Провадження №1-кп/748/323/25
Єдиний унікальний№ 748/2543/25
16 грудня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
під час розгляду в судовому засіданні кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13 лютого 2023 року за №62023100150000047, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білицьке, Донецької області, громадянина України, неодруженого, освіта повна загальна середня,маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.1 ст.161 КК України,
з участю прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Чернігівського районного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13 лютого 2023 року за №62023100150000047, згідно з яким ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.1 ст.161 КК України.
Судове засідання підлягає відкладенню для подальшого дослідження доказів.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, його впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, а також обвинувачений може створити штучні докази чи підбурити осіб як цивільних осіб, так і осіб з числа військовослужбовців, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань, а інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Захисник та обвинувачений, заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначили, що ОСОБА_3 необгрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наміру переховуватись від суду у нього не має, а навпаки він бажає встановити істину в даній справі, ризики на які посилається прокурор фактично відсутні, наміру впливу на свідків він здійснювати не планує.
Ухвалою суду Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12.11.2025 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін якого закінчується 10.01.2026.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає, що підстави для обґрунтованої підозри обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень на даний час ще не відпали, а ризики, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу та на які звертає увагу прокурор продовжують існувати, їх ступінь сягає такого рівня, що виключає застосування більш м'якого запобіжного заходу. Судове провадження на даний час не завершене, а перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за скоєне, ОСОБА_3 може переховуватися від суду. Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст.615 КПК України (ч.4 ст.95 КПК України).За таких обставин суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження. Крім того, обвинувачений може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, а також зможе іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, створити штучні докази чи підбурити осіб як цивільних осіб, так і осіб з числа військовослужбовців, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань.
Отже, вказані прокурором ризики не зменшились, суд визнає їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, і на даний час вони виключають обрання більш м'якого запобіжного заходу. У зв'язку з наведеним, беручи до уваги тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу, його вік, сімейний стан та майновий стан, які суд оцінює в сукупності з іншими даними, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 діб.
Крім того, згідно ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, за змістом абз.8 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Зважаючи на дискреційні повноваження щодо визначення розміру застави при продовженні ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд, з урахуванням вимог п.3 ч.4 ст.183 КПК України, не вбачає підстав для визначення розміру застави, з огляду на попередню процесуальну поведінку ОСОБА_3 , що мала місце під час невиконання ним процесуальних обов'язків, після звільнення його з під варти під заставу 11.02.2025 та до дня затримання в порядку ст.191 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 371, 372, 392 КПК України, суд,
Судове засідання відкласти та призначити наступне судове засідання на 08 січня 2026 року на 11 годину 30 хвилин.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 лютого 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1