Справа № 286/1971/25
02 грудня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
із секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором , -
Позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №103128837 від 15.08.2021 в сумі 44 325 грн. 00 коп., з них: 5000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 38 375 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 950 грн.00 коп. заборгованості за комісіями, та договором №3687350 від 13.08.2021 у розмірі 118 400 грн. 00 коп., з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 100 550 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги та 2 850 грн. 00 коп. заборгованості за комісіями, що в загальній сумі становить 162 725 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн., мотивуючи тим, що 15.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №103128837. Відповідно до умов договору загальний розмір кредиту становить 5 000 грн. 00 коп.; проценти за користування кредитом - 1875 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процетна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
13.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3687350. Згідно умов договору загальний розмір кредиту становить 15 000 грн. 00 коп.; проценти за користування кредитом - 9000 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 2 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процетна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
30.11.2021 було укладено договір №30-11-65, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №103128837.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №103128837.
29.11.2021 було укладено договір №29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №3687350.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №3687350.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальні розміри заборгованостей за кредитними договорами становлять вищевказані суми.
Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.
Таким чином, попередня сума судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 3028 грн. 00 коп., яка вираховується, виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 25 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на думку позивача, між ТОВ «Мілоан» та нею - ОСОБА_1 було укладено кредитні договори №103128837 від 15.08.2021 та №3687350 від 13.08.2021. На підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копії вказаних договорів. Однак, вказані договори не містять підписів сторін. Разом з тим, доказів укладення таких договорів, які за формою відповідають вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано. Отже, позивачем не надано доказів того, що наявні в матеріалах справи копії договорів створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та, що вони підписувалися електронними цифровими підписами уповноваженими на те особами, які є обов'язковими реквізитами електронного документу. Тому, наявні у матеріалах справи копії договорів не вважаються електронними документами.
Щодо нібито отримання нею коштів в кредит зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу, який би свідчив про отримання нею коштів.
Щодо відступлення права вимоги звертає увагу, що подані позивачем копії договорів факторингу не містять будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідача, як то прізвища, ім'я та по батькові, номера кредитного договору та інших даних.
Надані позивачем витяги не містять підписів сторін, що уклали договори факторингу, а містять лише підпис представника ТОВ «Коллект Центр», що свідчить про те, що витяг виготовлено позивачем самостійно і, що позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інфоомацію на власний розсуд.
Щодо стягнення заборгованості у сумі 162 725 грн. 00 коп. звертає увагу суду, що відповідно до нібито укладеного кредитного договору від 15.08.2021 №103128837, термін надання кредиту становить 18 днів, а загальна вартість - 7825 грн. 00 коп.. В той же час, позивач просить стягнути з відповідача 44 325 грн. 00 коп.. Щодо кредитного договору від 13.08.2021 №3687350, термін надання кредиту становить 19 днів, а загальна вартість - 26 850 грн. 00 коп.. Однак, стягненню підлягає заборгованість в сумі 118 400 грн. 00 коп..
Щодо витрат позивача на правову допомогу вважає, що витрати, які поніс позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому остання просить позовні вимоги задовольнити, мотивуючи тим, що між первісними кредиторами та відповідачем було укладено вищевказані електронні кредитні договори, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Щодо доказів отримання коштів зазначає, що ТОВ «Мілоан» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Елаєнс» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом ТОВ ФК «Елаєнс», відповідно до якого 13.08.2021 було перераховано грошові кошти у розмірі 15 000 грн. 00 коп. та 15.08.2021 - 5 000 грн. 00 коп. на картку № НОМЕР_1 .
Звертає особливу увагу, що відповідач тривалий час частково погашала заборгованість, що свідчить про визнання факту укладення договору, отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування.
Щодо відступлення прав вимоги вказує, що матеріали справи містять докази сплати грошових коштів клієнтом фактору до договорів факторингу, а також актів приймання-передачі реєстрів боржників та самих реєстрів боржників, де під номерами 26791 та 16534 зазначена відповідач, а також витяги з даних реєстрів, складені для зручності сприйняття інформації та пошуку боржника в реєстрі.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача вказує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Не заслуговують на увагу посилання відповідача на досвід адвоката та обсяг складеного документу, оскільки сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати у відсутність їх представника. Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 02.12.2025 в задоволенні заяви представника ТОВ «Коллект Центр» - Німченко А. Р. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, було відмовлено. Відповідач про причини неявки не повідомила, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.
Суд, врахувавши доводи сторін, наведені в їх письмових заявах по суті справи, та дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу також врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 13.08.2021 на сайті miloan.ua ОСОБА_1 , тобто відповідачем, було створено анкету-заяву на кредит №3687350, відповідно до умов якої сума кредиту становить 15 000 грн. 00 коп.; строк кредиту - 30 днів, з 13.08.2021. Дата поверненя куредиту 12.09.2021. Сума до повернення: 26 850 грн. 00 коп.. Комісія за надання кредиту - 2850 грн. 00 коп.. Нараховується одноразово за ставкою 19% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом - 9000 грн., нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. По вказаній заявці було погоджено рішення на видачу кредиту (а. с. 24).
Цього ж жня, 13.08.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №3687350 (індивідуальна частина) (а. с. 18-22).
Відповідно ч. 1 договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000 грн.; кредит надається строком на 30 днів з 13.08.2021 (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 12.09.2021; комісія за надання кредиту - 2850 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом - 9000 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6).
Пунктом 2.2.3. договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
В п.2.3.1 вказано, що продовження (пролонгація) вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Згідно п. 7.1. договору визначено, що цей Договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.
Пунктом 10 договору визначено реквізити сторін.
13.08.2021 ОСОБА_1 було підписано електронним підписом і паспорт споживчого кредиту №3687350, який є Додатком №2 до договору про споживчий кредит №3687350 від 13.08.2021, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі №3687350 від 13.08.2021 (а. с. 23).
Копія довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №3687350 від 13.08.2021 ідентифікована товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - S82302; дата відправки ідентифікатора позичальнику 13.08.2021; номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +380961943272 (а. с. 44).
Копія довідки ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 13.08.2021 підтверджує факт перерахування ТОВ «Мілоан» через платіжний сервіс FONDY на рахунок (номер картки) № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 15 000 грн. 00 крп.. Призначення платежу: кошти згідно договору №3687350. Банк картки отримувача - Ощадбанк (а. с. 44+(зворот)).
15.08.2021 на сайті tengo.ua ОСОБА_1 було створено анкету-заяву на кредит №103128837, згідно якої сума кредиту становить 5 000 грн. 00 коп.; строк кредиту - 15 днів з 15.08.2021. Дата поверненя куредиту 30.08.2021. Сума до повернення: 7825 грн. 00 коп.. Комісія за надання кредиту - 950 грн. 00 коп.. Нараховується одноразово за ставкою 19% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом - 1875 грн., нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. По вказаній заявці було прийнято рішення на видачу кредиту (а. с. 36).
Також, 15.08.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №103128837 (індивідуальна частина) (а. с. 30-34).
Відповідно ч. 1 договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн.; кредит надається строком на 15 днів з 15.08.2021 (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 30.08.2021; комісія за надання кредиту - 950 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом - 1875 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6).
Пунктом 2.2.3. договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
В п.2.3.1 вказано, що продовження (пролонгація) вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Згідно п. 7.1. договору визначено, що цей Договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.
Пунктом 10 договору визначено реквізити сторін.
Цього ж дня, 15.08.2021 ОСОБА_1 було підписано електронним підписом і паспорт споживчого кредиту №103128837, який є Додатком №2 до договору про споживчий кредит №103128837 від 15.08.2021, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вказаному договорі №103128837 від 15.08.2021 (а. с. 35).
Копія довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» свідчить, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №103128837 від 15.08.2021 ідентифікована товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - Z11153; дата відправки ідентифікатора позичальнику 15.08.2021; номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +380961943272 (а. с. 42).
З копії довідки ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 15.08.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» було перераховано через платіжний сервіс FONDY на рахунок (номер картки) № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 5 000 грн. 00 крп.. Призначення платежу: кошти згідно договору №103128837. Банк картки отримувача - Ощадбанк (а. с. 42+(зворот)).
Лист АТ «Ощадбанк» АТ «Державний ощадний банк України» №46/12-11/114983/2025/БТ від 05.09.2025, а також виписка за поточними рахунками клієнта за період з 13.08.2021 по 20.08.2021, надані на виконання ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 22.08.2025, підтверджують, що в установі АТ «Ощадбанк» емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 (номер рахунку отримувача - НОМЕР_3 ). На вказаний рахунок 13.08.2021 та 16.08.2021 були зараховані грошові кошти в сумі 15 000 грн.00 коп. та 5000 грн. 00 коп. відповідно (а. с. 178, 184).
