Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/291/22
Провадження № 1-кп/506/29/25
про закриття кримінального провадження
12.12.2025селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.06.2022 року за №12022166180000191 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорна Красноокнянського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з базовою середньою освітою, не працює, відповідно до ст.89 КК України вважається раніше не судимим,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
за участю сторони обвинувачення
прокурора ОСОБА_4
сторони захисту
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому , що на початку листопада 2021 року, більш точної дати та часу не встановлено, маючи прямий умисел ,направлений на отримання підробленого посвідчення водія ,він познайомився з особою, яка в ході досудового розслідування не встановлена та відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження та яка запропонувала ОСОБА_3 виготовити підроблене посвідчення водія. Для цього, діючи з прямим умислом, направленим на пособництво у виготовленні підробленого посвідчення, з метою його подальшого використання в особистих цілях, ОСОБА_3 узгодив виготовлення водійського посвідчення на своє ім'я та надав свої анкетні дані та фото, які були використані під час виготовлення водійського посвідчення ,яке, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року, повинно видаватися та посвідчуватися в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС ,тобто установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи , яке надає право або звільняє від обов'язків , з метою його подальшого використання в особистих цілях. В подальшому, на початку грудня 2021 року, перебуваючи в с.м.т. Окни Подільського району Одеської області, ОСОБА_3 отримав від невстановленої особи завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, який надає права, а саме - водійське освідчення на право керування транспортними засобами категорії «В С», видане територіальним сервісним центром МВС України №0742, що у Волинській області, м.Ковель, вул.Володимирська, 133, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця Одеської області, НОМЕР_1 від 22.05.2021 року.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, 19 лютого 2022 року приблизно о 06.00 год., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «MAZDA- 322», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул. Європейська в с.м.т. Окни Подільського району Одеської області, був зупинений поліцейськими СРПП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області через порушення Правил дорожнього руху України.
На вимогу поліцейського пред'явити документ, що посвідчує особу та спеціальний статус у частині підтвердження права на керування транспортним засобом, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 22.05.2021 року ТСЦ 0742 на ім'я ОСОБА_3 на право керування транспортними засобами категорії «В С» є підробленим, діючи умисно, надав працівнику поліції вказане посвідчення, яке містить неправдиві відомості ,видаючи його за оригінальне , тобто таким чином використав в якості підтвердження особи та права на керування відповідним транспортним засобом завідомо підроблений офіційний документ, і який надає право керувати транспортним засобами категорії «В С».
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, тобто у пособництві у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, та у використанні завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково.
Ухвалою від 27.07.2023 року провадження було зупинено у зв'язку із перебуванням ОСОБА_3 на військовій службі за призовом ід час мобілізації на особливий період.
09 грудня 2025 року обвинувачений ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про поновлення провадження по справі та закриття кримінального провадження за давністю.
Ухвалою від 09 грудня 2025 року провадження по справі було поновлено.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав своє клопотання і просив його задовольнити та закрити провадження по справі за давністю.
Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами і бажає такого звільнення.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор щодо задоволення клопотання не заперечував, підтвердив, що строки притягнення до кримінальної відповідальності закінчилися, у зв'язку з чим вважав за можливе звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та закрити провадження у справі.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років .
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так , дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України .
Санкція ч.1 ст.358 КК України (станом на час вчинення інкримінованих обвинуваченому дій) передбачала покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Санкція ч.4 ст.358 КК України (станом на час вчинення інкримінованих обвинуваченому дій) передбачала покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, є кримінальними проступками.
Обвинуваченому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень на початку листопада 2021 року та 19 лютого 2022 року.
Отже, строк давності щодо останнього кримінального правопорушення сплинув 19 лютого 2025 року.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Суд враховує правову позицію, викладену Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к, відповідно до якої звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, оскільки строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України, сплинули.
У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Так, об'єкти, на які накладено арешт, визнані речовими доказами, підстав для спецконфіскації немає, цивільний позов по справі не заявлявся.
Так, арештоване майно- посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , визнано речовим докази, а долю речових доказів слід вирішувати відповідно до ст.100 КПК України, приводи і підстави ж для конфіскації майна або спеціальної конфіскації відсутні, майно не є предметом забезпечення позову в цьому кримінальному провадженні, тому суд вважає необхідним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого суді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2022 року.
Долю речового доказу -посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 - слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Що стосується процесуальних витрат, то відповідно до висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 року у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Тому витрати на проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/116-22/4632-ДД у вказаному кримінальному провадженні, вартість якої складає 1372 грн 96 коп, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.12, п.2 ч.1 ст.49 КК України , п.1 ч.2 ст.284, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 , ч.4 ст.358, ч.5 ст.27 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , внесене до ЄРДР 28.06.2022 року за №12022166180000191, закрити.
Зняти арешт , накладений ухвалою слідчого суді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2022 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.
Процесуальні витрати по проведенню судової технічної експертизи документів №СЕ-19/116-22/4632-ДД у сумі 1372 грн 96 коп віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Окнянський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 15 грудня 2025 року о 16.45 год.
Суддя ОСОБА_1