Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2194/25
Провадження № 1-кп/935/162/25
Іменем України
11 грудня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12025060000000213 від 08.03.2025 стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч.3 ст.286 КК України
установив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що тяжкість злочину, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, міра покарання, що передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, перебування потерпілого ОСОБА_9 у дружніх стосунках з обвинуваченим, враховуючи, що судовий розгляд лише розпочався і учасники судового провадження судом не допитані, можливість в обвинуваченого ігнорувати виклики до суду, як під час розгляду відводу складу суду, заявленого потерпілим ОСОБА_10 та захисником ОСОБА_6 , подання цивільних позовів про відшкодування завданої шкоди , дають усі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти неправомірний вплив на потерпілих та свідків, незявлятись за викликами у судові засіданні, а тому слід обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання прокурора подано у письмовому вигляді, завчасно вручено стороні захисту, оголошено у судовому засіданні та долучено до матеріалів судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечили проти клопотання прокурора, просять обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання оскільки обвинувачений має стійки соціальні зв'язки, має постійне місце проживання та роботи, має малолітню дитину та дружину, яка потребує спеціального лікування, жодного разу не порушив обов'язків, покладених на нього попередніми ухвалами суду про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання.
Потерпілі у судове засідання не зявились, про дату судового засідання повідомлені завчасно. Від потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 надійшли заяви про проведення судового засідання без їх участі. Причини неявки потерпілого ОСОБА_10 суду не відомі.
Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 поклались на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов такого висновку.
Згідно положень ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, згідно вимог ст. 178 КПК України , крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватись з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000) запобіжні заходи що суттєво обмежують право особи на свободу пересування Суд вважає такими, що є необхідними у демократичному суспільстві за умови, що їхньою метою було попередження злочинів. У своєму рішенні у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (п.36) Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
З урахуванням наведеного, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, міру покарання, що може бути застосована до останнього у разі визнання його винуватим, зокрема, позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, враховуючи, що судовий розгляд триває, учасники судового провадження не допитані, суд дійшов висновку про існування певних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, про які зазначає прокурор.
Разом з тим суд не погоджується з прокурором щодо виду запобіжного заходу, який слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 .
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, в наслідок якого загинуло троє людей молодого віку. Однак, злочин, передбачений ст..286 КК України, визнається таким, що вчинений з необережності: по відношенню до діяння у виді порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особа може ставитись умисно або необережно, а по відношенню до наслідків у виді заподіяння шкоди життю або здоров'ю потерпілого тільки з необережністю.
Суду не надано доказів на підтвердження фактів ухилення обвинуваченого від слідства та суду, а також неправомірного впливу на потерпілих чи свідків.
Кримінальний процесуальний кодекс України не висуває вимог для обов'язкової участі учасників судового провадження при розгляді заяви про відвід, отже, їх неявка не є перешкодою для розгляду питання про відвід судді, а тому неявка обвинуваченого, враховуючи наявність відповідної заяви про розгляд такого питання без його участі, не є підставою для взяття його під варту.
Крім того, як зазначає прокурор, у межах даного кримінального провадження подано цивільні позови про відшкодування завданої шкоди, розмір якої оцінено потерпілими у значних грошових вимірах, а це потребує здатність обвинуваченого відшкодувати таку шкоду, у разі визнання його винуватим, у тому числі шляхом здійснення трудової діяльності та отримання заробітної плати. У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, є директором ТОВ «Компанія Металсервіс», здійснює підприємницьку діяльність.
Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про можливість та доцільність, обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певну пору доби здатен на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Доводи сторони захисту, у тому числі щодо необхідності виїзду обвинуваченого за кордон з метою здійснення підприємницької діяльності (укладання договорів) для забезпечення власної родини (малолітньої дитини, дружини та матері) не можуть бути виключною підставою для обрання найм'якшого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, у тому числі за виключенням п.8 ч.5 ст.194 КПК України, з огляду на обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , наслідками якого є загибель трьох молодих людей, що є справжньою трагедією, особливо для родин потерпілих.
Крім того, умови застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту не перешкоджають і надалі провадити обвинуваченому ОСОБА_4 підприємницьку діяльність у межах України та достатньо вільно пересуватись територією держави, доказів протилежного стороною захисту суду не надано.
Однак, суд не робить передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 , а встановлення, відповідно до критерію «поза розумним сумнівом», вини або невинуватості останнього суд буде вирішувати у нарадчій кімнаті відповідно до вимог ст.368 КПК України.
Відповідно до вимог п.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора .
На підставі зазначеного, керуючись ст.177, 178, 181, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 11 лютого 2026 року, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України:
1) прибувати до Коростишівського районного суду Житомирської області за кожною вимогою;
2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утриматись від спілкування з іншим обвинуваченим ОСОБА_5 , потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 з приводу обставин кримінального правопорушення ;
4) заборонити залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 23 години до 05 години наступного дня.
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків покласти на відповідний орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого: Дарницьке районне управління поліції ГУНП у м.Києві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1