Відтак, посилання відповідача, що наявні у матеріалах справи копії договорів не можуть вважатися електронними документами, суд не може покласти в основу рішення по справі, оскільки без входу відповідача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідного для отримання кредиту, кредитні договори між нею та ТОВ «Мілоан» не були б укладені.
Не можуть бути покладені в основу рішення по справі і твердження відповідача, що позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу, який би свідчив про отримання відповідачем коштів, оскільки виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду №175/35/16-ц від 01.06.2022.
Таким чином, укладення вказаних кредитних договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і укладені нею з ТОВ «Мілоан» правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі. Договори містять всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (факто) було укладено договір факторингу №29-11-102 (а. с.51-53).
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 102 560 106 грн. 92 коп., а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками.
Згідно п. 7.1. договору сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 4 593 071 грн. 73 коп..
Фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.
Копія платіжного доручення №308250005 від 03.12.2021 підтверджує факт сплати ТОВ «Вердикт Капітал» на рахунок клієнта № НОМЕР_4 - ТОВ «Мілоан» 4 593 071 грн. 73 коп.. Призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 (а. с. 53).
Копія акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 свідчить, що клієнт - ТОВ «Мілоан» передав, а фактор - ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 4 700 штук, після чого, з урахуванням умов договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а. с. 53+(зворот).
Копії реєстру боржників до договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 підтверджують, що в реєстрі боржників під №962 значиться ОСОБА_1 , яка є боржником за договором №3687350 від 13.08.2021. Сума заборгованості становить 53 150 грн. 00 коп., з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 35 300 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками та 2 850 грн. 00 коп. заборгованості по комісії (а. с. 56, 107-109).
30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (факто) було укладено договір факторингу №30-11-65 (а. с. 185-186).
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 65 369 380 грн. 75 коп., а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками.
Згідно п. 7.1. договору сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 2 601 567 грн. 70 коп..
Фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.
Копія платіжного доручення №308250004 від 03.12.2021 підтверджує факт сплати ТОВ «Вердикт Капітал» на рахунок клієнта № НОМЕР_4 - ТОВ «Мілоан» 2 601 567 грн. 70 коп.. Призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №230-11-65 від 30.11.2021 (а. с. 187).
З копії акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу №30-11-65 від 30.11.2021 вбачається, що клієнт - ТОВ «Мілоан» передав, а фактор - ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 3 063 штук, після чого, з урахуванням умов договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а. с. 187+(зворот).
Копії реєстру боржників до договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №30-11-35 від 30.11.2021 підтверджують, що в реєстрі боржників під №725 значиться ОСОБА_1 , яка є боржником за договором №103128837 від 15.08.2021. Сума заборгованості становить 22 825 грн. 00 коп., з них: 5 000 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 16 875 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками та 950 грн. 00 коп. заборгованості по комісії (а. с. 57, 188-189).
Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» стало новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем - ОСОБА_1
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) було укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а. с. 64-66).
Згідно п. 2.1. договору за цим договором первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору реєстри боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку визначених цим договором.
Відповідно до п.5.4. договору з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов'язання (відповідно до ст. 625 ЦК України) за договорами позики (кредитними договорами) (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені первісним кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики (кредитних договорів).
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 про те, що на виконання умов вказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 29 141.
Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а. с. 67).
З копії реєстру боржників до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 та витягу з реєстру боржників до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 вбачається, що у реєстрі боржників під №16534 значиться ОСОБА_1 , кредитний договір №3687350, сума заборгованості згідно якого становить 118 400 грн. 00 коп., з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом, 100 550 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими відсотками та 2 850 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими комісіями (а. с. 7, 115-117).
З копій розрахунків заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал», в свою чергу, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №3687350 виведено в сумі 118 400 грн. 00 коп., з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 35 300 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 65 250 грн. 00 коп. нараховані відсотки за кредитним договором та 2 850 грн. 00 коп. заборгованості за комісією (а. с. 47, 49).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а. с. 58-60).
Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно п. 5.1 вказаного договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору реєстри боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку визначених цим договором.
