"11" грудня 2025 р. Справа № 363/5404/25
(ЗАОЧНЕ)
11 грудня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Рукас О.В.
за участю секретаря судових засідань - Ковальчука Д.Д.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ: 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 13.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №2812598, за змістом якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язалося надати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 .
В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався повернути ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» плату (проценти) від суми позики.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за договором виконало належним чином, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму позики. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 15432 грн. 02 коп.
14 червня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» уклали договір факторингу № 14/06/21, предметом якого є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру боржників №41 від 24.01.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ»» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 15432,02 грн., з яких 6500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1462,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування позикою, 0,00 грн. сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою, 7469,52 грн. - сума заборгованості за пенею; 0,00 грн. - комісія за надання позики.
Також 13.10.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №73252437, за змістом якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язалося надати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 . В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався повернути ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» плату (проценти) від суми позики.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за договором виконало належним чином, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму позики. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 21464 грн. 10 коп.
14 червня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» уклали договір факторингу № 14/06/21, предметом якого є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру боржників №44 від 21.02.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ»» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 21464,10 грн., з яких 114615,10 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 945,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування позикою, 6804,00 грн. сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою, 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 2100,00 грн. - комісія за надання позики.
З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договорами позики в загальному розмірі 36 896,12 грн., яка складається заборгованості за договором позики № 2812598 в розмірі 15 432,02 грн., з якої: 6500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1462,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування позикою, 7469,50 грн. - сума заборгованості за пенею, та за договором позики № 73252437 в розмірі 21 464,10 грн., з якої: 114615,10 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 945,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування позикою, 6804,00 грн. сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою, 2100,00 грн. - комісія за надання позики, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою суду від 03.10.2025 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, на подачу заяв по суті справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. В позовній заяві представником позивача заявлено клопотання, в якому висловлено прохання щодо проведення судового розгляду за відсутності сторони позивача, а також надано згоду на ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судових засідань ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за його зареєстрованою адресою проживання, шляхом направлення SMS-повідомлення про виклик до суду на його номер телефону, а також шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
Як встановлено судом за результатами перевірки, копію ухвали суду від 03.10.2025 року разом, а також судовою повісткою про виклик до суду на 13.11.2025 року, на 11.12.2025 року, не було вручено ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою проживання, через відсутність адресата. Станом на момент ухвалення судового рішення від відповідача ані засобами поштового зв'язку, ані на офіційну електронну адресу суду, ані в будь-який інший спосіб не надходило жодних заяв, клопотань, у тому числі відзиву на позовну заяву.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що положення чинного процесуального законодавства не передбачають обов'язку суду, в якого відсутні відомості щодо місця проживання чи перебування учасника справи, крім як відомостей про офіційно зареєстроване місце проживання/перебування, повторно направляти судові повістки про виклик до суду. Повернення поштового відправлення з відміткою про закінчення строку зберігання, яке відправлялася за офіційно зареєстрованою адресою проживання відповідача, що є єдиними відомостями про його проживання, які перебувають у володінні суду, є належним виконанням суду свого процесуального обов'язку щодо повідомлення особи про дату, час і місце судового засідання, а відповідно вважається належним чином повідомленням особи про проведення судового розгляду.
У Постанові КЦС ВС від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 зроблено висновок, що листи, що повернулися з відміткою/довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, якщо їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або на адресу місця реєстрації фізичної особи чи адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про проведення судового розгляду за відсутності представника позивача, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом встановлено, що позивачем було висловлено згоду на проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, засвідчено обізнаність щодо наслідків ухвалення заочного рішення суду.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, то суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з наступним ухваленням заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У Постанові КЦС ВС від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 зроблено висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 6, 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У Постанові КЦС ВС від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 зроблено висновок, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Судом встановлено, що 13.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір позики № 2812598 (а.с.7-9). Договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису 08Gk6X, що був направлений товариством на його номер мобільного телефону, а з боку ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису 00qzPscCRt.
Відповідно до п. 1 договору позики № 2812598 від 13.05.2024 року (а.с. 7) ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало у власність ОСОБА_1 грошові кошти на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківських картковий рахунок ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути позику, сплатити проценти від суми позики протягом строку позики згідно графіка платежів, або достроково.
Відповідно до п. 2 договору позики № 2812598 від 13.05.2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надає ОСОБА_1 позику в розмірі 6500 грн. 00 коп., строк позики - 30 днів (п.2.2); строк повернення позики - 12.06.2024 року; денна процентна ставка - 0,75%.
В укладеному договорі позики сторонами викладено інформацію щодо реальних витрат за позикою, реальної процентної ставки та реальної вартості наданої позики. Невід'ємним додатком до договору позики є графік платежів, який так само підписаний сторонами та містить інформацію щодо розміру, строків та порядку сплати платежів за договором позики.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо доведеності факту укладення 13.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства договору позики №2812598, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав суму грошових коштів у якості позики, а також взяв на себе зобов'язання з повернення суми позики та сплати процентів за користування нею.
З інформаційної довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС»» від 06.08.2025 року № КД-000043341/TНПП (а.с. 15) судом встановлено що на платіжний засіб з номером НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_2 , було перераховано грошові кошти в сумі 6500 грн. 00 коп.
Вказані обставини стороною відповідача спростовано не було.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» своє зобов'язання за договором позики № 2812598 від 13.05.2024 року виконало у повному обсязі, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму позики у погоджений сторонами спосіб та строк.
З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за період з 13.05.2024 року по 24.01.2025 року (а.с. 11-14 ), судом встановлено, що на момент відступлення права грошової вимоги до боржників, заборгованість ОСОБА_1 за позикою складала 15 432 грн 02 коп., з яких: 6500,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 1462,50 грн. - заборгованість за відсотками, 7469,52 грн. заборгованість за пенею.
Судом встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ»» було укладено договір факторингу № 14/06/21 (а.с. 17-19), відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язалося відступити ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників.
Відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року перехід прав вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» пов'язується з моментом підписання сторонами акту-прийому-передачі реєстру боржників, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги.
Протягом 2021-2024 років до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 шляхом укладання додаткових угод вносились зміни та доповнення, в тому числі і стосовно продовження строків дії та передання прав вимоги за відповідними реєстрами боржників (додаткова угода №2 від 28.07.2021 року (а.с. 20), додаткова угода №7 від 13.06.2021 (а.с. 21), додаткова угода №47 від 24.01.2025 року (а.с.22).
24.01.2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників №41 від 24.01.2025 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 17-19).
Платіжною інструкцією №634 від 28.01.2025, на загальну суму 3 064 628 грн. 94 коп. (а.с. 24) підтверджується перерахування коштів від ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в якості оплати за відступлення права вимог згідно договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року.
Відповідно до реєстру боржників №41 (а.с. 25) до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» перейшло право вимоги ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2812598 від 13.05.2024 року. Право вимоги передбачає право вимоги заборгованості у загальному розмірі 15 432 грн 02 коп., з яких: 6500,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 1462,50 грн. - заборгованість за відсотками, 7469,52 грн. заборгованість за пенею.
Судом встановлено, що 13.10.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір позики № 73252437 (а.с.26-32). Договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису 78418, що був направлений товариством на його номер мобільного телефону, а з боку ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису 67840.
Відповідно до п. 1 договору позики № 73252437 від 13.10.2024 року (а.с. 26) ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало у власність ОСОБА_1 грошові кошти на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківських картковий рахунок ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути позику, сплатити проценти від суми позики протягом строку позики згідно графіка платежів, або достроково.
Відповідно до п. 2 договору позики № 73252437 від 13.10.2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надає ОСОБА_1 позику в розмірі 14000 грн. 00 коп., строк позики - 30 днів (п.2.2); строк повернення позики - 11.11.2024 року; денна процентна ставка - 0,725%. Комісія за надання позики у розмірі 15% від суми позики - 2100 грн. (п.2.2.4).
