Справа № 288/918/25
Провадження № 2-о/288/48/25
10 грудня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
присяжних: - Мотовиловець В.О.,
- Семенець Л.Е.,
з участю секретаря судового засідання - Корнієнко Т.М.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи - Горбатюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області за заявою ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою,
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою.
В обґрунтування своєї заяви, посилається на те, що 23 травня 2014 року заявник та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб.
Від шлюбу вони мають дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» чоловіка заявниці ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації у військовий час ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та направлено для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 .
Заявниці, а також іншим членам сім'ї та родичам ОСОБА_4 , було відомо, що він бере участь в складі бойових підрозділів військової частини біля населеного пункту Волноваха Донецької області, однак з 20.07.2022 року перестав виходити на зв'язок з родичами.
25.07.2022 року як заявниця так і мати ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , звернулися на гарячу лінію Національної поліції України, з повідомленням про вказані обставини.
25.07.2022 року до ЄРДР було внесено відомості згідно заяви матері ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України.
Тільки 12.04.2023 року заявниці було вручено сповіщення №54 про зникнення безвісти 21.07.2022 року ОСОБА_4 в районі населеного пункту Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області.
Незважаючи на таке невчасне сповіщення, наказом №3510 від 02.11.2022 року командира в/ч НОМЕР_1 було призначено проведення службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_8 .
Згідно акту службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_9 , перебував на спостережному пункті «КІПІШ» взводного опорного пункту 54262 «ДОТИ» поблизу населеного пункту Верхньокам'янське Донецької області. З 07.25 по 21.20 вівся обстріл з БМ- 27 мм. - 15 штук та зі стрілецької зброї з боку Збройних сил Російської Федерації.
Під час масованого артилерійського обстрілу та контактного стрілецького бою утримати позицію не мали можливості, військовослужбовці вимушені були відійти на запасні вогневі позиції. Коли відбили позицію то повернулись, в бліндажі солдата ОСОБА_9 , не виявилось. Будь-які спроби щодо встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_8 позитивного результату не дали.»
Згідно цього ж акту службового розслідування - «Враховуючи факт суб'єктивного сприйняття загибелі солдата ОСОБА_8 іншими військовослужбовцями, відсутність будь-яких об'єктивних даних щодо його смерті, слід прийти до висновку, що вказаного військовослужбовця необхідно вважати безвісно відсутнім, до оголошення померлим згідно рішення суду, у відповідності до ч. 3 ст. 46 Цивільного кодексу України».
Зникнення солдата ОСОБА_10 , не пов'язане із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення військовослужбовцями дій в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження та солдат ОСОБА_10 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет та кевларовий шолом) зі зброєю та боєкомплектом.
Тобто вказаним актом підтверджено вірогідність вважати солдата ОСОБА_11 загиблим, виходячи із суб'єктивного сприйняття інших військовослужбовців, які перебували з ним на вогневій позиції, однак в зв'язку з відсутністю об'єктивного підтвердження, підтвердити факт смерті ОСОБА_11 не представилося можливим.
Відсутність об'єктивного підтвердження факту смерті ОСОБА_11 стала внаслідок, зокрема, неможливості проведення огляду місця події комісією, під час проведення службового розслідування, у зв'язку з інтенсивними обстрілами позиції з боку збройних сил російської федерації, що також зазначено в Акті.
Заявниця вважає, що її чоловік загинув під час виконання обов'язку по захисту Батьківщини, біля населеного пункту Верхньокам'янське Донецької області.
Вважає, що наданими письмовими доказами достатньо і належно доведено факт, що внаслідок масованого артилерійського обстрілу збройними силами країни агресора російської федерації 21.07.2022 року та штурму спостережного пункту «КІПІШ» взводного опорного пункту 54262 «ДОТИ» поблизу населеного пункту Верхньокам'янське Донецької області, під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини, загинув чоловік заявниці військовослужбовець ОСОБА_4 .
Отже, заявниця позбавлена можливості у позасудовий спосіб підтвердити факт смерті свого чоловіка ОСОБА_11 та її звернення до суду із заявою про оголошення чоловіка померлим під час виконання ним обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, є належним способом захисту її прав, оскільки від встановлення даного юридичного факту залежить виникнення та реалізація її особистих та майнових прав.
На підставі вищевикладеного, Заявник з врахування уточнених вимог, просить оголосити громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Костянтинівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим;
Датою смерті громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Костянтинівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , а місцем смерті вважати село Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області;
Вважати, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , настала ІНФОРМАЦІЯ_6 поблизу населеного пункту Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області, під час захисту Батьківщини, безпосередньої участі у бойових діях та здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в складі військової частини НОМЕР_1 .
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання в якому заяву підтримала, просила справу розглядати без її участі.
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи Попільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Правовідносини з приводу оголошення особи померлою регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З матеріалів справи, судом встановлено, що 15 листопада 2011 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . /а.с.7/
Під час шлюбу в них народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . /а.с.8-9/
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» чоловіка заявниці ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації у військовий час ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та направлено для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 .
25 липня 2022 року до ЄРДР було внесено відомості згідно заяви матері ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , про те, що 20.07.2022 її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , який перебував в районі АДРЕСА_2 не виходить на зв'язок, правова кваліфікація ч. 1 ст. 115 КК України, кримінальне провадження: 12022111150000822. /а.с.10/
12 квітня 2023 року ОСОБА_4 було вручено сповіщення №54 про зникнення безвісти 21.07.2022 року ОСОБА_4 в районі населеного пункту Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області. /а.с.11/
Наказом №3510 від 02.11.2022 року командира в/ч НОМЕР_1 було призначено проведення службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_8 . /а.с.12/
Згідно копії акту службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_9 , затвердженого 12.11.2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_12 , та копії Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 листопада 2022 року № 1907 «Про підсумки службового розслідування по факту зникнення безвісті солдата ОСОБА_8 »: «Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що 21 липня 2022 року, солдат ОСОБА_9 , перебував на спостережному пункті «КІПІШ» взводного опорного пункту 54262 «ДОТИ» поблизу населеного пункту Верхньокам'янське Донецької області. З 07.25 по 21.20 вівся обстріл з БМ- 27 мм. - 15 штук та зі стрілецької зброї з боку Збройних сил російської федерації. Під час масованого артилерійського обстрілу та контактного стрілецького бою утримати позицію не мали можливості, військовослужбовці вимушені були відійти на запасні вогневі позиції. Коли відбили позицію то повернулись, в бліндажі солдата ОСОБА_9 , не виявилось. Будь-які спроби щодо встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_8 позитивного результату не дали. Провести огляд, місця події, комісією не вбачається за можливе у зв'язку із інтенсивними обстрілами позицій з боку збройних сил російської федерації». «Враховуючи факт суб'єктивного сприйняття загибелі солдата ОСОБА_8 іншими військовослужбовцями, відсутність будь-яких об'єктивних даних щодо його смерті, слід прийти до висновку, що вказаного військовослужбовця необхідно вважати безвісно відсутнім, до оголошення померлим згідно рішення суду, у відповідності до ч. 3 ст. 46 Цивільного кодексу України»./а.с.13-18/
Відповідно до копії Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2025-78-4580, відомості про особу, що міститься в Інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.19/
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5; встановлено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до вимог ч.1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до ч.3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
У статті 306 Цивільного процесуального кодексу України зокрема визначено обов'язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази.
Статтею 47 ЦК України встановлено правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, зокрема: 1. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. 2. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року, у справі 755/11021/22, зробила висновок, що частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Аналізуючи наведені норми права, суд вважає, що підставою для оголошення фізичної особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. Отже, оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями ч.3 ст.82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.
В постанові Великові Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 зроблений висновок щодо застосування норм права, згідно з яким з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376, датою початку бойових дій в селі Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області, яке входить до Званівської сільської територіальної громади є 24.02.2022, та дата завершення бойових дій є 06.08.2024.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місце перебування, місця поховання чи місце знаходження останків такої особи.
Заявник просить оголосити померлим ОСОБА_4 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі №490/6057/19-ц, в якому йдеться мова про те, встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
З урахуванням приписів статті 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у вказаному районі воєнних (бойових) дій чоловіка заявника ОСОБА_4 та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_4 загиблим (померлим) від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі населеного пункту села Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області.
Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі під час виконання бойового завдання, під час виконання якого ОСОБА_4 зник безвісті, що підтверджується належними та допустимими доказами, наведеними вище.
Таким чином, докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту села Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи достатньо стверджується той факт, що військовослужбовець ОСОБА_4 загинув, заява є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для її задоволення.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Як передбачено частиною 2 статті 308 ЦПК України, після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 43, 46-47, 49 ЦК України, ст. ст. 4, 12,13, 19, 23, 28, 48, 76-81, 95, 128, 258, 259, 263-265,293,294,315-319,354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Костянтинівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим.
Датою смерті громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Костянтинівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , а місцем смерті вважати село Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області.
Вважати, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , настала ІНФОРМАЦІЯ_6 поблизу населеного пункту Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області, під час захисту Батьківщини, безпосередньої участі у бойових діях та здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в складі військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко
Присяжні: В.О. Мотовиловець
Л.Е. Семенець