Справа № 372/3747/19
Провадження № 1-кп-98/25
іменем України
09 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111200000331 від 17.05.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леонівка, Кагарлицького району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 2, 3 ст.190 КК України,
Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області №6 від 13.11.2006 року надано дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га в с. Григорівка Обухівського району Київської області.
Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району №6-29 від 18.11.2008 року затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_2 .
Після чого, ОСОБА_5 20.10.2010 року, видано державний акт серії ЯЛ №078446 на право власності на земельну ділянку площею 0,0902 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_2 з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 року у цивільній справі №2-70/12 визнано недійсним:
- рішення 5 сесії Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області рішення № 6 від 13.11.2006 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам Григорівської сільської ради», щодо надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га.
- рішення 17 сесії 5 скликання Григорівської сільською радою, Обухівського району видано рішення №6-29 від 18.11.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 загальною площею 0,0902 га.
- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446, виданий 20.10.2010 року на ім'я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 0,0902 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3223182001:01:026:0005, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
22.05.2012 ухвалою Апеляційного суду Київської області скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 залишено без змін, вказана ухвала набрала законної сили 22.05.2012 року та в подальшому оскаржена не була, про, що ОСОБА_5 було достовірно відомо.
Так, у червні 2016 року, у не встановлений судом час та місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , 24.06.2016 року близько 15 години, більш точного часу судом не встановлено, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, а саме земельною
ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, надав ОСОБА_6 , визнаний недійсним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 року, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446, виданий 20.10.2010 року на ім'я ОСОБА_5 , для державної реєстрації вказаної в акті земельної ділянки у його приватну власність, яка будучи впевнена у законності дій ОСОБА_5 , та в достовірності документу, наданого останнім, провела державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 на ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 15124742).
Таким чином, ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом обману, а сааме використання недійсного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446 від 20.10.2010 року, заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка на праві комунальної власності належала територіальній громаді Григорівської сільської ради, чим завдав матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 201 999,00 гривень, так як дана сума більше ніж в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, а саме в 293 рази перевищує установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім того, постановою Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017 року у адміністративній справі №372/3343/16-а визнано дії приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 щодо проведення 24.06.20165 року державної реєстрації речових прав на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га., яка розташована в АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 та належить ОСОБА_5 , неправомірними (рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку № 15124742), при цьому третьою особою був залучений ОСОБА_5 .
19.06.2017 ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, постанова Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017 залишена без змін, вказана ухвала набрала законної сили 19.06.2017 року та в подальшому оскаржена не була, про, що ОСОБА_5 було достовірно відомо.
Так, у березні 2018 року у невстановлений органом досудового розслідування час та місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння земельною ділянкою 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , 02.03.2018 року перебуваючи близько 10 годинип, більш точного часу судом не встановлено, у комунальному підприємстві «Пріоритет», за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, 9А, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, надав державному реєстратору комунального підприємства «Пріоритет» ОСОБА_7 недійсний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446, виданий 20.10.2010 року, для державної реєстрації вказаної земельної ділянки у його приватну власність, яка будучи впевнена у законності дій ОСОБА_5 , та в достовірності документу, наданого останнім, провела державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису ро право власності: 115915716).
Таким чином, ОСОБА_5 повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом обману, а саме використання недійсного державного акту, заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка на праві комунальної власності належала територіальній громаді Григорівської сільської ради, чим завдав матеріальної шкоди на загальну суму 68 540,00 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою не визнав, та пояснив, що обвинувальний акт йому було вручено незаконно, осікільки він не підписаний слідчим, крім того досудове слідство було проведено упереджено. В 1999 році він набув право власності на земельну ділянку, побудував там житловий будинок та інші споруди. Приймав участь у всіх судових засіданнях у цивільній та адміністративній справі в судах першої та апеляційної інстанції, та йому було відомо про вказані рішення судів. В 2017 році він прийшов до приватного нотаріуса ОСОБА_6 та попросив надати витяг з реєстру речових прав, він не мав на меті реєструвати право власності на вказану земельну ділянку. Чому нотаріус здійснила реєстрації права власності йому не відомо. Приватному нотаріусу надав документи, в тому числі недійсний державний акт. Вважає, що має право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0902 га, оскільки там розташовані належні йому споруди, в зв'язку з чим він набув право власності і на земельну ділянку. В 2018 році він звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, та знову надав недійсний державний акт, оскільки права власності його не позбавили та він має право власності на дану земельну ділянку, оскільки там розташоване нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності.
Незважаючи на невизнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повністю доведена показами свідка.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що в 2018 році працювала державним реєстратором в комунальному підприємстві «Пріоритет». Обвинувачений самостійно звернувся із заявою про державну реєстрації права власності на земельну ділянку. Надав документи та державний акт. Свідок зареєструвала заяву, просканувала документи. Вона перевірила достовірність наданих документів, проте в зв'язку з зміною законодавства щодо земельних ділянок набутих у власність до 2013 року інформація могла бути відсутня. Доступу до державного земельного кадастру в неї не було. В зв'язку з чим, нею було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за обвинуваченим. ОСОБА_5 не повідомляв свідка про наявність судових спорів та те, що державний акт був визнано недійним. Якби їй було відомо про таку інформацію, вона би право власності не зареєструвала право власності, оскільки не було на те підстав.
Окрім показань свідка вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами, а саме:
- витягом з ЄРДР, яким підтверджується внесення відомостей про злочин за ч.1 ст.190 від 26.06.2018, що було самостійно виявлено прокурором (т.1 а.с.147,148);
- копією рішення Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 30.11.1999 № 64, відповідно до якого ОСОБА_8 надано у приватну власність земельну ділянки площею 0,10 га та 0,08 га (т.1 ас.149);
- заявою Григорівської сільської ради від 28.09.2017 про вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с.151);
- актом обстеження земельної ділянки від 01.08.2017 Григорівської сільської ради, де зазначено, що в ході обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, встановлено, що земельна ділянка огорожена парканом та перебуває в користуванні ОСОБА_5 (т.1 а.с.152);
- витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.05.2018, де зазначено, актуально інформацію про об'єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 площею 0,0902 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . 26.02.2018 державним реєстратором ОСОБА_7 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ078446 від 20.10.2010, внесено рішення про державну реєстрацію права власності №39953417 від 02.03.2018, власник ОСОБА_5 24.06.2016 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ078446 від 20.10.2010 внесено відомості про право власності, власник ОСОБА_5 06.07.2017 право власності скасовано на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017, дата внесення до реєстру 06.07.2017 (т.1 а.с.153-155);
- заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2018, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, заявник ОСОБА_5 (т.1 а.с.167);
- витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2018, сформованого ОСОБА_7 , підстава: заява ОСОБА_5 від 26.02.2018, земельна ділянка з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 (т.1 а.с.168-170);
- рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3993417 від 02.03.2018, яким державний реєстратор ОСОБА_7 , розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняту 26.0.2018, яку подав ОСОБА_5 для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 за ОСОБА_5 (т.1 а.с.171,172);
- копією державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ №078446, виданий на ім'я ОСОБА_5 , на підставі рішення Григорівської сільської ради №6-29/17/5 від 18.11.2008, площею 0,0902 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005. (т.1 а.с.173,174);
- протоколом огляду від 24.08.2019 документів у державного реєстратора ОСОБА_7 (т.1 а.с. 175,176);
- копією технічного плану станом на 29.12.2012 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , то копіює свідоцтва про право власності на житловий будинок, від 19.07.1996, власник ОСОБА_5 (т.1 а.с.180-186);
- витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.07.2018 з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 (т.1 а.с.188-190);
- копією рішення Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012, відповідно до якого, визнано недійсним рішення 5 сесії Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області № 6 від 13.11.2006 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам Григорівської сільської ради'в частині надання ОСОБА_5 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2 площею 0,0907 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Визнано недійсним рішення 17 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області № 6-29 від 18.11.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку'в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в селі Григорівка по вулиці Крупської в межах Григорівської сільської ради. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 078446, виданий 20 жовтня 2010 року на ім'я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 0,0902 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223182001:01:026:0005, цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Зобов'язано ОСОБА_5 звільнити проїзд, демонтувати (знести) стовпи, огорожу та інші споруди, які ним побудовані на землях загального користування по вулиці Крупської в селі Григорівка Обухівського району Київської області. (т.1.а.с191-201);
- копією ухвали Апеляційного суду Київської області від 22.05.2012 , відповідно до якої апеляційна скарга ОСОБА_5 відхилена, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 залишено без змін (т.1 а.с.202-206);
- копією постанови Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017, відповідно до якої, визнано дії приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 щодо проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га., яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3223182001:01:026:0005 та належить гр. ОСОБА_5 неправомірними. Зобов'язано приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про скасування державної реєстрації запису про право власності в реєстрі за № 15124742 від 24.06.2016 року. (т.1 а.с.207-211);
- висновком експерта від 26.12.2018 №11890/18-41/29805/18-41, відповідно до якої встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки площею 0,902 га з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , станом на 24.06.2016 визначена в розмірі 201999 грн., станом на 02.03.2018 визначена у розмірі 68540 грн. (т.1 а.с.213-231);
- ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, відповідно до якого, апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017 - без мін (т.2 а.с.168-169);
- іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Стороною захисту та обвинуваченим на спростування обвинувачення було зазначено, що рішеннями судів обвинуваченого не позбавляли права власності на спірну земельну ділянку, оскільки такі позовні вимоги не було задоволено, крім того, на спірній земельній ділянці, розташовано нерухоме майно обвинуваченого, а тому зважаючи на норми цивільного та земельного законодавства він набув право власності на дану земельну ділянку. Крім того, обвинувальний акт не підписаний слідчим. Крім того, приватному нотаріусу ОСОБА_6 він не подавав заяву про державну реєстрації права власності, а бажав отримати лише витяг по земельній ділянці.
Також судом дослідженні письмові докази сторони захисту:
- копію будівельного паспорту на забудову земельної ділянки на ім'я ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.183-194);
- копію свідоцтва про право власності на житловий будинок від 19.07.1996, на ім'я ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.189);
- копію рішення виконавчого комітету Григорівської сільської ради № 64 від 30.11.1999 про приватизацію земельних ділянок на ім'я ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_4 ), площею 0,10 га та 0,08 га (т.2 а.с.195);
- копією виписки із засідання 19 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради від 19.05.2009, відповідно до якого, наділено ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 0,2 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (т.2 а.с.197);
- копіями витягів з Державного земельного кадастру від 20.06.2017, 06.03.2018, 16.05.2018, відповідно до яких, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0902 га, є ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 20.10.2010 (т.2 а.с.211-218);
- копією технічного паспорту на будинку по АДРЕСА_2 , виданого на ім'я ОСОБА_5 (т.2 а.с.220-225);
- копією висновку земельно-технічного дослідження від 01.08.2018 № 2/16 (т.2 а.с.226-239);
- копією довідки Григорівської сільської радли від 07.06.2018 №914 про оцінку землі (т.2 а.с.240).
Оцінюючі дані докази та дії обвинуваченого, суд виходить з наступного.
Зазначене свідчить, що обвинувачений самостійно подав нотаріусу визнаний судом недійсний державний акт, що стало підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.
Щодо належності земельної ділянки обвинуваченому. Так, як вбачається з рішення Обухівського районного суду від 23.023.2012, що право власності у ОСОБА_5 на наявні на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомого майна не виникало, оскільки вони були збудовані в 2009-2010 роках, та є самочинним будівництвом, проведене без відповідних дозволів та підлягають знесенню.
Крім того, стаття 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» містить вичерпний перелік підстав реєстрації права власності на нерухоме майно, де в п.8 вказано, що саме на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року, здійснюється реєстрація права власності.
Державна реєстрація права власності у даному випадку здійснювалась саме на підставі поданого обвинуваченим державного акту, який був визнаний судом недійсним, а не на підставі наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що належить обвинуваченому.
Також, відповідно до ст. 22 вказаного Закону, вказано, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
Крім того, сам обвинувачений визнав факт подання до державного реєстратора ОСОБА_7 заяви про реєстрацію за ним права власності на спірну земельну ділянку та недійсного державного акту, достовірно знаючи про це та про скасування попередньої державної реєстрації прав власності.
Як вбачається відповідно до витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірну земельну ділянку за обвинуваченим не було зареєстровано, а витяги з державного земельного кадастру не можуть самі по собі підтверджувати набуття прав власності на земельну ділянку без внесення відповідних відомостей до реєстр речових прав.
Вразовуючи викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачений двічі надав державним реєстраторам визнаний судом недійсний державний акт на право приватної власності на землю, що було підставою для внесення відповідних даних у реєстр речових прав на нерухоме майно. Також судом встановлено, що на момент вчинення даних дій, обвинувачений не набув у встановлений спосіб права власності на спірну земельну ділянку.
Зважаючи на приписи статті 94 КПК України суд вважає, що стороною обвинувачення достатньо переконливо і послідовно доказано інкриміноване обвинувачення, яке ґрунтується на проаналізованих вище неспростовних презумпціях факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, які включають непростовані стороною захисту об'єктивні дані про обставини, що прямо вказують про вчинення особисто обвинуваченим окремих діянь, які підпадають під ознаки кримінально караних та можуть слугувати підтвердженням існування частини об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованим обвинуваченому кримінальних правопорушень. Суд вважає, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.
Поряд із тим, критерію «поза розумним сумнівом» не відповідають доводи сторони захисту, які є непереконливими та не знайшли об'єктивного підтвердження під час судового розгляду.
За таких обставин, застосовуючи принцип змагальності сторін та диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає повністю доведеними викладені у обвинуваченні відомості про обставини, спосіб і механізм вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.
Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеними обставини обвинувачення, що у сукупності підтверджує наявність причинного зв'язку між діяннями обвинуваченого та наслідками у виді заволодінні, шляхом обману, земельною ділянкою.
Суд вважає, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковано:
- за ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах;
- за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, пенсіонер, має постійне місце проживання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Щодо призначення покарання обвинуваченому суд зважає на таке.
Згідно зі ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Ураховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, минуло сім років, при цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, він підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Так, відповідно до приписів ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Також, як убачається з положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч.ч. 4, 5 ст. 74, ч.1 ст.105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст.ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.
На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні, визнає обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненому злочині за ч. 2 ст. 190 КК України та керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.
Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 3 ст. 190 КК України, якщо він протягом іспитового терміну - 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на Обухівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 20020 грн.
Речові докази: - завірені копії документів цивільної справи №2-70-12 Обухівського районного суду Київської області та адміністративної справи №2-а-11/17 Обухівського районного суду Київської області - залишити при матеріалах кримінального провадження; документи КП “Пріоритет», а саме: Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк., Витяг №115915716 на 1 арк., Витяг №115916085 на 2 арк., Рішення про державну реєстрацію №39953417 від 02.03.2018 року на 1 арк., Загальні відомості про земельну ділянку на 1 арк., Державний акт Серія ЯЛ №078446 на 2 аркю - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя : ОСОБА_1