Справа № 295/11643/25
Провадження № 2/293/735/2025
11 грудня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.,
за участі секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» звернулось до Богунського районного суду м. Житомира з позовною заявою до ОСОБА_1 , за змістом якої просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором №832851036 від 15.11.2019 у розмірі 34161,00 грн. та судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40грн.
В обґрунтування поданого позову позивач покликається на те, що 15.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №832851036 в розмірі 12000,00грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 86RNY24R. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 12000,00грн. на банківську карту відповідача.
Зазначає також, що 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.
В подальшому 05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №05/0820-01.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», в тому числі і право вимоги до відповідача за кредитним договором №832851036 від 15.11.2019.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 09.09.2025 матеріали справи №295/11643/25 передані за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області (а.с.104).
09.10.2025 вказана справа надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.10.2025, справа № 295/11643/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й (а.с.107).
22.10.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив на 10 год. 40 хв. 13.11.2025 (а.с.108).
Ухвалою від 13.11.2025 суд відклав судове засідання на 11.12.2025 та витребував у АТ КБ «Приватбанк» докази.
11.12.2025 позивач свого представника в судове засідання не направив, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком.
11.12.2025 відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся у встановленому чинним законодавством порядку (а.с.112,119).
У постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні від 11.12.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 15.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №832851036.
Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 12000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4 договору.
Відповідно до пункту 1.3 договору кредит надається строком на 29 (двадцять дев'ять) днів.
Згідно з пункту 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,13 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення стоку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору.
Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначено в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.6 договору).
Згідно графіку розрахунків до кредитного договору, погодженого сторонами (додаток N 1 до договору), сукупна вартість кредиту складає 132,77 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 15932,40 грн. та включає в себе: проценти за користування кредитом у розмірі 32,77,00 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 3932,40 грн. та суму кредиту в розмірі 12000,00 грн. (а.с. 28 - зворот).
Як слідує з матеріалів справи, кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 86RNY24R.
За розрахунком первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №832851036 відповідач має заборгованість у розмірі 21276,00 грн (а.с. 36-37).
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019.
Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (первісного кредитора) до боржників (відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт (первісний кредитор) зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу визначено, що фактор (ТОВ «Таліон плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020, а інші умови договору залишились без змін.
У подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020 та 31.12.2021 між клієнтом та фактором було укладено додаткові угоди за №19, №26, №27, №31, №32, згідно з якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 на нові терміни.
25.02.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №67, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №832851036 у загальному розмірі 33201,00 грн.
За розрахунком ТОВ «Таліон плюс», відповідач станом на 25.02.2020 має заборгованість за кредитним договором №832851036 у розмірі 34161,00грн (а.с.35).
05.08.2020 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №05/0820-01 (а.с. 55-57).
Розділом 2 договору факторингу визначено, що ТОВ «Таліон плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «Таліон плюс» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
На виконання договору факторингу, 31.08.2023 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписали реєстр прав вимоги №11, за яким ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №832851036 у загальному розмірі 34161,00 грн (а.с.53)
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю (а.с.47-50).
Відповідно до п.1.2. договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників від 04.06.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40161,00 грн.
На виконання умов договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» позивачем здійснена оплата за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, як зазначені у реєстрі прав вимоги від 04.06.2025 до договору факторингу що підтверджується платіжними інструкціями № 467, 468, 469, 470, 478, 479, 483(а.с. 38-41).
ІV. Законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка та мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З матеріалів справи вбачається, що первісний позикодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором кредитної лінії №389272249 від 10.02.2022 виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному у договорі, що підтверджується випискою по рахунку відповідача та випискою за договором кредитної лінії б/н.
Як встановлено судом, відповідач порушив умови кредитного договору в частині надання первісному кредитору грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором та становить станом на 25.06.2025 року - 12830,58 грн.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження розміру заборгованості, суд дійшов висновку, що відсотки за користування кредитом нараховані поза межами строку дії договору №389272249, що не відповідає практиці Верховного Суду.
Адже, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені проценти за кредитним договором та неустойку припиняється.
Відповідно до п.1.3 договору №832851036 кредит надано строком на 29 днів.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в розмірі 3932,40 грн., нараховані за період з15.11.2019 по 14.12.2019.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, в порядку ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів проолонгації строку кредитування.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши надані в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12000,00 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 3932,40 грн., що разом становить 15932,40 грн, відмовляючи у стягненні відсотків, нарахованих після спливу строку кредитування.
ІV. Розподіл судових витрат
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були понесені фактично, а їхній розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Див. рішення «Лавентс проти Латвії» («Affaire Lavents c. Lettonie»), заява №58442/00 § 154).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, протокол погодження вартості послуг про надання правничої допомоги №05/06/25-01, протокол погодження вартості послуг до договору, акт прийому-передачі наданих послуг.
Відтак, враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт.
Разом з тим, беручи до уваги те, що позовна заява ТОВ «Юніт-Капітал» задоволена на 46,64 % від заявлених вимог, суд дійшов висновку про стягнення витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 3264,80 грн.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1129,81 грн.
Керуючись ст. ст. 79, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №832851036 від 15.11.2019 в розмірі 15932,40 гривень, судовий збір у розмірі 1129,81 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3264,80 гривень.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул. Рогнідинська, 4, А, офіс,10
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 16.12.2025
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО