12.12.2025
Справа № 497/3236/25
Провадження № 2/497/1827/25
УХвала
про залишення позовної заяви без руху
12.12.25 року м.Болград
Суддя Болградського районного суду Одеської області Кодінцева С.В., вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності незареєстрованого спадкодавцем нерухомого майна -
Позивачі звернулися до суду з названим позовом та просять постановити рішення, яким:
- визнати право власності, за позивачем-3. ОСОБА_3 , згідно свідоцтва, «про право власності на житло» за № 21 від 12 квітня 2002 року, видане Болградською міською радою, на квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 51.2кв.м. яка є, відповідно до технічного паспорта (реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності: Т101:5792-2535-3060-4766), частиною будинку садибного типу та розташована за адресом: АДРЕСА_2 , а також приміщень (план поверху літера «А») під наступними номерами: 1/2/ І- коридор 1,8 кв. м; 1- коридор 6,1кв. м; 2-кухня 11,8кв.м; 3-житлове приміщення 8,4 кв. м; 4-житлове приміщення 20,2 кв. м; 5-комора 2,9кв.м.
Прийняти заяву, про відмову від права власності на житло, від позивача 1- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , позивача 2- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За змістом пункту 5 частини 3 ст.175, ч.5 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно з п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті216,статтею1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.
У порушення зазначених положень, позивачем не додано звіт про оцінку майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривень.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.
Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі.
Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Позивачі зазначили у позовній заяві, що ціна позову становить 9 гривень, що очевидно не відповідає вартості спадкового майна.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Однак позивачем у порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України зазначено невірну ціну позову, та як наслідок не сплачену суму судового збору, лише додано квитанцію про сплату судового збору в мінімальному розмірі, що позбавляє суд можливості здійснити перевірку відповідності ціни позову сумі сплаченого судового збору.
Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивачем не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.3, ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
А відтак, за даним позовом вбачається, що до суду звертаються троє позивачів, заявлено різні вимоги, а додано лише одну квитанцію про сплату судового збору від імені ОСОБА_4 , який взагалі не є позивачем по справі і не заявляє позовних вимог.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачі не надали суду, відомості щодо оцінки майна, а ціна позову вочевидь не відповідає вартості майна, останні повинні сплатити судовий збір та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору кожним позивачем за кожну вимогу окремо або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Окрім цього позивачам потрібно визначитись з частками спадкування майна та послідовністю спадкоємців за черговістю спадкування.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху в порядку ч.1 ст.185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст.177, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності незареєстрованого спадкодавцем нерухомого майна - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачам та роз'яснити, що в випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ? С.В.Кодінцева