В укладеному договорі позики сторонами викладено інформацію щодо реальних витрат за позикою, реальної процентної ставки та реальної вартості наданої позики. Невід'ємним додатком до договору позики є графік платежів, який так само підписаний сторонами та містить інформацію щодо розміру, строків та порядку сплати платежів за договором позики.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо доведеності факту укладення 13.10.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства договору позики №2812598, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав суму грошових коштів у якості позики, а також взяв на себе зобов'язання з повернення суми позики та сплати процентів за користування нею.
З інформаційної довідки АТ «ТАКСОМБАНК» від 15.08.2025 року № 32554/47.1 (а.с. 39) судом встановлено що на платіжний засіб з номером НОМЕР_2 , 13.10.2024 року було перераховано грошові кошти в сумі 14000 грн. 00 коп., призначення платежу ОСОБА_1 , договір №73252437.
Вказані обставини стороною відповідача спростовано не було.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» своє зобов'язання за договором позики №73252437 від 13.10.2024 року виконало у повному обсязі, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму позики у погоджений сторонами спосіб та строк.
З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за період з 13.10.2024 року по 21.02.2025 року (а.с. 36-37 ), судом встановлено, що на момент відступлення права грошової вимоги до боржників, заборгованість ОСОБА_1 за позикою складала 21 464 грн 10 коп., з яких: 11615,10 грн. - заборгованість за тілом позики, 945,00 грн. - заборгованість за відсотками, 6804,00 грн. заборгованість за відсотками за понадстрокове використання позики, 2100,00 грн. - заборгованість за комісією.
Судом встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ»» було укладено договір факторингу № 14/06/21 (а.с. 17-19), відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язалося відступити ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників.
Відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року перехід прав вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» пов'язується з моментом підписання сторонами акту-прийому-передачі реєстру боржників, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги.
Протягом 2021-2025 років до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 шляхом укладання додаткових угод вносились зміни та доповнення, в тому числі і стосовно продовження строків дії та передання прав вимоги за відповідними реєстрами боржників (додаткова угода №2 від 28.07.2021 року (а.с. 20), додаткова угода №7 від 13.06.2021 (а.с. 21), додаткова угода №47 від 24.01.2025 року (а.с.22), додаткова угода №48 від 21.02.2025 року (а.с.41)).
21.02.2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників №44 від 21.02.2025 року (а.с.42) за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 17-19).
Платіжною інструкцією №670 від 28.02.2025, на загальну суму 3 164 501 грн. 52 коп. (а.с. 43) підтверджується перерахування коштів від ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в якості оплати за відступлення права вимог згідно договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року.
Відповідно до реєстру боржників №44 (а.с. 44) до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» перейшло право вимоги ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 73252437 від 13.10.2024 року. Право вимоги передбачає право вимоги заборгованості у загальному розмірі 21 464 грн. 10 коп., з яких: 11 615,10 грн. - заборгованість за тілом позики, 945,00 грн. - заборгованість за відсотками, 6804,00 грн. заборгованість за відсотками за понадстрокове використання позики, 2 100,00 грн. - заборгованість за комісією з надання позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Фактором, у свою чергу, може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Таким чином, договірні відносини факторингу передбачають особливий суб'єктний склад, оскільки сторонами такого договору можуть бути лише чітко визначені актом цивільного законодавства особи: клієнтом за договором факторингу може бути будь-яка фізична та юридична особа, які є суб'єктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України), а фактором - банк чи інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України).
У Постанові ВС від 18.10.2023 року у справі № 905/306/17, а також постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Таким чином, судом встановлено, що право вимоги первісного кредитора ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 , що виникло з договорів позики № 2812598 від 13.05.2024 року та № 73252437 від 13.10.2024 року, на підставі укладеного договору факторингу перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ». Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.
Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).
Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц).
Зважаючи на умови договору позики, визначені у договорі № 2812598 від 13.05.2024 року, суд погоджується з наданими розрахунками заборгованості щодо обчислення суми заборгованості за основною сумою боргу, відсотками, що були нараховані в межах строку дії договору та комісією за надання позики, встановленою відповідно до п.2.4 договору вважає їх правильними та обґрунтованими. Одночасно судом не встановлено підстав для нарахування відсотків за користування позикою поза межами строків дії договору.
Частиною 8 статті 18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
За таких обставин та відсутність у договорі позики домовленості сторін про пролонгацію (продовження дії) такого договору не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
Умовами договорів позики передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичальнику кредит та проценти за користування кредитом 12.06.2024 за договором позики № 2812598 та 11.11. 2024 за договором позики № 73252437.
Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 30 днів.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею, суд вважає що слід зазначити наступне.
Суд зазначає, що з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2812598 від 13.05.2024 року вбачається, що відповідачу було проведено нарахування пені з 13.06.2024 року по 26.08.2024 року в загальній сумі 13000,00 грн., з яких 5530,48 грн. сплачено боржником, залишок склав 7469,52 грн.
Водночас, безвідносно до означеного, з огляду на імперативні приписи п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зважаючи на воєнний стан в Україні, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцяти денний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, вимоги про стягнення із відповідача пені за кредитним № 2812598 від 13.05.2024 задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з огляду та на підставі ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а також зважаючи на приписи ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджені докази, письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку пояснення, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.
З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено укладення договору позики між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , факт виконання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свого зобов'язання з надання позики, факт порушення ОСОБА_1 свого зобов'язання з повернення суми позики та сплати процентів, комісії, факт отримання права вимоги до ОСОБА_1 за договорами позики, що складається із заборгованості за договором позики № 2812598 від 13.05.2024 року у загальному розмірі 7962 гривні 50 копійок, з яких: 6500 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1462 гривні 50 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом та заборгованості за договором позики № 73252437 від 13.10.2024 року у загальному розмірі 14 660 гривень 10 копійок, з яких: 11 615 гривень 10 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 945 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 100 гривень 00 копійок - заборгованість з комісії за надання позики.
На підставі цього суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З позовної заяви вбачається, що судові витрата позивача по справі складаються з: витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви (3028 грн. 00 коп.), а також витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцезнаходженням їх, забезпеченням доказів (1514 грн. 00 коп.).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У випадках, коли сума витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що в межах даної справи докази не витребувалися, заходи забезпечення доказів не вживалися. Будь-якого документального підтвердження щодо проведення огляду доказів за місцем їх знаходження та понесення у зв'язку з цим судових витрат позивачем не надано.
З урахуванням цього суд не вбачає підстав для відшкодування на користь позивача заявлених ним судових витрат у розмірі 1514 грн. 00 коп., понесених ним у зв'язку з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів.
З позовної заяви вбачається, що судові витрати позивача по справі складаються з: витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на розмір задоволених вимог відносно розміру заявлених вимог, то на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 856 грн. 47 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 11, 526, 610, 612, 626, 1046-1056-1, 1077, 1079 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 133, 141, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ: 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ: 35625014) заборгованість за договорами позики в загальному розмірі 22 622 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 60 копійок, яка складається із заборгованості за договором позики № 2812598 від 13.05.2024 року у загальному розмірі 7962 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) гривні 50 копійок, з яких: 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) гривні 50 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом та заборгованості за договором позики № 73252437 від 13.10.2024 року у загальному розмірі 14 660 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 10 копійок, з яких: 11 615 (одинадцять тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 10 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 100 (дві тисячі сто) гривень 00 копійок - заборгованість з комісії за надання позики.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ: 35625014) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 856 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) гривень 47 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 15.12.2025 року.
Позивач:
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ: 35625014).
Відповідач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя О.В. Рукас