Справа № 947/43677/25
Провадження № 1-кс/947/18750/25
12.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025163480000757 від 20.11.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оріхівка, Болградського району, Одеської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Так, ОСОБА_4 , 15.11.2025 приблизно о 10 год. 30 хв., перебував в ТЦ «Панорама», що розташоване за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1, де побачив, що на І поверсі здійснюються будівельні роботи, де з раптово виниклого умислу вирішила таємно заволодіти будівельними інструментами.
Продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами) строком на 30 діб, строк дії якого продовжено і який діє на теперішній час, впевнившись що за його діями потерпілий та сторонні особи не спостерігають, ОСОБА_4 , таємно, шляхом вільного доступу пройшов до будівельного майданчику, який розташований на І поверсі ТЦ «Панорама», що розташоване за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1, де знайшов та викрав належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будівельні інструменти, речі, а саме: бувшу у використанні кутову шліфувальну машинку марки «DeWALT» моделі «DWE4257», вартістю 5669 гривень 10 копійок, бувший у використанні шуруповерт марки «DeWALT» моделі «DСD805», вартістю 4317 гривень 75 копійок, бувший у використанні зарядний пристрій марки «DeWALT» моделі «DСВ1104», вартістю 1799 гривень 10 копійок, бувший у використанні зарядний пристрій марки «DeWALT» моделі «DСВ1104», вартістю 1799 гривень 10 копійок, бувшу у використанні акумуляторну батарею марки «DeWALT» моделі «DСВ183 18v 2 Ah», вартістю 2249,10 грн. та бувшу у використанні акумуляторну батарею марки «DeWALT» моделі «DСВ184 18v 5 Ah», вартістю 4049,10 грн. Після чого ОСОБА_4 , з викраденим майном вийшов з приміщення магазину та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 19883 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 25 копійок.
04.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Посилаючись на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні:
-прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.
-підозрюваний зазначив, що визнає вину у повному обсязі з підозрою згоден, у вчиненому кається. Також повідомив, що повернув викрадене майно, тим самим не завдав майнової шкоди, крім того, добровільно з'явився до органу досудового розслідування. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані сторонами в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 04.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: заявою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 стосовно того, що 15.11.2025 в період часу з 10.00 год. по 11.00 год., невідома особа, в період воєнного стану, перебуваючи в ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1, шляхом вільного доступу здійснила крадіжка належних йому монтажних інструментів, а саме: б/в шуруповерта марки «Девольт», двох б/в акумуляторних батареї марки «Девольт», б/в зарядного пристрою марки «Девольт» та б/в кутової шліфувальної машинки марки «Девольт», які перебували на монтажній площадці першого поверху, чим завдала збитку заявнику на суму біля 25000 грн; протоколом огляду місця події, яким зафіксовано факт відсутності будівельних інструментів; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 який зазначив, що 15.11.2025 в період часу з 10.00 год. по 11.00 год., невідома особа, перебуваючи в ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1, шляхом вільного доступу здійснила крадіжка належних йому монтажних інструментів, а саме: б/в шуруповерта марки «Девольт», двох б/в акумуляторних батареї марки «Девольт», б/в зарядного пристрою марки «Девольт» та б/в кутової шліфувальної машинки марки «Девольт», які перебували на монтажній площадці першого поверху, чим завдала збитку заявнику на суму біля 25000 грн.; протоколом огляду місця, яким 21.11.2025 в період з 14 год. 15 хв. по 15 год. 00 хв. під час проведення огляду ІІ поверху ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1 на сходовій площадці виявлено та вилучено б/в шуруповерт марки «Девольт», дві б/в акумуляторні батареї марки «Девольт», б/в зарядний пристрій марки «Девольт» та б/в кутова шліфувальна машинка марки «Девольт; постановою про визнання речовим доказом б/в шуруповерт марки «Девольт», дві б/в акумуляторні батареї марки «Девольт», б/в зарядний пристрій марки «Девольт» та б/в кутова шліфувальна машинка марки «Девольт; протоколом огляду відеозапису, де встановлено, що 20.11.2025 біля 19.30 хв., ОСОБА_4 приніс до ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1 викраденні ним будівельні інструменти; допитом свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що ОСОБА_8 15.11.2025прийшов доТП «Євро Ломбард «Єврофінанси ЛТД і Компанія»», що розташоване за адресою: м. Одеса, просп. Князя Ярослава Мудрого, 16, де заклав б/в шуруповерт марки «Девольт», дві б/в акумуляторні батареї марки «Девольт», б/в зарядний пристрій марки «Девольт» та б/в кутова шліфувальна машинка марки «Девольт; повідомленням про підозру ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи зухвалий характер вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
При цьому, слідчий суддя не може залишити поза увагою, що в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 добровільно з'явився до органу досудового розслідування, що не заперечувалося прокурором.
Слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у тому числі підтверджується показаннями свідка та потерпілого. Таким чином, враховуючи також те, що в подальшому вказані особи будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, як вбачається з клопотання сторони обвинувачення ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення злочинів майнового характеру. Вказана обставина, на думку слідчого судді, свідчить про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості, а тому, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Водночас, слідчий суддя критично оцінює посилання сторони обвинувачення щодо наявності в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаю його належно недоведеним стороною обвинувачення, оскільки в судовому засіданні підозрюваним було повідомлено про те, що він викрадене майно повернув, що знову ж таки не заперечувалося прокурором. Відомостей щодо необхідності встановлення органом досудового розслідування інших речей, які мають доказове значення для даного кримінального провадження стороною обвинувачення надано не було.
Разом з тим, щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зауважує, що обґрунтування прокурора у судовому засіданні та слідчого у письмовому клопотанні щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Попри вищевказані встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_4 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, при цьому, слідчий суддя не може залишити процесуальну поведінку підозрюваного, який добровільно з'явився до органу досудового розслідування, щиро кається у вчиненому, на теперішній час повернув майно, яким неправомірно заволодів, та, при цьому, ОСОБА_4 одружений та має постійне проживання, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зокрема, зобов'язання підозрюваного цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння, унеможливить вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування/суду та незаконного впливу підозрюваним на свідка.
Крім того, слідчий суддя враховує, що в контексті справи ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» визнано, що домашній арешт може цілком забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки за наслідками та способом застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
В свою чергу покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 04.02.2026, в межах строку досудового розслідування, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти строком до 04.02.2026, на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідком та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6. носити електронний засіб контролю.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1