08.12.2025 Справа №607/22399/25 Провадження №2-а/607/819/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Новосад С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП №7/263 від 03 жовтня 2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в його користь сплачений судовий збір. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 30 вересня 2025 року у ранішню пору доби він прямував у Тернопільську обласну комунальну клінічну психоневрологічну лікарню для проходження планового флюорографічного огляду. На шляху до лікарні він був зупинений працівниками поліції та йому було запропоновано пройти з ними в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Ввечері, 02 жовтня 2025 року він залишив приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у АДРЕСА_1 , і йому було вручено повістку про необхідність прибуття на 09:00 год. 11 жовтня 2025 року для подальшого направлення у військову частину. Однак, прибувши о 09:00 год. 11 жовтня 2025 року у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 його повідомили, що він може повертатися додому, про час наступного явки повідомлять за потребою. У період до 02 жовтня 2025 року він не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не притягався за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за неприбуття 08 серпня 2025 року за повісткою № 1129 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також, 01 жовтня 2025 року, близько 11 год. 40 хв. він не доставлявся екіпажем національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 що за адресою: АДРЕСА_2 . При розгляді адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП позивач присутній не був, протоколу про адміністративне правопорушення не отримував, йому не роз'яснювалися права передбачені ст. 268 КУпАП, чим було порушено його право на захист. За обставин описаних у оскаржуваній постанові він насправді знаходився з 30 вересня 2025 року до вечора 02 жовтня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у АДРЕСА_1 .
Вважає постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 7/263 від 03 жовтня 2025 року такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства України та є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання. Відзиву на позов відповідач не подав.
Представники третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, в судове засідання не прибули, хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступного висновку.
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №7/263 від 03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 приблизно о 11 год. 40 хв. був доставлений екіпажем національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_2 , у зв'язку з повідомленням йому від працівниками Національної поліції України про те, що він знаходиться у розшуку згідно бази розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також його було повідомлено про те, що він перебуває в розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП через те, що у вказані терміни не прибув по повістці №1129 розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з датою явки 08 серпня 2025 року. Крім того, ОСОБА_1 поважної причини в ТЦК та СП вчасно не повідомив. Зважаючи на це, звернення щодо нього було передано до відповідного відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області. Вказані дії позивача кваліфіковані як порушення вимог абз.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.5 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства. (ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України»)
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічне положення передбачене у п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560).
Відповідно до п.30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 30-2 Порядку № 560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3 Порядку №560).
Позивач вказує на те, що він не отримував повістки про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 серпня 2025 року.
Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Слід зазначити, що зі змісту оскаржуваної постанови №7/263 від 03 жовтня 2025 року неможливо встановити яким саме чином позивач ОСОБА_1 оповіщувався про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу: шляхом отримання повістки чи надсилання повістки засобами поштового зв'язку. У постанові не зазначено жодних відомостей про те, що до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу надійшло поштове повідомлення з відміткою про відмову особи отримати поштове відправлення чи відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
При цьому суд враховує, що диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку необхідно встановити, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає, зокрема у порушенні встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він на визначену дату і час та місце прибуття до не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим у постанові зазначено, що вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). Крім того, п.5 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Разом з тим, позивача ОСОБА_1 оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності не за порушення правил військового обліку (ч.3 ст.210 КУпАП), а за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за нез'явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки по повістці №1129. Таким чином, формулювання суті правопорушення, яке інкримінується позивачу ОСОБА_1 щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію згідно постанови №7/263 від 03 жовтня 2025 року, є неконкретним.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд, також, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відзиву на позов відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 не подано, не надано доказів про надсилання позивачу повістки про виклик на 08 серпня 2025 року до центру комплектування, а також не надано доказів на спростування доводів позивача ОСОБА_1 про те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП, чим порушено його право на захист.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи не доведення відповідачем факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови, та вважає, що постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, із бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №7/263 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 03 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень - визнати протиправною та скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судуабо через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.
Реквізити сторін:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 .
- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_2 ; Головне управління Національної поліції в Тернопільській області: вул.Валова, 11, Тернопільського району Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій