про забезпечення позову
15 грудня 2025 рокуСправа № 495/8100/25
Номер провадження 2-з/495/64/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вінчковського В'ячеслава Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі № 495/8100/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
21.10.2025 адвокат Бажак О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 01.03.2020 у сумі 850 150,08 доларів США, з яких: 363 312 доларів США - сума боргу, 486 838,08 доларів США - сума процентів.
Ухвалою від 12.11.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження; у справі призначено підготовче засідання.
12.12.2025 представника позивача ОСОБА_1 адвокат Вінчковський В.Л. подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 :
- земельну ділянку, площею 0,06 га, кадастровий номер: 5123782000:02:001:1808, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1377878351237);
- садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 28501869);
- комплекс будівель та споруд тваринницької ферми, площею 1419,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна: 19893158);
- 1/2 частки гаражу № НОМЕР_2 , площею 24,0 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 7666336).
Заява обґрунтована тим, що заявлені об'єкти нерухомого майна належать відповідачу на праві власності; з метою уникнення ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі.
Заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи; фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина перша статті 153, частина друга статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.
При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін та правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України серед іншого передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зробила висновок про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При цьому, саме відповідач повинен доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач у справі про стягнення грошової заборгованості. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 року у справі № 904/1934/23.
Заявлені способи захисту, на переконання суду, є гарантією реального виконання судового рішення за наслідками розгляду справи; доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів є обґрунтованими, не порушують балансу інтересів учасників спору; права осіб, які не є учасниками даного судового процесу і права яких можуть бути порушені у результаті такого забезпечення позову, судом не встановлено.
При цьому судом враховано, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 444096679 від 18.09.2025, ОСОБА_2 на праві власності належить: 1) земельна ділянка, площею 0,06 га, кадастровий номер: 5123782000:02:001:1808, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1377878351237); 2) садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 28501869); 3) комплекс будівель та споруд тваринницької ферми, площею 1419,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна: 19893158); 4) 1/2 частки гаражу № НОМЕР_2 , площею 24,0 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 7666336).
Відповідно до довідок про результати проведення маркетингового аналізу по визначенню найбільш ймовірної ринкової вартості майна: 1) найбільш імовірна середня ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,06 га, кадастровий номер: 5123782000:02:001:1808, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1377878351237) складає 152 981 грн; 2) найбільш імовірна середня ринкова вартість садового будинку, з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 28501869) складає 2 097 053 грн; 3) найбільш імовірна середня ринкова вартість комплексу будівель та споруд тваринницької ферми, площею 1419,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна: 19893158) складає 2 895 780 грн; 4) найбільш імовірна середня ринкова вартість 1/2 частки гаражу № НОМЕР_2 , площею 24,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 7666336) складає 211 220.
Отже, загальна вартість нерухомого майна ОСОБА_2 , на яке позивач просить накласти арешт в якості забезпечення позову у справі № 495/8100/25, складає 5 357 034 грн, в той час, як ціна позову складає 35 286 499,25 грн. Таким чином, накладення арешту на вказане нерухоме майно, яке належить відповідачу, є співмірним із заявленими позовними вимогами (не перевищує ціни позову, є у декілька разів нижчою).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».
Обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним; також судом не встановлено обставин щодо можливого негативного впливу на права третіх осіб, які не є учасниками справи; також судом враховано співмірність заявленого способу забезпечення позову відносно позовних вимог.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Із наданих суду матеріалів позову вбачається, що має місце реальний спір щодо повернення позики, тому наявні підстави для забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд
постановив:
задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вінчковського В'ячеслава Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі № 495/8100/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Вжити заходів забезпечення позову у цивільній справі № 495/8100/25.
Накласти арешт на на нерухоме майно ОСОБА_2 :
- земельну ділянку, площею 0,06 га, кадастровий номер: 5123782000:02:001:1808, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1377878351237);
- садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 28501869);
- комплекс будівель та споруд тваринницької ферми, площею 1419,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна: 19893158);
- 1/2 частки гаражу № НОМЕР_2 , площею 24,0 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 7666336).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити:
1) Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Одеська область, смт Овідіополь, вулиця Портова, 2; резервна електронна адреса: info_ovd.od.dvs_new@ukr.net);
2) Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, 30; резервна електронна пошта: info.bd.od.dvs.gov.ua@gmail.com);
3) КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ОДЕСІ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Одеська область, м. Одеса, вул. Танцюри Євгенія, резервна електронна пошта: kv2.dvs.od@gmail.com).
Про виконання ухвали негайно повідомити суд.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду направити представнику позивача.
Копію ухвали суду після її виконання направити відповідачу.
Відповідач вправі подати вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку, визначеному статтею 158 ЦПК України.
Повне найменування сторін:
заявник (позивач) - ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
Повний текст ухвали складено 15.12.2025.
Суддя Ю.Ф.Волкова