Дата документу 16.12.2025Справа № 554/12737/25
Провадження № 2/554/4812/2025
16 грудня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Сініцина Е.М.,
за участю секретаря - Кувіти М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Позивач - акціонерне товариство «Акцент Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором укладеним АТ «Акцент Банк» з ОСОБА_1 15.05.2024 № АВН0СТ155101715762897081 станом на 27.08.2025 року у розмірі 52 663,96 грн., яка складається з наступного: 36 494,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9620,01 грн. - заборгованість по відсоткам, 6549,76 грн. - заборгованість за пенею; та судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.
09 вересня 2025 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику, але з повідомленням учасників справи.
Представник позивача про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надіслав заяву про ознайомлення, однак відзив на позов до суду не направляв.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 17.02.2023 року відповідачем ОСОБА_1 підписані: Анкета-заява за допомогою генерації ключової пари удосконаленого електронного підпису, що є аналогом власноручного підпису; Заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком; 11.05.2023 року - Заява про погодження використання удосконаленого електронного підпису.
А також відповідачем підписана Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101715762897081 від 2024-05-15 року.
Тобто, ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується власноручним підписом у заяві.
Відповідно до умов Кредитного договору №АВН0СТ155101715762897081, відповідач отримав кошти у розмірі 100 000,00 грн. строком на 12 місяців (тобто до 14.05.2025 року), зі сплатою процентів у розмірі 55.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (кредитний договір складається із Заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101715762897081 від 15.05.2024 року та Графіку погашення кредиту).
АТ «Акцент Банк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, що підтверджено меморіальним ордером № TR.36792772.34308.65455 від 15.05.2024 р. на суму 100 000,00 грн. та Випискою по картці за період з 15.05.2024 року по 26.08.2025 року.
Відповідач належним чином договірні зобов'язання не виконував, внаслідок чого за вказаним кредитним договором, виникла заборгованість у розмірі 52 663,96 грн., яка складається з наступного: 36 494,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9620,01 грн. - заборгованість по відсоткам, 6549,76 грн. - заборгованість за пенею, що підтверджено Розрахунком заборгованості за договором за період з 15.05.2024 року по 27.08.2025 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Будь-який вид договору, який укладається на підставі цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205, 207 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.202 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості..
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання - є його порушенням.
Статтею 610 та частиною 1 статті 611 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 610 та частиною 1 статті 611 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Таким чином, відповідач звернувся до АТ «Акцент Банк» з метою отримання банківських послуг у вигляді отримання кредиту, у зв'язку з чим підписав кредитний договір № АВН0СТ155101715762897081 від 15.05.2024 року, отримав кредитні кошти і взяв на себе зобов'язання повернути їх, але свої зобов'язання не виконав та допустив заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 52 663,96 грн., яка складається з наступного: 36 494,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9620,01 грн. - заборгованість по відсоткам, 6549,76 грн. - заборгованість за пенею.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача - АТ «Акцент Банк»до ОСОБА_1 за Кредитним Договором № АВН0СТ155101715762897081 від 15.05.2024 року - підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.
Оскільки позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
На підставі ст.16, 207, 526,610, 611, 626, 628, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість, що станом на 27.08.2025 року дорівнювала, у загальному розмірі - 52 663,96 грн., з яких: 36 494,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9620,01 грн. - заборгованість по відсоткам, 6549,76 грн. - заборгованість за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент Банк» суму коштів витрачених на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса - 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя Е.М. Сініцин.