Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/6183/25
Провадження № 2/279/2799/25
16 грудня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/6183/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.01.2014 року. Відповідач є власницею квартири АДРЕСА_2 . Квартира відповідача розташована поверхом вище над квартирою позивача.
15.08.2023 року з вини відповідача відбулося затоплення квартири позивача.
Факт залиття квартири АДРЕСА_3 підтверджується актом про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22.08.2023 року, затвердженого начальником КВЖРЕП №2.
Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22.08.2023 року, є халатне відношення власника квартири АДРЕСА_4 до сантехнічних приладів.
Внаслідок затоплення квартири з вини відповідача позивачу було завдано майнової шкоди.
Для визначення розміру майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, позивач звернувся до сертифікованого оцінювача, яким було проведено роботу з визначення вартості збитків від пошкодження, які заподіяні в житловій квартирі, за результатами якої було надано довідку сертифікованого оцінювача ОСОБА_4 якою визначено вартість збитку станом на 22.09.2023 року в сумі 22000 грн.
Вказує, що даний розрахунок був зроблений за цінами, які були актуальні на вересень 2023 року. Реальна сума збитку на сьогоднішній день обчислюється з урахуванням інфляції з вересня 2023 року по серпень 2025 року, використовуючи щомісячні індекси споживчих цін.
Загальний коефіцієнт інфляції становить за період з вересня 2023 по серпень 2025 року становить 1,1958.
Враховуючи наведене, сума у 22000 грн. у вересні 2023 року еквівалентна сумі 26307,60 грн. у серпні 2025 року з урахуванням інфляції.
Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 26307,60 грн. гривень заподіяної матеріальної шкоди, внаслідок залиття квартири. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн. сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.10.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов відповідач не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення/досилання з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. У силу п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, оскільки повістки направлялися судом за зареєстрованою в установленому законом порядку адресою місця проживання.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір про відшкодування шкоди, завданої в результаті пошкодження майна, який регулюється положеннями ст.22,23,1166,1167 ЦК України.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6 .
Квартира відповідача розташована поверхом вище над квартирою позивача.
Згідно з актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22.08.2023 року, складеного комісією КВЖРЕП №2 та затвердженого начальником КВЖРЕП №2 Ананченко П.П., слідує, що 15.08.2023 року в квартирі АДРЕСА_1 , сталося затікання води по стелі та стінах з вищерозташованої квартири АДРЕСА_4 , в результаті чого у квартирі АДРЕСА_7 із-за затоплення пошкодженні стеля та стіни зі шпалерами, а саме:
- Коридор: стеля - 1,5 м2; стіни (шпалери) - 2,5 м2;
- Кухня : стеля - 2,0 м2; стіни - 2,0 м2 та відкос вікна - 1,0 м2;
- Кімната: стеля - 2,0 м2; стіни (шпалери) - 1,0 м2;
Причиною залиття зазначено халатне відношення власника квартири АДРЕСА_4 до сантехприладів.
З довідки оцінювача - ФОП ОСОБА_5 слідує, що вартість пошкоджень майна від попадання вологи в житловій квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , станом на 22.09.2023 року складає 22000 гривень.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана норма закону регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина.
З п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" слідує, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу у деліктних правовідносинах діє презумпція заподіювана шкоди, згідно з якою вина відповідача презюмується, якщо він не доведе відсутності своєї вини.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавана шкоди, тобто відповідача по справі. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує.
Положеннями ч. 2 ст. 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що власник зобов'язаний власним коштом ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.
Відповідно до ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Положеннями ст.177 ЖК України встановлено, що громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
Власник житлового приміщення несе відповідальність за належне використання та утримання обладнання (санітарно-технічного, інженерного) та самого житла, відповідно до законодавства України та правил користування житловим будинком, зобов'язаний забезпечувати їхню схоронність, своєчасний ремонт та не допускати дій, що порушують умови проживання інших або шкодять майну.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач довів належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди внаслідок залиття його квартири, довів причинно-наслідковий зв'язок та розмір завданих збитків.
Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача та розмір збитків, спричинених залиттям квартири.
Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Індексація матеріальної шкоди від залиття квартири відбувається через перерахунок збитків з урахуванням інфляції та реальної вартості відновлювальних робіт на момент розгляду справи чи виконання ремонту, що підтверджується експертизою та документами (чеками, кошторисами тощо).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди в повному обсязі.
Згідно зі ч. 1,2, ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до приписів ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано ордер на надання правничої допомоги, акт наданих послуг №08/10-2025 від 08.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Однак, договір про надання правничої допомоги в матеріалах справи відсутній, документи, що підтверджують оплату (квитанції, чеки) позивачем до суду не надані.
Враховуючи викладене, без дослідження договору суд позбавлений можливості встановити істотні умови надання послуг з професійної правничої допомоги, складу, обсягу, порядку та умов їх оплати, факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу та їх реальний розмір, а тому в стягненні таких витрат слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 26307,60 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 1211,20 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору, а всього: 27518 (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімнадцять) гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