Справа № 507/2548/25
Провадження № 1-кп/507/105/2025
"16" грудня 2025 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Одеської області заяву (клопотання) потерпілої ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлене в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження № 42024162360000005 від 26.04.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
10.12.2025 року до Любашівського районного суду Одеської області з Любашівської окружної прокуратури Одеської області надійшов вищевказаний обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, згідно якого:
26.03.2024 близько 20 години 38 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2110» р.н. НОМЕР_1 , зі швидкістю 90-100 км/год, здійснював рух по проїзній частині автодороги О-162132 сполученням Саврань-Бакша-Заплази-Любашівка, в напрямку селище Любашівка, де організовано двосторонній рух- по одній смузі в обох напрямках, які розділені дорожньою розміткою.
Здійснюючи рух по вказаній автодорозі у правій смузі для руху, у темну пору доби, неподалік опори ліній електропередач №75, водій ОСОБА_6 діючи у порушення вимог п.2.3(б), п.10.1, п. 11.3, п.12.6(ґ), п. 12.9(б) «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із внесеними змінами, відповідно до яких:
п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п.11.3. «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі, для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»;
п. 12.6 «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51 дозволяється рух зі швидкістю:
ґ)іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.»;
п. 12.9. «Водієві забороняється:
б)перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил», уважним не був, невірно оцінив дорожню обстановку, внаслідок чого не відреагував на її зміну у вигляді автомобіля марки «TOYOTA RAV-4» р.н. НОМЕР_2 , що рухався по зустрічній смузі руху, не врахував завантаженість та стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення, маючи об'єктивну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, не утримався від небезпечного маневрування, не вжив заходів, що виключають подальший розвиток аварійної ситуації, а навпаки, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, не зменшив швидкість руху свого автомобіля аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, здійснив маневр об'їзду з виїздом на зустрічну смугу руху, в результаті чого відбулось зіткнення передньої правої частини керованого ОСОБА_6 автомобіля марки «ВАЗ-2110» р.н НОМЕР_3 з передньою правою частиною автомобіля марки «TOYOTA RAV- 4» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля «ВАЗ-2110» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно- мозкової травми у формі струсу головного мозку, саден лобної ділянки та підборіддя, забої м'яких тканин в ділянці правого колінного суглобу, забоїв м'яких тканин та закритого перелому зовнішньої кісточки в ділянці правого гомілково-ступневого суглобу. Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень автомобільної травми, які за критерієм тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день, згідно п.п.2.2.2 та 4.6«Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від17.01.1995 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Допущені водієм ОСОБА_6 порушення вимог п.2.3(б), п.10.1, п.11.3, п.12.6(г), п.12.9(б) Правил дорожнього руху України, створювали достатні умови для настання дорожньо-транспортної пригоди, та з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з настанням даної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
16 грудня 2025 року у підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 , заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з її примиренням з обвинуваченим, та просить звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого, стверджуючи, що вони примирилися, обвинувачений повністю відшкодував заподіяні збитки, вона не має до нього претензій матеріального та морального характеру.
Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення даного клопотання.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання потерпілої, просив його задовольнити.
Підтримуючи клопотання потерпілої про звільнення його від кримінальної відповідальності, обвинувачений пояснив, що збитки він відшкодував та примирився з потерпілою.
Прокурор пояснила суду, що не заперечує проти задоволення клопотання потерпілої і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням його з потерпілою, оскільки це передбачено ст.46 КК України, сторони дійшли примирення, обвинувачений скоїв правопорушення, яке за ст.12 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин, крім того, обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, визнає свою вину, потерпіла не має до нього претензій морального та матеріального характеру. Крім того, є обставини, що пом'якшують вину обвинуваченого визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Суд роз'яснив сторонам наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, вони стверджували, що зрозуміли, обвинувачений пояснив, що розуміє наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, пояснив, що визнає свою вину в повному обсязі, та розуміє, що провадження у справі суд може закрити за клопотанням потерпілої, з якою вони примирились.
Розглянувши клопотання, вислухавши учасників судового засідання, суд дійшов висновку, що клопотання потерпілої підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила необережний нетяжкий злочин або кримінальний проступок крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
За нормами ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких, а також вчинене з необережності.
Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення (нетяжкий злочин) вперше, з необережності, потерпіла не має до нього претензій матеріального або морального характеру, примирилася з ним, а обвинувачений визнає в повному обсязі свою вину, примирився з потерпілою, відшкодував всі заподіяні збитки.
Суд переконався в тому, що примирення між сторонами відбулося у добровільному порядку, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, тому, враховуючи викладене, дійшов висновку, що вчинення нетяжкого злочину вперше, з необережності, примирення обвинуваченого з потерпілою, повне відшкодування збитків є обґрунтованою підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати в сумі 11813 грн. 60 коп. за проведення експертиз, належить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 , на користь держави відповідно до ст.ст. 124-126 КПК України.
За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.
Керуючись ст. 12, 46 КК України, ст. 124, ч. 4 ст. 174, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Криве Озеро Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - у зв'язку з примиренням винного з потерпілою на підставі ст. 46 КК України.
Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , внесене до ЄРДР 26 квітня 2024 року, № 42024162360000005 за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 11813 грн. 60 коп.
Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 30 квітня 2024 року на:
- автомобіль «TOYOTA RAV-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1