Справа № 585/3723/25
Номер провадження 2/585/1518/25
12 грудня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Рудзей Юрія Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Рудзей Ю.В., який діє в інтересах ТОВ «ФК «Гелексі» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просять: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Гелексі» заборгованість за договором позики у сумі20085грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування позову зазначив, що між ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" (23.06.2025 року назву було змінено на ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - споживач/Відповідач) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 242461 від 30.10.2021 року в електронній формі (надалі - кредитний договір/договір позики). На той час, «ФК «ГЕЛЕКСІ» було фінансовою установою та здійснювало діяльність на ринку фінансових послуг. З цією метою, «ФК «ГЕЛЕКСІ» було організовано сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики. Надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції, тобто пропозиції ТОВ «ФК ГЕЛЕКСІ» укласти електронний договір позики (оферти), здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення певних дій. Так, зміст пропозиції чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій її розміщено, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею, зокрема: - проставляння клієнтом чек-боксу “з умовами договору позики згоден»; - підтвердження даних банківської картки; - натискання кнопки “Підтвердити заявку»; - введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу. Введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу являє собою підписання договору клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». В результаті платіжної операції ініційованої Позикодавцем, за посередництва надавача платіжних послуг, сума коштів в розмірі позики була перерахована на картковий рахунок вказаний Позичальником при укладанні Договору позики. На підставі зазначеного вище договору Позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день, підвищена процентна ставка у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%. Відповідач не виконує свої грошові зобов'язання належним чином, довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову складає 20085 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за позикою; 15085 грн., - заборгованість по процентам за користування позикою.
Ухвалою судді від 26 вересня 2025 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 30.10.2021 укладено договір позики № 242461, за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в безготівковій формі в розмірі 5000,00 грн. Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути позику, проценти в строк визначений договором (а.с.5-9).
Також відповідачем підписано паспорт позики, який містить загальні умови щодо позики (а.с.11-13).
Згідно повідомлення ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01.09.2025 року № 242461, відповідачу було перераховано кошти в розмірі 5 000,00 грн. (а.с.20).
Згідно розрахунку заборгованості позивач нарахував відповідачу заборгованість за договором позики № 242461 у розмірі 20085,00 грн., яка складається з: 5000 грн. сума заборгованості за позикою, 15085 грн. сума заборгованості по процентам за користування позикою (а.с.14-16).
Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу виконання кредитного зобов'язання, які регулюються ст. ст. 526, 530, 536, 610, 612, 625, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідачка на користь ТОВ «ФК «Гелексі» заборгованості за договором позики у розмірі 20085 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.
Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, довіреність на представництво інтересів позивача від 09.07.2025 року, акт наданих послуг правничої допомоги №250 за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року. Відповідно до вищевказаних документів загальна сума витрат на надання професійної правничої допомоги складає 5000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги час розгляду справи, яка не є складною, час витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 000 грн.
На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2423,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Круючисьст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Рудзей Юрія Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» заборгованість за договором позики у сумі 20 085 грн. (двадцять тисяч вісімдесят п'ять гривень), 2 423 грн. (дві тисячі чотириста двадцять три) гривні судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень на витрати на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга