Провадження № 2/734/1322/25 Справа № 757/38937/25-ц
іменем України
16 грудня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Бузунко О.А.,
при секретарі судових засідань Шапці О. О.,
в присутності відповідача ОСОБА_1 (який приймав участь в судовому засіданні 18 листопада 2025 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26 265,50 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп., посилаючись на те, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8381745.
06 червня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 06062025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8381745.
Відповідно до Реєстру боржників від 06 червня 2025року до Договору факторингу № 06062025 від 06 червня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконує, в зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 26 265,5 грн, яка складається:
- заборгованість за основною сумою боргу 6 550 грн.00 коп.,
- заборгованість за відсотками 7860 грн. 00 коп.
- заборгованість за штрафними санкціями (неустойка, пеня) 11 855,5 грн.
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником позивача в позовній заяві висловлено прохання про розгляд справи за відсутності представника позивача та відсутності заперечень проти винесення заочного рішення.
20 жовтня 2025 року розгляд справи було відкладено до 18 листопада 2025 року.
18 листопада 2025 року відповідач в судовому засіданні повідомив суду, що він не знайомий з матеріалами справи, раніше ознайомитися не мав можливості, оскільки перебуває на військовій службі. З метою повноцінного дотримання прав відповідача та надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, розгляд справи було відкладено до 20 листопада 2025 року (з урахуванням повідомленого відповідачем графіку можливого його переміщення в інше місце для проходження військової служби) та постановлено судове засідання 20 листопада 2025 року проводити в режимі відеоконференції за участі відповідача з його власних технічних засобів поза межами приміщення суду (про що відповідачем в судовому засіданні було заявлене усне клопотання).
Відповідач в подальшому в судові засідання не з'являвся. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.
02 грудня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки він поданий поза межами строку для подачі відзиву, встановленому в ухвалі про відкриття провадження в справі, та без клопотання про поновлення такого строку (відповідач зареєстрований в системі «Електронний суд» та отримав перші процесуальні документи 19 вересня 2025 року). Разом з тим, викладена у відзиві інформація взята судом до уваги як письмові пояснення відповідача.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
13 жовтня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8381745.
06 червня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 06062025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8381745.
Відповідно до Реєстру боржників від 06 червня 2025 року до Договору факторингу № 06062025 від 06 червня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконує, в зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 26 265,5 грн, яка складається:
- заборгованість за основною сумою боргу 6 550 грн.00 коп.,
- заборгованість за відсотками 7860 грн. 00 коп.
- заборгованість за штрафними санкціями (неустойка, пеня) 11 855,5 грн.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість за кредитним договором №8381745 за основною сумою боргу 6 550 грн.00 коп., заборгованість за відсотками 7 860 грн. 00 коп., розраховані відповідно до умов кредитного договору та підлягають стягненню з відповідача. Заборгованість за процентами розрахована за період з 13 жовтня 2024 року по 10 лютого 2025 року за процентною ставкою 1% в день, що відповідає як умовам кредитного договору, так і приписам Закону України «Про споживче кредитування». Жодного погашення заборгованості відповідачем не здійснено і наявність самої заборгованості відповідачем не оспорювалася.
Твердження відповідача про те, що до нього як до військовослужбовця повинні бути застосовані положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», судом не сприймаються з огляду на наступне.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією росії проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що пільги щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій за договорами кредиту мають такі категорії військовослужбовців:
- які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову;
- інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у відсічі збройної агресії рф проти України.
В ухвалі Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року на виконання вимог ст. 12 ЦПК України відповідачу було роз'яснено право надати суду докази на підтвердження того, що він брав або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією росії проти України.
В матеріалах справи міститься копія військового квитка ОСОБА_1 , відповідно до якого 25 січня 2022 року ОСОБА_1 прийнятий у Збройні Сили України за контрактом. Відповідно до довідки № 9846 від 27 вересня 2025 року, виданої за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у вказаній військовій частині з 20 березня 2024 року.
За обставин цієї справи відповідач ОСОБА_1 не є призваним за мобілізацією на військову службу, а проходить її за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , не перебуває у зоні бойових дій, а також не надає доказів участі в АТО чи відсічі збройної агресії рф проти України (довідка відповідної форми).
Відтак приписи ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо заборони нарахування відсотків по кредиту та пені на нього не поширюються.
Додатково ОСОБА_1 посилається на те, що його дружина має статус учасника бойових дій і він має право на пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як чоловік.
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про шлюб, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 09 жовтня 2024 року зареєстрували шлюб (після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_4 ). Відповідно до посвідчення, виданого 06 березня 2025 року, ОСОБА_5 має статус учасника бойових дій.
Зміни щодо надання пільг дружинам (чоловікам) військовослужбовців у ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули чинності з 18 травня 2024 року, шлюб відповідачем укладено 09 жовтня 2024 року, договір про надання споживчого кредиту укладено 13 жовтня 2024 року, дружина відповідача отримала статус учасника бойових дій 06 березня 2025 року. Однак відповідачем суду не надано доказів того, що за станом на час отримання кредиту та на час виникнення заборгованості по процентам за користування кредитом його дружина відповідала вимогам, визначеним ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (з наданої суду копії посвідчення учасника бойових дій неможливо встановити будь-яку інформацію, пов'язану з проходженням військової служби ОСОБА_5 ).
Стосовно стягнення штрафних санкцій в розмірі 11 855,5 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій слід відмовити.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги задоволені на 54,86%, відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 661,16 грн).
Керуючись ст. 512, 1054, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8381745 у розмірі 14 410 грн.00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 661,16 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників провадження:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з Повернення Боргів» /адреса:01032,вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014/.
ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 /.
Суддя Олена БУЗУНКО