16.12.2025 Справа №607/25486/25 Провадження №2-о/607/625/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я. при вирішенні питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернулась до суду через систему «Електронний суд» із заявою, в якій просить визнати громадянку України ОСОБА_2 такою, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Метою звернення є подальша реєстрація факту смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть, згідно з чинним законодавством України.
Згідно із ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Цивільний процесуальний кодекс України розрізняє наступні процедури:
1. Встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті (п.8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
2. Встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
3. Встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України (ст. 317 ЦПК України).
4. Оголошення фізичної особи померлою (ст. 46 ЦК, ст. 305-309 ЦПК України).
Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.
При зверненні до суду із даною заявою про встановлення факту смерті заявник посилається на ст. 315 ЦПК України.
При цьому, у вступній частині заяви заявник вказує на те, що це заява про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
У той же час, у прохальній частині заяви просить визнати особу померлою (ст. 46 ЦК, ст.ст. 305-309 ЦПК України).
Вимоги до заяви про встановлення юридичного факту, в тому числі передбаченого п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, встановлені у ст.318 ЦПК України.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Вимоги до заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (про визнання ооби померлою) встановлені у ст.306 ЦПК України.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
З огляду на викладене, заявнику необхідно конкретизувати правову підставу звернення до суду та звернутись до суду із відповідною заявою, яка відповідає вищевказаним вимогам закону.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Проте, заявником у заяві не вказано жодної заінтересованої особи. Тому, у заяві слід вказати заінтересованих осіб та відомості про них, передбачені п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України (зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету).
Згідно із вимогами ч.1 ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Після того, як заявник визначить у заяві коло заінтересованих осіб, до заяви слід долучити доказ надсилання заінтересованим особам заяви та додатків до неї.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що глава 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до статті 185 ЦПК України заяву про встановлення факту родинних відносин, залишити без руху.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме звернутися до суду із заявою, яка відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 293, 294 ЦПК України, суддя
Заяву залишити без руху, надавши заявникам строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя П. Я. Стельмащук