Справа № 587/3381/25
16 грудня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання - Макошенець С.І., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Юнаківської об'єднаної територіальної громади про визнання права власності в порядку набувальної давності,
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати за позивачем право власності на 1/3 частку житлового будинку та прибудинкових споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 станом на 03.04.2029 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 1/3 частині за кожним, згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 25.11.1994. Відповідно до договору дарування 1/3 частки житлового будинку ОСОБА_6 подарувала свою частку будинку позивачу, як своєму рідному брату, тобто позивачу належить 2/3 житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. На момент смерті вона проживала одна. За своє життя вона склала заповіт, де все своє майно заповідала своєму онуку ОСОБА_7 , який проживав зі своєю сім'єю: мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . На теперішній час є спір, чи прийняв спадщину спадкоємець за заповітом тому, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 була відкрита 20.10.2020, але не спадкоємцем ОСОБА_7 , а вже його сином ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 (онук ОСОБА_5 на користь якого вона склала заповіт)помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним на момент смерті була зареєстрована мати ОСОБА_4 . Його син ОСОБА_3 проживав поруч по АДРЕСА_3 . Заповіт від імені ОСОБА_7 не посвідчувався. Юнаківська сільська рада відповідно до довідки вважає, що ОСОБА_3 прийняв спадщину батька, який в свою чергу прийняв спадщину за заповітом після ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 жодна особа не цікавилася житловим будинком, в будинку ніхто не проживав ні постійно ні тимчасово. Він почав в ньому періодично проживати з осені 1997 року, почав обробляти земельну ділянку. Постійно почав мешкати в будинку з 2010 року. Ремонтував його, доглядав, сплачував кошти за комунальні послуги.
У судовому засіданні позивач, представник позивача - адвокат Вакула В.М. підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду були повідомлені належним чином.
Представник відповідача Юнаківської об'єднаної територіальної громади в судове засідання не з'явився, в своїй заяві просив проводити судове засідання у його відсутність, при винесені рішення покладались на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до довідки-характеристики КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» Сумської міської ради від 03.04.2019 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 03.04.2019 року належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 1\3 частка згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.1994 року № 2156, 1\3 частка ОСОБА_5 , згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.1994 року № 2156, 1\3 ОСОБА_6 , згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.1994 року р№ 2156( а.с.8, 9,10)
Відповідно до договору дарування 1/3 частки житлового будинку від 19.06.2025 ОСОБА_6 , подарувала свою частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ( а.с.11-12)
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується актовим записом про смерть( а.с.165 зв.б.)
Відповідно до довідки Кияницької сільської ради Сумського району від 24.09.2020 №545 ОСОБА_5 , до смерті, на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . За вище вказаною адресою проживала одна. Інших зареєстрованих спадкоємців не було.( а.с.20)
За своє життя вона склала заповіт від 07.03.1997 за №48, де все своє майно заповідала своєму онуку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.196)
Як вбачається з копії спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 22.10.2020 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. № с/с87/2020, що вона була заведена за поданою 22.10.2020 заявою ОСОБА_6 , та позивача ОСОБА_2 та яким було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2020 року, нотаріус зазначала на підставу відмови відсутність документів, що підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавицею, дружиною їхнього батька ОСОБА_5 , крім того, спадкоємцями пропущений строк для подачі заяви про видачу спадщини. ( а.с.162-178)
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.113)
Відповідно до довідки Юнаківської сільської ради вих №478 від 09.07.2025 ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 до смерті, на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За вище вказаною адресою разом з ним були зареєстровані: мати ОСОБА_4 . Заповіт від імені ОСОБА_7 , виконкомом Кияницької селищної ради Сумського району Сумської області не посвідчувався( а.с.22)
Відповідно до відповіді Юнаківської сільської ради наданої ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 28.01.2021 №119, було надано відповідь, що згідно з заповітом посвідченим Кияницькою сільською радою 07.03.1997 №48 все майно ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_7 , у якого залишився син ОСОБА_3 , на даний час дитина-сирота. Згідно з чинним законодавством, дитина-сирота, по досягненню нею 18-річного віку, має право оформити право власності на належне їй спадкове майно.( а.с.23)
Як вбачається з копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_7 від 19.06.2017 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. спадщину прийняла його мати ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 ( а.с.107-158)
Відповідно до довідки Юнаківської сільської ради вих №406 від 12.06.2025 ОСОБА_9 рішенням виконавчого комітету Кияницької сільської ради від 17.08.1993 №43 за адресою АДРЕСА_1 , передана безкоштовно у приватну власність земельна ділянка площею 0,3500 га у тому числі: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд-0,0500 га та ведення особистого підсобного господарства-0,3000 га, про що зроблений запис у книзі реєстрації громадян, який безкоштовно передана у приватну власність земельна ділянка № НОМЕР_1 від 20.11.1993 Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_10 за життя не отримував(а.с.24)
Відповідно до відповіді Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 05.06.2025 згідно облікових даних відділу, станом на 01.01.2013 право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано. Державний акт на право власності земельної ділянки за зазначеною адресою не видавався.( а.с.25)
З довідки Юнаківської сільської ради вих №310 від 30.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2010 року по 01.01.2024 без реєстрації( а.с.26)
З довідки Кияницької сільської ради вих №605 від 13.10.2020 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно доглядає та обробляє земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з 1997 року( а.с.27,28)
Відповідно до довідки про розмір нарахованих платежів та оплат за електропостачання за ос/рах ОСОБА_2 АДРЕСА_1 за період з січня 2019 року по 2025 року зазначаються суми нараховані та сплачені позивачем за електропостачання за вказаною адресою( а.с.29)
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що позивач є його дідусем. З 2005 року він приїздив в гості до бабусі ОСОБА_12 та дідуся ОСОБА_2 , які проживали в АДРЕСА_1 . Так він їздив поки не почалася у 2022 році війна. Вони проживали за вказаною адресою, тримали господарство, доглядали за будинком, обробляли город. Деякі періоди вони проживали у м. Суми, а на теплий період часу приїзжали в с.Яблунівка обробляти город. Ближче до 2022 року вони перебралися в с.Яблунівка. Дід відносився до будинку як до свого, доглядав та тримав його в належному стані.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що є депутатом сільської ради та сторони є її односельцями. Позивач та його батько проживали в АДРЕСА_1 . Після смерті батька позивач опікувався даним будинком, доглядав ОСОБА_5 , яка залишилась там проживати. Після смерті мачухи ОСОБА_5 він також доглядав за будинком, вів господарство, обробляв город. Інші родичі ОСОБА_5 нічого в будинку не робили, жодного разу не приходили в сільську раду. В домовій книзі фактично був зареєстрований позивач, комунальні послуги, які надавались за вказаною адресою також були за ним. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виїхали з с.Яблунівка, близько 10 років тому. Позивач ремонтував будинок, опікувався ним, ще з моменту смерті батька.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що є односельчанкою позивача та відповідачів, знає позивача та його батька давно. Позивач з сім'єю приїздив постійно до свого батька в АДРЕСА_1 , обробляв город. Після смерті батька також відвідував ОСОБА_5 . Після смерті мачухи позивач переїхав на постійне місце проживання. Останні два роки вони там проживали постійно. Вона їх часто бачила в селі. За будинком приглядав позивач, підтримували в належному стані. До будинку він відносився, як до свого. Родичи ОСОБА_5 ніколи за адресою АДРЕСА_1 не проживали, жили поряд по АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її чоловіком. В АДРЕСА_1 проживав батько чоловіка ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_5 , яка доводилась її чоловіку(позивачу) мачухою. У 1994 році помер ОСОБА_10 , а у 1997 році ОСОБА_5 . Вони з чоловіком при їхньому житті їздили туди, допомагали по господарству. Після їх смерті вони також їздили в АДРЕСА_1 обробляли город, тримали господарство, доглядали за будинком. Після смерті ОСОБА_5 ніхто крім них, не цікавився будинком. Вони хотіли переоформити весь будинок на чоловіка, звернулись до сільської ради та дізналися, що ОСОБА_5 залишила заповіт на свого онука ОСОБА_7 . Вони підходили до Бориса пропонували йому переоформити належну частину спадкодавиці, але він не погоджувався вирішити питання з переоформленням.
Відповідно ст.5 ЦК України від 2003 року, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно ст.548 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно ст.549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи питання про наявність підстав для визнання права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю, суд враховує таке.
За змістом частин 1 та 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Отже, зі змісту вказаної норми ЦК України, а також роз'яснень, які містяться у п. 9 постанови пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові «По судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 за № 5, при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчать про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалося протягом всього строку набувальної давності.
Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного складу.
Так, виходячи зі змісту частини 1 статті 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, та які у сукупності повинен довести позивач (статті 13, 81 ЦПК України), є: законність об'єкту володіння; добросовісність заволодіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (строк володіння); безтитульність володіння.
Добросовісність володіння визначається поведінкою, діями фактичного володільця на момент передачі йому майна (на початковий момент), який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Незаконний володілець на протязі всього володіння майном має бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.
Безтитульність володіння передбачає, що право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Крім того, оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено.
Тобто, під безтитульністю володіння слід розуміти фактичне володіння, яке не спирається на які-небудь правові підстави володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
Відповідно до правового висновку, якого дійшла Велика палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження №12-291гс18), правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першійстатті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Установлені судом обставини свідчать про те, що позивач, крім належних йому на праві власності 2/3 частин господарства, що розташоване по АДРЕСА_1 , фактично володіє 1/3 частиною цього господарства без будь-якого правового титулу більше десяти років.
Володіння позивачки є відкритим і безперервним.
Також судом не встановлено обставин, які свідчать про недобросовісне заволодіння ОСОБА_2 спірною частиною нерухомого майна.
Добросовісність та відкритість заволодіння позивачем вищезазначеного житлового будинку, яке на 1/3 часток житлового будинку належало мачусі ОСОБА_5 , підтверджується наступним: позивач періодично почав проживати з осені 1997 року, постійно почав мешкати з 2020 року, виконує ремонті роботи та вчиняє інші дії з утримання нерухомого майна та поліпшення житлових умов, обробляє земельну ділянку.
Отже, судом установлено, що спірний будинок фактично є родинною спадщиною позивача. З часу прийняття спадщини позивач став законним власником 2/3 частин вказаного господарства, тобто добросовісно та відкрито володіє господарством більше 10 років.
Інша співвласник 1/3 частини спірного господарства померла, а її спадкоємець спадщину не прийняв, потенційні спадкоємці не претендують на це майно.
Факт добросовісного володіння позивачем чужим майном більше 10 років, підтверджується наданими суду належними та допустимими доказами. Таким чином, суд вважає встановленим, що протягом понад десяти років позивач добросовісно, відкрито і безперервно володів спірним майном і продовжує добросовісно, відкрито і безперервно володіти спірним нерухомим майном, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-82, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 316, 344,1277 ЦК України, суд -
Визнати за ОСОБА_2 в порядку набувальної давності право власності на 1/3 частку житлового будинку та прибудинкових споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлений 16.12.2025.
Суддя Л.М.Гончаренко