Відповідно до п.5.4. договору з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов'язання (відповідно до ст. 625 ЦК України) за договорами позики (кредитними договорами) (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені первісним кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики (кредитних договорів).
10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 про те, що на виконання умов вказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307.
Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а. с. 60+(зворот)).
Копії реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 підтверджують, що у реєстрі боржників під №26791 значиться ОСОБА_1 , кредитний договір №103128837, сума заборгованості становить 44 325 грн. 00 коп., з них: 5 000 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом, 38 375 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими відсотками та 950 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими комісіями (а. с. 8, 110-112).
Копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» та відомостей про щоденні нарахування та погашення свідчать, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №103128837 виведено в сумі 44 325 грн. 00 коп., з них: 5000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 16 875 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 21 500 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками та 950 грн. 00 коп. заборгованості за комісією (а. с. 43, 48).
Однак, враховуючи, що строк кредитування згідно вказаних кредитних договорів був погоджений сторонами строком на 30 та 15 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а тому розмір відсотків підлягає перерахуванню.
Відтак, розмір відсотків відповідно до умов договору №3687350 від 13.08.2021 становить 22 500 грн. 00 коп. за період з 13.08.2021 по 12.09.2021, виходячи з розрахунку: 15000 грн.00 коп. (тіло кредиту) х 2% (проценти за користування кредитом) х 30 днів (строк позики)=22 500 грн. 00 коп., та відповідно до умов договору №103128837 від 15.08.2021 - 3750 грн. 00 коп. за період з 15.08.2021 по 30.08.2021, виходячи з розрахунку: 5000 грн.00 коп. (тіло кредиту) х 5% (проценти за користування кредитом) х 15 днів (строк позики)=3750 грн. 00 коп..
Вирішуючи вимоги про стягнення заборгованості по комісії, слід врахувати наступне.
Так, у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, яка діяла на час укладання кредитного договору, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 Верховний Суд визначив, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
В даному випадку комісія нараховувалася саме за надання кредиту, відповідно вимоги позову в частині стягнення заборгованості по комісії задоволенню не підлягають.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості по кредитних договорах, суд приходить до висновку про стягнення з неї суми заборгованості за договором про споживчий кредит №368735 від 13.08.2021, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 15 000 грн. 00 коп. та, заборгованості за відсотками в сумі 9000 грн. 00 коп., що в загальній сумі становить 24000 грн. 00 коп., а також за договором про споживчий кредит №103128837 від 15.08.2021, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 1875 грн. 00 коп., що в загальній сумі становить 6 875 грн. 00 коп., та відповідно до висновку про часткове задоволення позову.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу регламентовано у ст.ст. 133-137 ЦПК України.
Частинами 1-2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч.48 постанови від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.
Судом при дослідженні письмових доказів встановлено, що 1 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» - клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги (а.с. 13-14).
Відповідно до п.1.1. вказаного договору клієнт доручає, а адвокатське об'єдання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
01.04.2025 сторони за договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024: ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» підписали заявку на надання юридичної допомоги №493, погодивши надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об'єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної та письмової консультації та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, що в загальній сумі становить 25 000 грн. (а. с. 16).
Витяг з акту №9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 підтверджує, що клієнт - ТОВ «Коллект центр» та Адвокатське об'єдання «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг адвокатським об'єднанням клієнту у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги на загальну суму 25 000 грн. 00 коп. (а. с. 17).
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з позивача за надані відповідачу послуги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд приходить до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 5000 грн. 00 коп..
Поряд з тим, зважаючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно ст. 141 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1421 грн. 00 коп., що складає 28,42% від заявленої суми, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі).
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий бір та витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: судовий збір в сумі (2422,40х28,42%)=688 грн. 44 коп..
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926), яке знаходиться за адресою: вул. Мечнікова, 3, офіс 306 в м. Київ, заборгованість за договором про споживчий кредит №3687350 від 13.08.2021 в сумі 37 500 грн. 00 коп., з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту та 22 500 грн. 00 коп. заборгованості по відсотках, та договором про споживчий кредит №103128837 від 15.08.2021 в сумі 8 750 грн. 00 коп., з них: 5 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту та 3 750 грн. 00 коп. заборгованості по відсотках, судовий збір в сумі 688 грн. 44 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1421 грн. 00 коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повний текст рішення складено 15.12.2025.