селищною радою Рівненського району Рівненської області 30 вересня 2025 року за N?83 встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Крім неї за вищевказаною адресою станом на 25 січня 2011 року проживала дочка: ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину.
Відповідно до п. 4.18 глави 10, розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N? 296/5, «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього о майна спадкодавцеві…». Таких документа подано не було, оскільки втрачені оригінали вищезазначених державних актів на право приватної власності на землю 1-РВ N?003181. І-РВ N?003048, а дублікати не має можливості отримати.
Відповідно до ст. 49, ст.ст. 67, 68 Закону України «Про нотаріат», п.4.18 глави 10 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого
Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N? 296/5, за відсутності у спадкоємців необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, питання вирішується у судовому порядку.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене майно нотаріусом було відмовлено відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.18 глави 10, розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N? 296/5, «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві..» Таких документів подано не було, оскільки втрачені оригінали державних актів, а з 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку вже не видаються, всі не заповнені бланки в районних відділах земельних ресурсів вилучено, а, отже, заповнити та видати дублікати актів неможливо.
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусу позивач не має можливості надати оригінал або дублікат вищезазначеного документа, який підтверджує право на спадкове майно, у зв'язку з чим нотаріусом було запропоновано звернутися до суду про визнання права на спадкове майно.
Нотаріально оформити позивачка права на спадщину не може через відсутність оригіналів або дублікатів документів, які підтверджують право на вищезазначене майно.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Виходячи з норм Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Закону України «Про оренду землі», громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно ч. 1ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно с.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст.1276 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Відповідно до п. 4.15 глави 10, розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві…».
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Зі змісту ч.3 ст.16 ЦК вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Згідно змісту ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно її позбавлений, право приватної власності є непорушним. Аналогічний висновок викладений і в ч.1 ст.321 ЦК України та ст.1 Першого протоколу Конвенції.
За змістом п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).
Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у ст.ст.335 та 376 ЦК України. Ст.392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
В силу ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов"язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Керуючись ст.ст.1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.141 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на земельні ділянки 1-РВ N?003181, площею 2,86 га, 1-РВ N?003048, площею 2,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території:?Соснівської селищної ради, в порядку спадкування.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та інші учасники справи:
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2
Відповідач: Соснівська селищна рада Рівненського району Рівненської області ел. пошта sosnove-sr@ukr.net адреса Рівненська область Рівненський район, селище Соснове, вулиця Шевченка, будинок 5, 34652 ЄДРПОУ 04387846
Суддя: Мельничук Н. В.