Справа №521/3986/24
Номер провадження 3/521/176/25
30 жовтня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Непоради О.М.,
за участю секретаря - Дорич А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці ДМС України, за протоколом складеним відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 12.01.2016 виданий 1201, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,
про порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 470 МК України,
за участю сторін провадження:
представника Одеської митниці - Євдокимова Д.А.,
адвоката, особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
26.12.2023 року о 16 год. 50 хв. у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» п/п «Орлівка» м/п «Орлівка» Одеської митниці, заїхав пасажирський автобус реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 , VIN : НОМЕР_4 в якому як пасажир слідував громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час здійснення митного контролю в результаті спрацювання орієнтування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками встановлено, що відповідно до інформації з розділу АСМО ПІК «Автотранспорті засоби» «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби України гр. України ОСОБА_1 , 15.07.2018 року ввіз на митну територію України транспортний засіб, а саме, легковий автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO», номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_6 , в режимі «транзит».
Згідно ст. 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно із ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України.
Відповідно до ст.95 МК України, до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної сили.
У статті 192 МК України зазначені заходи, що вживаються у разі аварії чи дії обставин непереборної сили під час перевезення товарів. Зокрема, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.
При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Порядок визначення особливостей виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачений Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі - Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 02.10.2012 року за N 1669/21981 (далі - Порядок).
У розділі VIII даного Порядку надано визначення аварії та обставин непереборної сили. Так, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Пунктом 3 розділу VIII зазначеного Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили (пункт 5 розділу VIII Порядку).
В своєму поясненні гр. України ОСОБА_1 , вказав що 15.07.2018 року через митний пост "Ягодин", Волинська митниця, ввіз на митну територію України в митному режимі «транзит», легковий автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO», номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_6 . На даний час вищевказаний транспортний засіб знаходиться в районі бойових дій Донецької області, м. Краматорськ та станом на 23.12.2023 року з митної території України не вивезений.
До митних органів з продовженням терміну транзиту не звертався. Згідно з інтернет-ресурсом (mobile.de) вартість подібного транспортного засобу становить 2500 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 23.12.2023р. складає 103402 грн.75 коп. (сто три тисячі чотириста дві гривні сімдесят п'ять копійок).
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: легковий автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO», номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_6 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП за ознаками правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Адвокат Ткаченко А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.6 ст.470 МК України за малозначністю відповідно до ст.22 КУпАП. Крім того, зазначила, що відповідно до ст.38 КУпАП закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, на підставі ст.247 КУпАП провадження у справі можливо закрити.
Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.470 МК України.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи думки сторін, суд приходить до наступних висновків.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння, як конкретне адміністративне правопорушення.
Частиною 6 ст.470 МК України передбачена відповідальність перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягне за собою адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Згідно із ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 1 частини 1 статті 95 МК України встановлено, що строк транзитного переміщення для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
Слід зазначити, що станом на 05.04.2018 року (на момент ввезення транспортного засобу) диспозицією ст.470 МК України була передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів
Вказана стаття МК України складалась з трьох частин, санкція яких не передбачала такого виду стягнення, зокрема як конфіскацію транспортних засобів.
Законом України № 2612-VIII від 08.11.2018 внесено зміни до ст.470 МК України, яка наразі містить 6 частин.
Відповідно до Закону України №2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція ч. 6 ст. 470 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року.
Згідно диспозиції ч.6 ст. 470 МК України встановлена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
За приписами ст.3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України. У разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.
Норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів.
Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Конституційний Суд України у рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів вказує, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
15.07.2018 року ОСОБА_1 під час тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України у митному режимі транзит, був попереджений та усвідомлював, що до нього, у разі невиконання обов'язків із вивезення транспортного засобу, може бути застосований саме той вид та розмір відповідальності, який був передбачений діючою на момент ввезення автомобіля редакцією ст.470 МК України.
Тобто, на час виявлення (26.12.2023 року) митними органами порушення терміну транзитного переміщення ОСОБА_1 автомобіля марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO», номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_6 , мав місце закінчений склад вчинення ним порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.470 МК України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог МК України та КУпАП суд не наділений повноваженнями змінювати кваліфікацію дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Строк тимчасового ввезення, у митному режимі транзит, легкового автомобіля марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO», номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_6 , сплив 25.07.2018 року.
У відповідності до положень ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Суд звертає увагу, що особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 за №657 (далі-Порядок).
Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення. При цьому, главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та частиною першою передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення.
Так, пунктом 5 глави 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС.
До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про:
- поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення;
- засоби, застосовані для ідентифікації товарів;
- дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення;
- дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.;
- продовження строку тимчасового ввезення;
- строк, установлений митним органом для реекспорту;
- передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення;
- проведення митного огляду;
- складення протоколу про порушення митних правил;
- накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил;
- завершення режиму тимчасового ввезення;
- припинення режиму тимчасового ввезення.
Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.
Пункт 4 глави 5 Розділу ІІ Порядку передбачає, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених ст.336 Кодексу. Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень ст. 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.
Частиною 1 ст.320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Відповідно до ч.4 ст.337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Більш того, глава 77 МК України регулює взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами підприємницької діяльності.
Так, за ч.1 ст.558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що положеннями ч.5 ст.558 МК України передбачено обов'язок митних органів надавати Державній прикордонній службі України доручення щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
Так, ч.7 ст.558 МК України передбачено, що з метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов'язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:
-транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;
-транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.
Суд враховує, що інформація щодо не вивезення транспортного засобу ОСОБА_1 у встановлені строки містилась у програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДМСУ, а тому була відомою митному органу станом на 25.07.2018 рік (дата закінчення строку транзитного переміщення), однак протокол щодо нього за порушення митних правил в редакції закону, яка діяла на той час та яка передбачала більш м'яке стягнення за вчинені ним дії, складений не був.
Матеріали справи не містять доказів того, що Державна митна служба України станом на 25.07.2018 вживала заходи на виконання положень ч.ч.5,7 ст.558 МК України щодо своєчасного виявлення порушення митних правил ОСОБА_1 щодо тимчасово ввезеного ним транспортного засобу.
Слід зазначити, що самі положення ч.7 ст.558 МК України передбачають автоматизований контроль за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством.
Однак, митними органами таких дій щодо ОСОБА_1 вчинено не було, а протокол про порушення митних правил №2157/50000/23 відносно останнього складено лише 26.12.2023 року, тобто через більше ніж 5 років з моменту порушення строку транзитного переміщення автомобіля марки марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO», номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_6 , що на переконання суду вказує на порушення строків накладення адміністративного стягнення.
Крім того, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України.
Враховуючи основоположний принцип правової визначеності, суд зазначає, що строки притягнення особи до відповідальності, в тому числі за порушення митних правил, не можуть бути безмежними та залежати лише від моменту виявлення правопорушення митними органами.
З огляду на викладене, суд вважає, що на час отримання судом матеріалів справи (18.03.2024 року) відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України закінчився шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.1 ст.467 МК України.
Враховуючи, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.1 ст.467 МК України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.7ч.1ст.247 КУпАП.
Аналогічну позицію щодо строків накладення адміністративного стягнення викладено у постанові Одеського апеляційного суду від 29.04.2024 року, справа 521/1200/24.
Для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Враховуючи, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.1 ст.467 МК України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.7ч.1ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 467, 527-529 Митного кодексу України, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України.
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.470 Митного кодексу України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.М. Непорада