Справа № 544/2400/25
пров. № 1-кп/544/218/2025
Номер рядка звіту 314
16 грудня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 544/2400/25 (провадження1-кп/544/218/25) про вчинення кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175580000159 від 23.08.2025 року,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с.Сергїївка, Прилуцького району, Чернігівської області, зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , українцем, громадянином України, освіта середня, не працюючим, не одруженим, раніше судимим, востаннє 23.09.2025 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 23,08.2025, близько 23 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував біля кафе «Мурка», яке розташоване по вулиці Вокзальна, 106, міста Пирятин Лубенського району Полтавської області, де на автостоянці побачив належний ОСОБА_5 автомобіль марки «ОРЕL» моделі «VIVARO» д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом відкриття передньої пасажирської дверки автомобіля, яка не була закрита на замок, потрапив до його салону, тобто незаконно проник до іншого володіння особи.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у незаконному проникненні до іншого володіння особи.
Крім цього, судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 після незаконного проникнення до автомобіля ОСОБА_5 , 23.08.2025, близько 23 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні автомобіля марки «ОРЕL» моделі «VIVA.RO» д.н.з. НОМЕР_1 відкрив бардачок, де виявив належний ОСОБА_5 жіночий гаманець з її банківською карткою АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , облаштовану безконтактною оплатою платіжної системи «Віза» («VISA»), шляхом вільного доступу, викрав вказану картку. Після чого реалізуючи свій протиправний умисел на подальше її використання, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а саме пішов до с.Калинів Міст Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області, де 23.08.2025 о 08 год. 27 хв. в магазині «АККОРД» розрахувався нею за придбані продукти харчування.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме у викрадені офіційного документа.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, а по суті обвинувачення пояснив, що він був а стані алкогольного сп'яніння, побачив машину, дверки якої були відчинені. Сівши в автомобіль він знайшов гаманець потерпілої, в якій були банківськи картки. В подальшому він однією картою розрахувався в магазині.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на думку суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати:
-за ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникненні до іншого володіння особи;
-за ч. 1 ст. 357 КК України, а саме викрадення офіційного документа.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.
При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
В даній справі, призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
При цьому до обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
До обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відноситьрецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, по місцю поживання характеризується посередньо, у потерпілої відсутні претензії матеріального то морального характеру, однак раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій частин статтей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності у виді обмеження волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.
Підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України суд не вбачає.
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання час його тримання під вартою в період з 01.09.2025 р. по 22.09.2025 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 23.09.2025 року.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 вересня 2025 року щодо ОСОБА_3 - залишено без змін.
Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням ст.72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2025.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до ст.ст.122,124КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , з якого стягнути на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 3565,60 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 , покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням ст.72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2025, остаточно призначити ОСОБА_3 , покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання час його тримання під вартою в період з 01.09.2025 р. по 16.12.2025 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 16.12.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати на проведення експертиз, які складають 3565,60 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять грн. 60 коп.).
Речові докази:
- банківську картку банку «Приватбанк» № 5168-7451-9514-6847, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінальному провадженні №12025175580000159;
- сліди папілярних узорів, які скопійовано на 10 прозорих, липких стрічок, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінальному провадженні №12025175580000159;
- фіскальний чек № 529893, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінальному провадженні №12025175580000159
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.
Копію вироку вручити після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1