11 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5622/25
Провадження № 22-ц/820/2480/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Плінська І.П.,
за участю апелянта ОСОБА_1 та його представника адвоката Іваницького А.М., представника товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» адвоката Кеню Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 року (суддя Стефанишин С.Л.) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності на квартиру, усунення перешкод у користуванні та володінні нерухомим майном шляхом зобов'язання передати квартиру та стягнення моральної шкоди,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» (далі ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок»), третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В. (далі приватний нотаріус Пономарьова Д.В.), про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності на квартиру, усунення перешкод у користуванні та володінні нерухомим майном, стягнення моральної шкоди.
ОСОБА_1 зазначив, що 15 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ «КБ «Надра», банк) та позивачем укладено кредитний договір №15/02/2008-840-К/1240, за умовами якого банк надав йому кредит у розмірі 106810 доларів США строком до 14 лютого 2028 року під 12,89% річних.
В забезпечення виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів позивач за договором іпотеки від 15 лютого 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. (зареєстровано в реєстрі за №551), передав ПАТ «КБ «Надра» в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 97,3 кв.м (далі квартира).
Згідно з договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N217215_ПВ від 30 квітня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. (зареєстровано в реєстрі за №2891), ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» за плату всі права та обов'язки кредитора за вказаними кредитним та іпотечним договорами.
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 61690983 від 18 листопада 2021 року приватним нотаріусом Пономарьовою Д.В. звернуто стягнення на квартиру як предмет іпотеки у позасудовому порядку. Зокрема, за договором купівлі-продажу нерухомого майна в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», посвідченим приватним нотаріусом Пономарьовою Д.В. (зареєстровано в реєстрі за №2967), ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» продало квартиру ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок».
Указане рішення приватного нотаріуса Пономарьової Д.В. не відповідає нормам матеріального права, що надає правомочність суду для його скасування.
Так, відповідно до статті 35 Закону «Про іпотеку» ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не надіслало позивачу письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, а згідно з висновком експерта підпис від імені позивача в розписці про одержання такого повідомлення є підробленим. Відтак іпотекодержателем була порушена процедура звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, суб'єкт оціночної діяльності здійснив оцінку квартири без її фактичного огляду та без дотримання положень (національних стандартів) оцінки майна. Оскільки визначення ціни договору купівлі-продажу здійснено з недотриманням вимог законодавства, то цей договір не відповідає вимогам статі 38 Закону України «Про іпотеку».
Також на час звернення стягнення на квартиру діти позивача мали право на користування цим житлом, однак договір купівлі-продажу квартири був укладений відповідачами без згоди органу опіки та піклування. Водночас ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» не повідомили позивача про наміри купівлі-продажу квартири.
Оскільки квартира вибула з володіння позивача поза його волею, то за негаторним позовом вона має бути повернута, а право власності ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» на квартиру припинене.
Внаслідок протиправних дій позивачу завдано моральну шкоду, зокрема, він зазнав душевних страждань, відчував спустошеність і пригніченість. У зв'язку з втратою квартири позивач був позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. Враховуючи характер і тривалість душевних страждань, розмір завданої позивачу моральної шкоди склав 100000 грн.
За таких обставин із урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с.1-4 т.3) ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2509987168040), укладеного між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. 18.11.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №2967 (номер відомостей про речове право:№45133969 від 18.11.2021 року);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 61690983 від 18 листопада 2021 року приватного нотаріуса Пономарьової Д.В., яке стало підставою державної реєстрації за ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» права власності на квартиру;
- усунути перешкоди у користуванні та володінні квартирою шляхом зобов'язання ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» в особі його уповноважених осіб передати йому квартиру;
- стягнути з ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і ТОВ «Нерухомість Закон та Порядок» на свою користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» набуло право власності на квартиру у встановленому законом порядку відповідно до процедури, встановленої Законом України «Про іпотеку», а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Додатковим рішенням від 15 жовтня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення суду скасувати ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не надсилало йому вимог про погашення заборгованості з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, тому товариство не може вважатися таким, що набуло право відчужувати предмет іпотеки у зв'язку з порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Наявні у справі докази надіслання такої вимоги є неналежними та спростуваються доказами, які надавалися позивачем. Однак суд першої інстанції таким доказам оцінки не надав.
Зазначає, що при відчужені квартири її ціна не узгоджувалася, оцінювач безпосередньо не оглядав об'єкт оцінки та визначив вартість квартири виключно на основі інформації, наданої замовником.
Крім того вважає, що відчуження спірної квартири порушує права та законні інтереси його дітей, які мають право користування квартирою. Служба у справах дітей дозвіл на продаж квартири не надавала. Договір купівлі-продажу суперечить правам та інтересам його дітей ОСОБА_2 2005 року народження та ОСОБА_3 2012 року народження, що звужує обсяг існуючих їх майнових прав, порушує охоронювані законом інтереси дітей, порушує гарантії збереження права на житло, адже іншого житла у його дітей немає.
Вважає, що іпотекодержатель був зобов'язаний надіслати письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору кожному іпотекодавцю, а також особам які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки про свій намір укласти такий договір, а саме позивачу та надати нотаріусу письмові копії таких вимог й копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю іпотекодавцю та боржнику.
Зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення безпідставно відмовлено у призначені почеркознавчої експертизи, яка на думку апелянта мала місце бути, оскільки надала б відповіді на підтвердження або спростування обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи.
ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якій вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. При цьому зазначає, що договір купівлі-продажу від 18.11.2021 року не суперечить ні вимогам чинного законодавства, ні умовам договору іпотеки, укладеного та підписаного сторонами 15.02.2008 року. Вважає, що при ухвалені рішення суду судом першої інстанції дотримано норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апелянт та його представник адвокат Іваницький А.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Представник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» адвокат Кеню Д.В. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Інші учасники по справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди, тому апеляційним судом у зазначеній частині рішення суду не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 15 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», яке в подальшому змінило назву на ПАТ КБ «Надра», укладено кредитний договір, відповідно до умов якого йому надано у кредит грошові кошти у сумі 106 810 доларів США строком до 14 лютого 2028 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,89 % річних з метою проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 15 лютого 2008 року № 7 щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Окрім того, 15.02.2008 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Пунктом 5.1. цього договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання іпотекодавцем. Пунктом 5.3. цього договору передбачено, що звернення на предмет іпотеки відбувається на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі в порядку ст. 38 цього Закону.
15 лютого 2008 року нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_4 дружиною позивача, дано згоду на передачу в іпотеку її чоловіком ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .
У спірній квартирі були зареєстровані позивач ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_4 , та діти ОСОБА_5 2005 року народження та ОСОБА_6 2012 року народження з 03.11.2015 року.
30 квітня 2020 року ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» уклали договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким банк відступає новому кредитору належні йому, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів гарантів, зазначених в Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників.
У Додатку № 1 до цього договору під № 382 боржником зазначений ОСОБА_1 .
28 вересня 2021 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимогу про усунення порушень, шляхом погашення заборгованості та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку у разі непогашення заборгованості (а. с. 57-60 т.2).
18 листопада 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» за договором купівлі-продажу нерухомого майна відчужило ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» квартиру АДРЕСА_1 .
Зазначені обставини встановлені рішеннями суду у цивільній справі №686/27912/23, та цивільній справі №686/224/24, які набрали законної сили, в силу частини 5 статті 82 ЦПК.України, не доказуються при розгляді справи, що переглядається апеляційним судом.
Звертаючись до суду з цим позовом, підставою своїх вимог ОСОБА_1 зазначив недобросовісність відповідачів ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», та порушення ними загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, вказував, що відповідачами не додержано в момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 ЦК України, що відповідно до вимог статті 215 ЦК України є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, належного йому.
За приписами частини першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин ЦК України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому, оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.
Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки, в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Положеннями частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до частин першої-другої статті 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши, що у ОСОБА_1 була наявна кредитна заборгованість, чого він не оспорював, умовами іпотечного договору було передбачено іпотечне застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем, який направив іпотекодавцю вимогу про виконання вимог у встановленому Законом України «Про іпотеку» порядку, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні його позову, як безпідставному.
Твердження апелянта про те, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не надсилало йому будь-яких вимог про погашення заборгованості з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, є безпідставними та спростовуються встановленими судами обставинами та наявними у справі доказами. Зокрема, у справі міститься рекомендоване повідомлення про направлення та вручення 28 вересня 2021 ОСОБА_1 поштового відправлення - вимоги про усунення порушень від 24 вересня 2021 року, в якій товариство повідомило про набуття ним права вимоги за кредитним договором, наявність заборгованості позичальника та необхідність погашення заборгованості протягом тридцяти днів з моменту отримання вимоги, а також попередило про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, у разі не усунення заборгованості (а.с. 57-60 т.2).
Доводи ОСОБА_1 про те що в рекомендованому повідомлені про вручення 28 вересня 2021 стоїть не його підпис підлягають відхиленню, оскільки відповідно до статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Згідно з пунктом 99 Правил № 207 рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Оформлення цих поштових операцій визначено пунктом 105 Правил № 207. Одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в Книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Відповідно до пункту 106 Правил № 207 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Із наведених норм чинного законодавства можливо дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача.
Як вбачається із матеріалів справи, рекомендоване повідомлення про направлення та вручення 28 вересня 2021 ОСОБА_1 поштового відправлення - вимоги про усунення порушень від 24 вересня 2021 року, в якій товариство повідомило про набуття ним права вимоги за кредитним договором, наявність заборгованості позичальника та необхідність погашення заборгованості протягом тридцяти днів з моменту отримання вимоги, а також попередило про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, у разі не усунення заборгованості отримав 28 вересня 2021 року що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0590003755969.
Правила № 270, які передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень та за змістом яких перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв'язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку.
Добросовісне виконання працівниками оператора поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов'язків, у цьому випадку, презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.
З огляду на зазначене, висновок експерта від №60 від 22.08.2024 року за яким підпис від імені ОСОБА_7 , зображення якого міститься в графі «Розписка про одержання» у фотокопії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 28.09.2021 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою не є належним та допустимим доказом протилежного.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які є аналогічними з доводами його позовної заяви, про те, що договір купівлі-продажу квартири був укладений відповідачами без згоди органу опіки та піклування, оскільки він не впливає на висновки суду. Більше того, ОСОБА_1 не звертався в межах цієї справи з позовними вимогами в інтересах дітей, будь-яких вимог, які б стосувалися безпосередньо дітей: виселення чи зняття з реєстрації місця проживання у межах цієї справи заявлено не було.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 504/294/14-ц (провадження № 6-2940ц15), яка була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, - звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним. При укладені договору іпотеки права неповнолітніх дітей порушені не були, вони не були власниками та не користувалися нерухомим майном, яке передавалося в іпотеку, як вбачається із матеріалів справи неповнолітні діти були зареєстровані у спірній квартирі тільки в 2015 році.
Доводи апелянта, що неякісний звіт про оцінку майна, вартість майна в якому занижена, не є підставою для визнання недійсним правочину, оскільки невідповідність реальної вартості реалізованого майна вартості його відчуження не є підставою недійсності вказаного правочину, бо за змістом частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу неналежне повідомлення іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки про намір укладення договору купівлі-продажу, оскільки правовим наслідком невиконання передбаченого статтею 38 Закону України «Про іпотеку» обов'язку іпотекодержателя повідомити іпотекодавців про намір відчужити предмет іпотеки визначено відшкодування іпотекодержателем збитків.
Посилання заявника на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішеня, оскільки викладені в них висновки, за встановлених саме у цій справі обставин, не суперечать таким постановам.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк